Протягом десяти днів минулого місяця двадцять обласних профільних фахівців взяли участь у комплексній перевірці системи охорони здоров'я Тарутинського району. За її результатами у Тарутинській ЦРЛ відбулася виїзна колегія управління охорони здоров'я облдержадміністрації.
У її роботі взяли участь начальник облуправління охорони здоров'я Василь Лапай, його заступник Тетяна Кондратюк, головний державний санітарний лікар Одеської області Любов Засипка, голова обкому профспілки медпрацівників Галина Кокшарова, головні лікарі обласних лікарень, диспансерів і центрів, а також 24 головних лікарі з 26 районів області і головлікарі міст Білгорода-Дністровського, Теплодара, Южного, Ізмаїла, голова Тарутинської райдержадміністрації Іван Гергійович Кюссе.
Перед початком колегії головлікар Тарутинської ЦРЛ Михайло Бартко провів колег по об’єктах лікарні, розповівши про досягнення медиків за останні кілька років. Високий рівень виконання санітарно-епідеміологічних вимог, чудовий порядок у лікарні, унікальні технології енергозбереження були відзначені Василем Лапаєм. Він, зокрема, сказав:
– Якщо кожен з головлікарів підтримуватиме санітарний стан і матеріально-технічну базу на такому рівні, то досягнення позитивних результатів у лікуванні хворих і профілактичній роботі безперечне.
Тарутинський район – один з найбільших за площею в області з чисельністю населення понад 43 тисячі жителів – має 48 населених пунктів. При цьому у сорока відсотків сіл кількість мешканців становить менше 500 чоловік. Це об'єктивно перешкоджає досягненню високих показників медобслуговування населення. Проте при цьому система охорони здоров'я у Тарутинському районі діє стабільно і злагоджено. Народжуваність тут у порівнянні з іншими територіями області, зросла з 10,8% у 2001 році до 13,4% у 2005 році, перевищивши середньообласні і середньоукраїнські показники на 35%.
Проте показники первинної захворюваності перевищують средньорайонні по області на 12%.
Укомплектованість кадрами медиків на 25% нижча за середньорайонні показники. І люди, які працюють на півтори ставки, встигають надавати медичну допомогу тим жителям району, хто її потребує. При цьому більш ніж 95% лікарів успішно пройшли атестацію, після якої їм присвоєно відповідну категорію.
У порівнянні з даними про інфекційну захворюваність минулого року показники досягли 20%, тобто збільшилися на 12%. Головні лікарі інших ра¬йонів під час імпровізованої екскурсії відвідали інфекційне відділення, де з 25 ліжок 20 зайнято профільними хворими. Вчасно виявлені в селах району заразні хворі не займаються симптоматичним самолікуванням, стаючи бацилоносіями з латентними формами захворювання, а в стаціонарних умовах одержують повне комплексне лікування, підтверджене клінічними дослідженнями і лабораторними аналізами. Позитивно і те, що в районі ненабагато зросли показники переходу на інвалідність, однак вони не перевищують показників інших районів. Тут низький рівень поширення ВІЛ-інфекції: 9,16% на 100 тисяч населення при 10,47% районних і 17,55% обласних показників. При цьому в 2005 році випадків інфікування ВІЛ у районі не зареєстровано. Провадиться боротьба з туберкульозом. 20 тисяч гривень, ви¬ділених райдержадміністрацією на боротьбу з цією смертельною недугою, склали 71% від необхідного планового фінансування.
В районі у три етапи відбувається диспансеризація населення. Первинний огляд жителів сіл працівниками ФАПів, завершено з показником виконання 95%. Під час другого етапу спецмашина з профільними спеціалістами виїжджає в села для динамічного нагляду з метою ранньої діагностики. У період масштабного заходу щодо диспансеризації за безкоштовними і пільговими рецептами з 50% знижкою населенню виписано ліків на 27 тисяч гривень. Всього на рік з цією метою запланована сума у розмірі 80 тисяч.
З одним з найсерйозніших недоліків – відсутністю телефонного зв'язку у 22 ФАПах району – головлікар Тарутинської лікарні бореться своєрідно. Четверте число кожного місяця в Тарутинській ЦРЛ стало визначальним для форми роботи за принципом зворотного зв'язку. Цього ж дня сюди з'їжджаються завідувачі ФАПів і медсестри з усього району, щоб підвищити свою медичну компетентність: прослухати лекції, одержати лікарські консультації, здати за¬ліки. За словами головлікаря Михайла Бартка, це не лише дисциплінує, але і значно підвищує рівень самоосвіти медпрацівників середньої ланки.
