Скажіть, який ще бестселер останніх років користувався такою скандальною популярністю, як «Код да Вінчі» Дена Брауна? Різні люди вбачають у цій книзі то одкровення нашого часу, то – зведення цікавих гіпотез, а то й просто дивовижну єресь. Як би там не було, будь-які відгуки – і позитивні, і негативні – грали тільки на руку авторові й видавцям, книга розходилася все більшими й більшими тиражами. Зрозуміло, Голлівуд не міг залишити без уваги такий ласий шматочок. За «Кодом да Вінчі» знімається фільм із багатомільйонним бюджетом та зірками у головних ролях (американець Том Хенкс і французи Жан Рено й Одри Тоту). Ще до 17 травня (дата прем'єри в Каннах) почалася гучна рекламна кампанія, а потім уже власне – прокат фільму, який супроводжувався в усьому світі хвилями обурення віруючих... У Йорданії місцевим католикам навіть вдалося домогтися заборони показу.
А що в нас? Одеситам, ймовірно, запам'я¬тався Хресний хід по вулиці Пушкінській. Взагалі-то він був присвячений пам'яті царя-мученика Миколи ІІ, але заодно з гучномовця «агітаційного автомобіля» чути було проповідь про «душешкідливість» фільму «Код да Вінчі». Митрополит Одеський та Ізмаїльський Агафангел оголосив анафему всім причетним до створення фільму і тим глядачам, хто після його відозви все ж таки піде його дивитися... Стрічку було оголошено «такою, що підриває основи, християнства й зводить хулу на Духа Святого». Ті ж із православних християн, хто раніше встиг подивитися фільм, «мають принести покаяння через Святі Таїнства сповіді й причастя для возз'єднання із Церквою».
Загалом, ситуація досить неординарна для того, щоб спробувати з'ясувати думки різних людей з цього приводу. А почну, мабуть, зі своєї думки – особистої. Зізнаюся, фільм в кінотеатрі не дивилася. Просто не захотіла після того, як читала книгу. Можливо, пізніше (хоча б із цікавості) куплю диск. Якесь у мене насторожене ставлення до новинок, що розхвалюються занадто. Раніше ще сумнівалася – купувати «паперовий варіант» «Коду» чи ні, і просто скачала версію з інтернету. За принципом: сподобається – куплю. Враження? Професійне, добре зроблене чтиво. Не зрозумійте неправильно. Інтелектуальний детектив, шрифти й криптограми, енна кількість вбивств, погонь і містики. Досить схематичний психологізм. Найцікавіше, мабуть, (для мене особисто) добірка усіляких «смачних» історичних фактів. Типу того, що «п'ятниця тринадцяте» вважається нещасливим днем тому, що в сиву давнину в цей день за наказом французького короля було масово захоплено й страчено лицарів-тамплієрів... Взагалі, читати можна. Головна ж гріховність книги полягає в тому, що тут у художній формі подано деякі єретичні ідеї, які раніше вже висловлювалися, на зразок того, що Ісус Христос був одружений на Марії Магдалині, у них була дитина тощо. А офіційна церква всіляко приховувала цей факт, щоб не допустити підриву свого авторитету. Плюс критика на адресу однієї із католицьких сект «Опус Деї» (самокатування й не зовсім етичні форми нав'язування своїх ідей). То ж усе досить «смажене» і «перчене». Хоча фахівці й відзначають, що з деякими фактами автор поводиться досить вільно. Воно ніби й зрозуміло – художня література, а не бухгалтерський звіт.
Чому я власне вирішила провести опитування за фільмом, а не за книгою? Та хоча б тому, що в масі своїй наші громадяни більше дивляться кіно, аніж читають книги. До того ж, мені здавалося, що це не найгірший матеріал для екранізації. Сюжет є, актори створять характери, а режисер Рон Ховард – загальний настрій... Але, як переконалася трохи пізніше, величезної популярності цей фільм не має. Зустрічалися досить єхидні відгуки професійних критиків («Код да Вінчі» не кодує»). Це могло б ще спокутуватися поголовним визнанням масового глядача, але й тут вийшла осічка. Судячи з відгуків, які мені вдалося почути, у день прем'єри й одразу після неї зали для глядачів були заповнені вщерть. А потім... іноді набиралася лише третина залу. Можливо, тут позначився той факт, що з рекламою трохи «переборщили». Глядач чекав на щось ну вже зовсім надзвичайне й перебороти це розчарування зміг далеко не кожний.
Андрій, економіст: «Я був у кінотеатрі в день прем'єри. Зала була повна, але відсоткам 80 фільм не сподобався. Такий блокбастер і я зліпити можу. Наприклад: Іуда був братом Христа, а зрадив його, тому що той відбив у нього Марію Магдалину! Головне – щоб шокувало й відповідна розкрутка. Бачив мітинг віруючих проти цього фільму (Я: «Взагалі-то не мітинг, а Хресний хід»). Ну – сенс від цього не змінюється. Загалом, нічого особливого. Якісь нескінченні таємниці, здається вже іноді, що автор у них сам заплутався».
Людмила, секретар: «Я, звичайно, грішна, як будь-яка жінка, але все ж таки вважаю себе віруючою людиною. І не розумію, навіщо було перевертати все з ніг на голову. Є ж якісь вже норми і релігії, і моралі, що сформовані століттями. Навіщо ними нехтувати? Ну а весь цей галас... він, звичайно, розпалює цікавість. Але я б не пішла на цей фільм».
Валерій, програміст: «А я фільмом залишився задоволений! Не сперечаюсь, йдеться про гіпотези, але існування Христа – теж питання недоказове. Зала була заповнена вже менше, ніж на половину... У найближчому оточенні я не бачив людей, яким би він особливо сподобався. Але мені здається, що більшість глядачів просто не зрозуміли, про що фільм. Більшість йшли, розраховуючи побачити містику, а зовсім не фільм такого роду. А анафеми особисто я не боюся, потрібно все ж таки давати людям можливість для осмислення».
Олена, викладач: «Як на мене, тут занадто багато галасу з нічого. Як можна звинувачувати «Код да Вінчі» у єресі? Це ж просто детектив, а не богословський твір! Ну давайте тоді й «Майстра та Маргариту» оголосимо «Євангелією від Булгакова» і спалимо... Кожний сам вправі обирати, у що йому вірити... Що стосується фільму – актори чудові, але дивитися іноді було нуднувато».
Судячи з цього й інших відгуків, ризикну припустити, що «Код да Вінчі» так і не стане епохальним явищем у світовому кінематографі. Що критики, що більшість рядових глядачів поставилися до нього досить прохолодно. А галас і реклама... ну куди ж без них у сучасному світі. Вперше книга «Код да Вінчі» була опублікована у березні 2003 року в кількості понад вісім мільйонів примірників. Три роки поспіль вона тримала першість в американському списку «книг, які ви обов'язково маєте прочитати». Популярність модного бестселера потихеньку почала спадати, і, мабуть, видавці розраховували, що прем'єра фільму викличе черговий приплив зацікавлення. В кожному разі, в інтернеті я знайшла інформацію, що саме до прем'єри було присвячено вихід у світ нової версії «Коду да Вінчі» (включаючи вже й масове видання у м'якій обкладинці), а також опубліковано ілюстрований сценарій фільму. Загалом попит народжує пропозиція, але ж попит можна й штучно підігріти... То ж щира оцінка і цієї книги, й фільму можливі тільки після того, як трохи охолонуть пристрасті.
