Сфера, яка вимагає докладання зусиль працівників галузі, величезна. До складу водних ресурсів Одеської області входять Дунай, Дністер і Південний Буг та близько 1100 маленьких річок, річечок і струмочків, 930 озер і ставків, 16 водоймищ із обсягом води 60 млн куб. м. Водним господарством управляють і підтримують його в робочому стані 2447 фахівців.
Як говорить головний інженер Одеського обласного виробничого управління з водного господарства Іван Кічук, здійснювати процес подачі води й регулювати водні режими – основне завдання «Облводгоспу». Роботу доводиться провадити за декількома напрямами. Один з них полягає в гамі відносин, пов’язаних із орендою водоймищ. Поки що в державі немає єдиного для всіх регіонів порядку щодо здійснення цієї процедури. Але на території області прийнято тимчасовий порядок, який охоплює своєю дією й державні водойми, і ставки місцевого значення. 51 фахівець володіє досить рідкісною професією контролера за правильним – тобто раціональним і ефективним використанням наших водних ресурсів. Зараз це особливо актуально, тому що в річки спрямовується багато стоків, на жаль, нерідко, несанкціонованих, а, отже, по суті, неочищених, брудних скидань. Звичайно ж, на плечі працівників «Обл¬водгоспу» лягає моніторинг. Ретельно відстежується якість обстежуваних прісних вод.
Актуальним завданням є подача води на зрошення. Для нашої області це найважливіша складова одержання врожаїв сільськогосподарської продукції. Адже ми перебуваємо в зоні ризикованого землеробства, де в середньому через 2 роки буває посуха. Тому довжина закритих зрошувальних систем Одещини становить 4,6 тис. км і 1,4 тис. км відкритих каналів. Для їхнього обслуговування встановлено 6,3 тис. гідротехнічних споруд.
Зрошуване землеробство почалося на одеських угіддях із заснування міста. Перші роботи по будівництву зрошуваної ділянки площею 160 га було проведено в 70-х роках вісімнадцятого сторіччя в районі Ізмаїла. А вже до кінця століття у Буджацькому степу була побудована зрошувальна мережа на площі 510 га. Ще більші системи такі, як Троїцька, Маяко-Біляївська та Карачацька з’явилися на нашій карті за довоєнних часів.
Сьогодні в області налічується 226 тис. га земель, які потребують поливу. Однак можуть прийняти воду тільки агровласники, відповідальні за використання 150 тис. га. Можливості інших обмежені відсутністю дощувальних машин. Парк цієї техніки не оновлювався давно. Зміни на краще почалися тільки з цього року, коли з’явилися нові моделі мобільних і зручних в експлуатації машин. Крім того, вперше за час незалежності їх почали віддавати у власність на умовах лізингу. Одночасно за ініціативою облдержадміністрації до бюджету закладено один мільйон гривень винятково на підтримку водокористувачів, які мають потребу у відновленні зрошувальної техніки. Судячи із замовлень, створені пільги вже стимулюють її придбання місцевими господарствами.
Чимало уваги «Облводгоспу» доводиться приділяти захисним спорудам, які охороняють від розливів річок. Повінь, що залила Європу нинішньою весною, так і не змогла прорватися через наші загороджувальні дамби, поставлені на Дунаї. Результат роботи – у наявності: витримали й споруди, і техніка, і люди – 140 чоловік, які працювали беззмінно 3 тижні на лінії боротьби зі стихійним лихом. Недарма колектив «Облводгоспу» нагороджувався неодноразово. Його начальник Георгій Бузіян одержав цього року Почесну відзнаку голови Одеської облдержадміністрації.
До завдань «водників» входить також стежити за рівнями залягання ґрунтових вод, щоб перешкодити підтопленню будинків у населених пунктах. Ще більш пріоритетною для селян є участь «облводгоспівців» у забезпеченні їх питною водою.
– Доки 161 населений пункт користується привізною водою, заспокоюватися не можна, – говорить Г. Бузіян.
Уже відновлено Кілійський водопровід і дотягнуто практично до Татарбунар. Якщо бюджет дозволить, то до кінця року 12 сіл будуть пити чисту добру воду.
У «водників» немає плинності. Кадровий склад «Облводгоспу» не змінюється багато років. У начальника Г. Бузіяна, у головного інженера, у машиністів, наладчиків вже понад 25 років у трудових книжках не зроблено жодної позначки про зміну місця роботи. Недарма 110 з них у день свого професійного свята відзначені грамотами облдержадміністрації й коштовними подарунками.
