В умовах бурхливого розвитку нових технологій з'явилася серйозна проблема, пов'язана із забрудненням середовища мешкання радіоактивними відходами. Вони потрапляють до організму людини через повітря, продукти харчування, воду, провокуючи виникнення різних захворювань, зокрема й онкологічних.
На жаль, трагедія Чорнобиля дотепер дає себе знати. Відомо, що один з маршрутів радіоактивної хмари, що утворилася після пожежі на АЕС, проходив на початку травня 1986 року через південь України, йшли дощі, і радіонукліди потрапили до екосистеми цього регіону. Враховуючи цей факт, варто припустити, що певна кількість постчорнобильських радіонуклідів усе-таки є у їжі, яку ми споживаємо. Разом з тим далеко не всі продукти, що купуються нами, як і далеко не всі джерела водопостачання, мають радіаційні сертифікати якості. Виходить, покладаємося «на либонь».
Що ж потрібно знати, щоб захистити себе і свою родину від несприятливого впливу на організм? По-перше, як поводяться радіонукліди (хімічні речовини, здатні до розпаду з виділенням іонізуючого випромінювання). Загальновідомо, що кожен з них характеризується стабільною величиною – періодом напіврозпаду. Так називається проміжок часу, протягом якого за рахунок радіоактивного розпаду кількість того чи іншого ізотопу в середньому зменшується наполовину. Для прикладу: період напіврозпаду цезію-137 дорівнює приблизно 30 рокам. Це означає, що через цей проміжок часу його залишиться 50%, а ще через 30 із лишком років – 25% від первинної кількості.
Однак живий організм здатний до постійного оновлення. Оновлюється і його сольовий, тобто і радіонуклідний, склад. Так, ефективний період біологічного напіввиведення того ж цезію-137 з організму людини середнього віку дорівнює 70 добам, а, скажімо, стронцію-90 – 17,4 року. При цьому функція утримання радіонуклідів в організмі людини дуже відрізняється в залежності від шляхів їх надходження. Наприклад, утримання плутонію-239, що потрапляє до організму по харчових ланцюжках, нижче за утримання того ж плутонію, що надходить через органи дихання, приблизно у 8000 разів. І якщо на період напіврозпаду впливати неможливо, то період напіввиведення радіонуклідів можна скоротити, зменшивши дозу опромінення і перешкоджаючи завданій організму шкоді. Тому знання того, як прискорити виведення цих речовин з організму, набуває особливої значимості.
Так, інтенсивніше (30%) виведення радіонуклідів цезію може відбуватися при збільшенні в раціоні калію, жирів і споживання води. Дієти ж з низьким змістом білка, навпаки, подовжують період напіввиведення радіоцезію з організму.
Серед найбільш доступних рослинних засобів для очищення організму від шкідливих речовин, зокрема і радіонуклідів, насамперед треба назвати зелений чай, воістину унікальний продукт природи. Добрий очищувальний ефект дають пектинові речовини, вони цінні тим, що зберігають свої властивості і після кулінарної обробки. Пектини містяться в цитрусових, аґрусі, білій і червоній смородині, горобині, яблуках, грушах, персиках, абрикосах, сливах, чорниці, журавлині, вишні, черешні, динях, кавунах. Тому, щоб зменшити кількість радіонуклідів в організмі, просто необхідно регулярно вживати ці плоди в їжу, пити натуральні овочеві і фруктові соки, особливо м’якотні.
Особливу роль відіграють загальні гігієнічні правила. З метою зниження внутрішнього опромінення рекомендується використання продуктів з меншим вмістом радіонуклідів, певна кулінарна їх обробка, яка зменшує концентрацію радіоактивних речовин.
Важливо правильно вибрати продукт харчування. Так, у свинині, наприклад, міститься менше цезію і стронцію у порівнянні з яловичиною, виробленою в тій же місцевості. Підвищений вміст радіонуклідів характерний для нирок і печінки. Концентрація радіоактивних речовин в організмі дикої тварини зазвичай вища, ніж у домашньої. Треба пам'ятати і про те, що в кістках тварин накопичується стронцій, який при варінні кісткових бульйонів здатний переходити в рідину.
