26 квітня на Одещині, як і повсюдно в Україні, пройшли заходи з нагоди сумної дати в історії держави – 20-річчя трагедії на Чорнобильській атомній електро¬станції.
В обласному центрі вони розпочалися близько 9-ї години ранку на майданчику перед адмінбудинком № 1 ОДА, де, виконувач обов’язків голови облдержадміністрації Борис Звягінцев вручив 12-ти інвалідам першої і другої груп – ліквідаторам аварії на ЧАЕС, ключі від нових “Таврій”, що вишикувались тут же в очікуванні своїх господарів. Рульове управління автомобілів виконане у трьох варіантах: звичайному, ручному та комбі¬нованому.
Як відзначив у своїй короткій промові Б. Звягінцев, народ відзначає кожну роковину Чорнобильської катастрофи в пам’ять про тих, хто віддав своє життя, рятуючи в перші години та дні не лише Україну, а й людство від атомного лиха планетарного масштабу. Цього дня українці, росіяни, білоруси, представники інших національностей низько схиляють голови перед ліквідаторами наслідків аварії, які сьогодні живуть серед нас. На Одещині нині налічується понад 11 тисяч чорнобильців, з яких близько 7 тисяч – ліквідатори аварії. Усім їм втричі збільшено пенсію, з обласного бюджету виділено 2 міль¬йони 300 тисяч гривень на оздоровлення. Усього області для задоволення їх потреб в автотранспорті виділено цього року 57 автомобілів, що вручаються по мірі надходження. Серед тих, хто вирушив на власній “Таврії” від облдержадміністрації додому: ізмаїльчанин Віктор Каминін, житель Іллічівська Володимир Чмель, Миколаївки – Оксана Васьківська, Білгорода-Дністровського – Сергій Козюк, одесити – Георгій Корсуков, Олександр Антонюк, Володимир Марков.
Під час вручення відзнак та нагород і цінних подарунків було зачитано Указ Президента України, згідно з яким, за мужність, самовідданість, високий професіоналізм, виявлені у ході ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, вагомі трудові досягнення у реалізації важливих соціальних та природоохоронних державних програм ордена “За заслуги” ІІІ ступеня удостоєні начальник спеціального сектору Одеської залізниці Борис Ліщук та головний лікар санаторію МНС України “Одеський” Володимир Чернов. Медаллю “За працю і звитягу” нагороджено члена Одеської обласної організації “Союз Чорнобиль України” Миколу Шмаля. Начальникові Державного управлін¬ня екології та природних ресурсів в Одеській області Віталію Примаку присвоєно почесне звання “За¬служений природоохоронець України”.
Б. Звягінцев вручив Почесну відзнаку голови Одеської облдерж¬адміністрації головному інженеру ВАТ “Одеський припортовий завод” Олександру Федчуну та голові Одеської обласної організації “Союз Чорнобиль України” Петру Федо¬сєєву; відзнаку МНС України “За відвагу в надзвичайній ситуації” ІІ ступеня заступнику голови прав¬ління обласної організації “Союз Чорнобиль України” Віктору Щербині.
Велика група ліквідаторів удостоєна Почесних відзнак і Почесних грамот МНС України, Почесних грамот облдержадміністрацій, цінних подарунків.
Керівники області та міста, учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, представники громадськості поклали квіти до пам’ятника жертвам трагедії і взяли участь у мітингу, що відбувся біля його підніжжя.
* * *
Незвично скромним був мітинг, присвячений 20-й річниці аварії на ЧАЕС, що відбувся біля чорнобильського меморіалу на Олександрівському проспекті в Одесі. Безпосередньо ліквідаторів аварії сюди приходить дедалі менше: люди помирають. Церковна служба, хвилина мовчання, виступи представників міської й обласної влади, ліквідаторів, що вклалися в 15 хвилин, – ось, власне кажучи, й увесь мітинг.
– Ми працювали в Чорнобилі не заради подяк і славослів’я, – говорить голова обласної громадської організації “Союз Чорнобиль України” Петро Федосєєв. – Був величезний патріотичний порив, люди самі просили направити їх до Чорнобиля. Зараз багатьох серед них уже немає в живих, інші тяжко хворіють. Це пожежники, лікарі, журналісти, водії. В них захворювання нервової, імунної, серцево-судинної систем.
На жаль, передбачені законом заходи соціального захисту чорнобильців виконуються приблизно на 20%. Вічний стан браку грошей, ліків, найпотрібнішого морально ранить тих, хто вижив після ліквідації аварії. Тому дуже хотілося б, щоб нам допомагали не тільки в дні сумних річниць. Адже чорнобильців стає дедалі менше...