Як сказав на колегії начальник обл¬управління охорони здоров'я Василь Лапай, наступна колегія відбудеться через місяць у Красноокнянському ра¬йоні. І так послідовно кожне засідання провадитиметься у різних районах аж до жовтня. Звертаючись до колег, Василь Степанович акцентував увагу на кількох найважливіших для області проблемах, на яких варто звернути першочергову увагу.
Перше – зробити сільську охорону здоров'я максимально доступною, істотно підвищивши її якість.
Друге – лікування серцево-судинних захворювань. На жаль, за минулий рік у структурі смертності патологія серцево-судинних недуг становила 61,5%. А за чотири місяці поточного року досягла 63,55%. У цьому зв'язку актуальне відкриття регіонального кардіо-хірургічного центру, яке планується здійснити у найближчому майбутньому. Про неефективність консервативного лікування серцевих захворювань у деяких випадках вже говорять відверто. Це підтвердили операції з ортокоронарного шунтування, проведені нещодавно в Одеській області вперше в історії. На сьогодні спеціалісти із Швеції виконали понад 30 таких операцій в дорослих хворих. І якщо вдасться одержати 12 мільйонів гривень на сучасне обладнання і впровадити цей необхідний вид медичної допомоги, він виявиться доступним для багатьох, хто вважався майже безнадійним. А таких, хто потребує цього в Одеській області, нараховується майже 1000 чоловік за рік.
Третя проблема – дитяча і материнська смертність. І хоча область посідає 17-те місце по дитячій і лише 5-те по материнській смертності, заспокоюватися на цьому не потрібно. Василь Лапай підкреслив той факт, що ця проблема значною мірою має соціальні корені.
– За статистикою всього 23% дитячих смертей мають медичні причини,– сказав він, – інші 77% цілком належать до соціальних.Тому головлікарі повинні взяти під контроль створення спеціальних комісій, які зможуть провадити моніторинг під час вагітності жінок неблагополучного контингенту і їхній супровід. За минулий період з нагоди народження дитини видано 20 тисяч допомог в сумі по 8,5 тисячі гривень. Чи чиста наша совість перед немовлятами, якщо дитина не вижила? Можливо, у деяких випадках варто вилучити дитину з неблагополучної сім’ї, не піддаючи її смертельній загрозі, і вигодувати в будинку немовляти? Сьогодні держава виділяє на харчування дітей-сиріт по 21 гривні на добу. Все, що належить за раціоном, у тому числі цілорічні свіжі фрукти і соки, діти у державній установі одержують.
Четверте завдання – боротьба з ВІЛ-інфекцією і туберкульозом, які також мають, насамперед, соціальні корені. Йшлося також про онкологічну патологію. Планується наблизити до населення консультаційну допомогу і хіміотерапевтичні процедури, організувавши роботу філій обласного онкодиспансера в Ізмаїлі та Котовську.
Передбачено створення міжрайонного травматологічного відділення з центром у Любашівці на швидкісній трасі Одеса – Київ. За минулі 5 – 7 років в області значно знижена ефективність орто-травматологічної служби. На сьогодні залишилося всього 4 травматологічні відділення: у Білгороді-Дністров¬ському, Ізмаїлі, Іллічівську, Сараті.
При цьому головна обласна швидкісна траса Київ – Одеса, опинилася без травматологічних відділень по всій довжині!
Ці проблеми були визначені начальником облуправління охорони здоров'я як першочергові.
За відгуками спеціалістів, які взяли участь у засіданні колегії, запропонована облуправлінням форма роботи є досить корисною для всіх без винятку головних районних лікарів і головлікарів міст обласного значення. Начальник управління відділу охорони здоров'я міста Білгорода-Дністровського Валентина Загребіна відзначила:
– Теоретично ми були знайомі з роботою ЦРЛ Тарутинського району, проте побачене виявилося найпереконливішим аргументом. Позитивні моменти з організації роботи і надання якісного медобслуговування, безперечно, будуть взяті на озброєння і застосовані, зокрема, у нас, у Білгород-Дністровській ЦМЛ. Також значний інтерес, на мою думку, становить впроваджена автоматизована інформаційна система із збирання та обробки даних медичної установи з обслуговування поліклінічних пацієнтів і хворих стаціонарного відділення, представлена на колегії одним з конструкторських бюро міста Одеси. Зрозуміло, ця система повинна бути уніфікованою для всіх лікувальних установ області.