Важливе значення для зниження кількості радіонуклідів має обробка продуктів харчування, як то: миття, чищення, варіння тощо. Так, з картоплі і буряку, наприклад, при чищенні видаляється 60%-80% радіонуклідів, під час варіння – до 60%, а якщо в процесі відварювання 2-3 рази поміняти воду – кількість їх зменшується ще в 2-3 рази.
Після варіння м'яса концентрація радіоцезію зменшується в 2 рази, а стронцію – у 2,5 раза. У вареному м'ясі залишається до 40% радіонуклідів від вихідної, що міститься в свіжій свинині, яловичині або баранині, у бульйон же при цьому переходить 60% цезію-137. Після варіння риби в юшці залишається близько 90% того ж цезію. У 2-5 разів зменшується концентрація радіонуклідів у рибі після її повторного відварювання, але практично не змінюється радіонуклідний склад у смаженій рибі і юшці.
Солі радіоцезію мають особливість залишатися у водній фазі. Тому переробка молока зі збільшенням відсотку жирності – ефективний спосіб зниження вмісту радіоактивних речовин у кінцевих молочних продуктах. Переробляючи молоко на вершки, масло (до речі, топлене масло не містить радіонуклідів), можна істотно знизити надходження радіоактивних речовин у харчовий ланцюжок. Одержання на сепараторі з молока вершків і подальше їх розведення чистою кип'яченою водою – добрий спосіб зменшення вмісту цезію-137 у дитячих продуктах харчування. У сколотинах же при цьому залишається 95% цезію-137 і 93% стронцію-90, тому цей продукт варто виключити з процесу відгодівлі свиней, птиці.
Значно скорочується вміст радіоцезію при переробці молока на сири. Але практично всі радіонукліди залишаються в сироватці і, зрозуміло, таку сироватку не рекомендується використовувати для готування млинчиків, оладок і т. п. Реалізована для населення сироватка має піддаватися радіологічному контролю.
Часто санітарних лікарів запитують: як очищуються від радіонуклідів фрукти, овочі, борошно, крупи. Картоплю, наприклад, звільняють від них вимочуванням у злегка підсоленій воді протягом 3-4 годин: при цьому виводиться до 40% радіонуклідів. Тушкування очищеної моркви наполовину знижує вміст у ній цезію-137, буряку – до 30%, томатів – до 50%. Консервування зменшує вміст того ж цезію в шпинаті і капусті до 20%, очищення, промивання, кип'ятіння цибулі – до 50%; соління, маринування капусти й огірків – до 15%, але при цьому не рекомендується використовувати маринад або розсіл, куди переходять радіонукліди.
Що стосується готування грибів, то після 30-60 хвилин варіння з дворазовою зміною води вміст радіонуклідів зменшується в них у 2-10 разів, найбільше це характерно для пластинчастих грибів. Не дуже бажане використання сушених ягід і грибів, тому що при їх наступному застосуванні радіонукліди практично цілком переходять у продукти харчування. Рекомендується вимочувати і свіжі, і, тим більше, сушені гриби в 2%-му сольовому розчині.
Помел зерна пшениці на біле борошно знижує вміст у ній цезію-137 до 20%-80%, на темне борошно – до 5%-10%, на манну крупу – до 15%-50%. Помел зерна жита на біле борошно зменшує вміст радіонуклідів до 30%-60%, на темне борошно – до 20%. Аналогічний ефект відбувається при помелі ячменю.
Вибираючи продукти і готуючи їжу, постарайтеся врахувати рекомендації медиків і пам’ятайте: правильне харчування може істотно зменшити надходження радіонуклідів в організм і сприяти швидшому їх виведенню, а це – профілактика багатьох недуг.
