...Готуючись до ювілейного вечора провідного лектора-музикознавця Ганни Львівни РОЗЕН, присвяченого 40-річчю її творчої діяльності, директор Одеської філармонії Валерій Миколайович Кузнецов зробив цікавий підрахунок. І виявилося, що за всі ці роки Ганна Львівна провела 8345 концертів!
Спасибі директорові за оприлюднення цієї вражаючої цифри, але навіть йому не під силу було б підрахувати, скільки глядачів побували на цих концертах. Більше того, за минулі роки склалися цілі династії шанувальників творчості Ганни Львівни. Вже виросли діти – відвідувачі перших концертів недільного абонементу «Юний меломан», і тепер вони приводять до філармонії своїх дітей. Без перебільшення, аудиторія Ганни Львівни – різна за віком. Тим більше, що вона веде концерти, які проходять не тільки на філармонічній сцені, але й у залах музеїв, культурних центрів, у школах тощо.
Однак Г.Л. Розен не тільки су¬проводжує своїми коментарями концерти солістів і колективів філармонії. Кожний сезон Ганна Львівна готує нові авторські цикли – музичні подорожі по країнах і епохах. При цьому жодна програма не обходиться без родзинок – маловідомих фактів, творів, які виконуються рідко. А скільки їх прозвучало в Одесі «з подачі» Ганни Львівни вперше! І скільки молодих виконавців одержали перше визнання у слухачів, виступаючи в програмах Ганни Львівни!
Неодноразово, піднімаючись філармонійними сходами у Великий або Камерний зали філармонії на концерти за участю Ганни Розен, я чула, як люди говорили: «Йдемо як на свято». Феномен цього свята – в особистій чарівності Ганни Львівни. За нею – такі привабливі відкритість, щирість, доброзичливість, інте¬лігентність. Людина високої культури, Ганна Львівна несе на собі відблиск особистості свого батька, Льва Розена, який багато років виступав у складі симфонічного оркестру Одеської філармонії. Його добре пам'ятають меломани «зі стажем». Одна з шанувальниць творчості Ганни Львівни, Маргарита Машталер-Мурмураки, присвятила їй акровірш, у якому є такі рядки: «Ангелы чистых конфессий твой путь озаряют, о, светлая Анна./Нет благородней кристаллов Души твоей, слитых в созвучья высоких творений».
Назва ювілейного вечора «Ці різні грані Розен» точно відбиває суть творчості Ганни Львівни. Вона постала як ведуча концерту та лектор-музикознавець, піаністка, яка виступає з оркестром, і концертмейстер, композитор. Жаль, що не пролунала захоплююча розповідь Ганни Львівни про поїздку до Скандинавії, головною метою якої було побувати в Норвегії, на батьківщині її улюбленого композитора Едварда Грига. Втім, напевно багато хто із присутніх у залі чули його – на різних «майданчиках» міста, де виступала Ганна Львівна. Так висвітилася ще одна її грань – «чудова оповідачка».
Вечір пройшов з великим емоційним піднесенням. Грав камерний оркестр філармонії під управлінням Ігоря Шаврука, звучали твори улюблених композиторів Ганни Львівни – Шопена, Моцарта, Грига... Тепло вітали колеги, друзі, шанувальники, було море квітів. Заслуги Ганни Львівни Розен відзначено Почесною грамотою облдержадміністрації. Добре, звичайно, але чомусь здавалося, що вона гідна – за свою-то 40-річну плідну діяльність! – одного із трьох звань: заслужений діяч мистецтв, заслужений працівник культури, заслужена артистка України. Але це ми тут, в Одесі, знаємо, що Ганна Львівна на них заслужила, – а звання даються в Києві. Хоча, важко погодитися з тим, що з Києва «видніше»... Колись, можливо, звання скасують (ідея ця вже витає в повітрі). Але доки вони існують, і часом факт присудження або не присудження – їх викликає здивування. Подібні думки мимоволі виникли, і не в мене однієї, у зв'язку із ювілеєм Ганни Львівни Розен. Втім, у неї є те, що більше, ніж звання, – ім'я.
