ДАРИЛ НА СЧАСТЬЕ МУЗЫКУ, ИГРАЛ С ДУШОЙ...»
На обласний фестиваль духової музики, що відбувався у Татарбунарах, з'їхалися найкращі духові оркестри із Білгород-Дністровського, Ізмаїльського, Ренійського, Болградського, Кі¬лійського, Біляївського, Комінтернівського, Фрунзівського районів.
На центральній площі міста зібралося чимало жителів.
– З музикою духового оркестру в мене пов'язано найдорожчі спогади, – говорить Валентина Кирилівна Гуцулюк. – Народилася я напередодні війни в селі Розалівка Котовського району. Добре пам'ятаю, з якою радістю зустрічали чоловіків, які повернулися з фронту. Пощастило далеко не всім... Мій батько, який воював з перших днів війни, загинув майже наприкінці війни, у 1944-му, під час Яссько-Кишинівської операції, похований у братській могилі на території Молдавії. Після війни була руїна, голод, але варто було заграти духовому оркестру, й ставало легше, святково, вірилося в те, що ми переборемо будь-які труднощі й ще заживемо щасливо.
– Після війни нам було не до свят, – розповідає одна з перших колгоспниць 85-річна Євдокія Никонівна Врємя, – працювали з ранку до ночі. Важко було, але ми знали, заради чого стараємося. Можливо, й заради цього сьогоднішнього дня. Коли звучить духовий оркестр, відчуваю себе знову молодою й бадьорою.
Радує те, що духова музика сьогодні привертає не тільки людей похилого віку, але й молодь. Свідчення тому – юний вік музикантів багатьох духових оркестрів.
Наймолодший за складом – колектив духового оркестру Біло¬ліського будинку культури нашого району (керівник – Олександр Славенко). Найчисленніший – понад 40 музикантів-школярів – духовий оркестр села Візирка Ко¬мінтернівського району. 30 років ним беззмінно керує Степан Скочипець.
У дитячих духових оркестрах багато помічено дівчат, що надає таким колективам особливого шарму.
Те, що на зміну музикантам-ветеранам приходять молоді виконавці, доводить: у духової музики як жанру музичного мистецтв є не тільки минуле (більшість духових колективів створювалися у 70-ті роки), але й майбутнє. Про це ми розмовляли із завідувачем відділу народної творчості Одеського обласного центру української культури (який, до речі, є одним із організаторів нинішнього фестивалю) Миколою Діденком.
– Подібний фестиваль в області провадиться не вперше, – сказав він. – Його мета, як і попередніх, – пропаганда духової музики. Фестивалі допомагають розвивати, відроджувати цей жанр музичного мистецтва, заохочують керівництво районів до матеріальної підтримки духових оркестрів. Там, де районні відділи культури, сільські ради у цьому зацікавлені, є й результат. Напевно, закономірно, що більшість колективів – із сільської місцевості. Їхня кількість останніми роками збільшилася. З нині існуючих в області двадцять колективів носять звання народних і зразкових й більше ста – прагнуть одержати це звання. Є такі сильні, чудові колективи, як, наприклад, «Юність» у селі Троїцькому Біляївського району, яким звання народного можна було б присвоїти хоч сьогодні. Незважаючи на те, що в складі оркестру переважно школярі, колектив – лауреат багатьох престижних міжнародних фестивалів. У 2005 році на конкурсі, який проходив за кордоном, тамтешня публіка просто відмовлялася вірити, що настільки професійний колектив існує в маленькому селі. Честь і хвала його керівникові Миколі Микитюку, який 7 років займався із колективом на громадських засадах і не залишив хлопців, не зламав у них віру в себе.
З побажаннями перемоги учасників фестивалю тепло привітали представники приймаючої сторони – голова Татарбунарської ра¬йонної ради Наталя Кожухаренко, міський голова Михайло Гусаренко, від імені гостей – заступник начальника обласного відділу культури та туризму Дмитро Флоров.
Високопрофесійне журі під головуванням Віктора Семенова, начальника військово-оркестрової служби Південного оперативного командування, високо оцінило виступ учасників фестивалю (в обов'язковій програмі виконувалися марш, вальс і один твір народної музики).
– Є переможці, – сказав він, – але немає переможених у цьому фестивалі. Колективи постаралися розкрити свої кращі можливості. Але особливо строєм оркестру, збалансованістю усіх груп духових інструментів, виконавською майстерністю, цікавим репертуаром виділився духовий оркестр із села Червоноармійського Бол¬градського району.
Йому й було вручено диплом першого ступеня. Дипломом другого ступеня відзначено гру духових оркестрів «Юність» з села Троїцького Біляївського району та з села Кам’янки Ізмаїльського. Третє місце розділили колективи з села Візирки Комінтернівського району та з села Шабо Білгород-Дністровського району.
Завершився фестиваль словами вдячності усім організаторам свята духової музики, нагородженням переможців та майстер-класом для керівників оркестрів. Незабутній подарунок одержали глядачі, для яких зведений духовий оркестр виконав легендарний марш А. Агапкіна «Прощання слов'янки». Як диригент виступив начальник Татарбунарського ра¬йонного відділу культури й туризму М.М. Яценко.
Потужні за звучанням акорди виливалися в мелодію, від якої на очі наверталися сльози, але хотілося жити й обійняти увесь світ...
