ПІДБИВАЄМО ПІДСУМКИ, ВИЗНАЧАЄМО ПРІОРИТЕТИ
В обласному центрі зайнятості відбулася нарада, присвячена підбиттю підсумків роботи служби зайнятості у 2006 році й визначенню пріоритетів діяльності на 2007 рік.
Виступаючи зі звітною доповіддю, директор Одеського обласного центру зайнятості І.Т. Муравіна відзначила, що розвиток економіки області минулого року супроводжувався змінами у структурі та обсягах зайнятості.
Збільшився попит на робочу силу та підвищилися вимоги до її якості, зросла середньомісячна кількість вакансій, заявлених роботодавцями, до 9,2 тис. одиниць. Середнє навантаження на одне вільне робоче місце на 01.01.2007 р. по області відповідно зменшилося – з 6 до 5 осіб.
Спостерігалася стабілізація руху трудових ресурсів через службу зайнятості. Її послугами скористалися протягом звітного року 93,2 тис. незайнятих громадян.
Збільшення кількості, зміна якості вакансій та результативна робота базових центрів зайнятості сприяли зростанню обсягів працевлаштування. Його рівень у порівнянні із 2005 роком зріс майже на 3%: 37,2 тис. чоловік, або 39,8% тих, що звернулися, одержали постійну роботу при сприянні служби.
Відзначалося, що Білгород-Дністровський, Ізмаїльський та Кілійський центри зайнятості працевлаштували понад половину незайнятих громадян у пошуковому періоді, в центрах же м. Одеси та м. Южного було працевлаштовано дві третини тих, що звернулися. Але у той же час в цих центрах зайнятості від 30% до 50% безробітних шукають роботу понад рік.
Шляхом надання дотацій роботодавцям із коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття працевлаштовано 1102 безробітних, причому кожен третій із них відноситься до соціально незахищених категорій населення. У цілому число громадян цих категорій, працевлаштованих таким чином, збільшилося майже удвічі й склало 30%: це говорить про цілеспрямовану роботу служби.
Київський районний центр зайнятості м. Одеси, Ізмаїльський та Кілійський центри домоглися більш високих результатів: тут питома вага працевлаштованих на дотаційні робочі місця становить відповідно 50%, 52% й 72%. Істотно збільшилася минулого року середня зарплата на цих робочих місцях (на 46%) й склала 637,14 грн: це свідчить про істотне поліпшення якості надаваних робочих місць.
Позитивна динаміка існує. Але досягнуті 30% – це не межа, говорила Ірина Тимофіївна, оскільки соціально незахищені верстви населення мають переважне право працевлаштування на дотаційні робочі місця. Отже, їх має бути не менше 50% від загального числа. Лише тоді можна буде говорити про початок реалізації переважних прав цих категорій громадян.
Один із головних принципів державної політики у сфері зайнятості населення – створення умов для розвитку підприємництва. Одноразова виплата допомоги по безробіттю для відкриття власної справи дає реальний шанс незайнятим громадянам знайти своє місце в бізнесі, й навіть відносно невеликі гроші допомагають їм зробити перші кроки у підприємництві.
Протягом 2006 року 1127 безробітних розпочали власну справу майже у всіх сферах економічної діяльності. Найбільш популярними для підприємців-початківців виявилися фермерство, птахівництво, тваринництво, торгівля, надання різних послуг, переробка сільгосппродукції. Зайнявшись підприємництвом, більшість колишніх безробітних активно продовжують розвивати власний бізнес, самі стають роботодавцями. Понад 90 таких колишніх безробітних протягом останніх двох років за сприяння служби зайнятості додатково створили 150 робочих місць.
Разом із тим актуальним залишається завдання більш тісної співпраці центрів зайнятості із органами місцевої виконавчої влади у питаннях визначення можливих напрямів розвитку підприємництва в регіоні із урахуванням пріоритету виробництва продукції та переробної галузі, сфери послуг.
Рік у рік збільшуються обсяги залучення незайнятих громадян до громадських робіт, які у період пошуку постійного робочого місця забезпечують тимчасову зайнятість і допомагають зберегти мотивацію до праці.
У 2006 році 16,4 тис. незайнятих громадян одержали у такий спосіб додатковий заробіток. У середньому по області тривалість громадських робіт становила 18 днів – більше, аніж прогнозувалося.
У своєму виступі на нараді начальник відділу організації профнавчання обласного центру зайнятості Н.В. Піньковська зробила наголос на тому, що в умовах посилення дисбалансу між попитом та пропозицією робочої сили пріоритетним напрямом діяльності центрів зайнятості стає професійна підготовка безробітних. У 2006 році навчання безробітних здійснювалося за 190 напрямами, близько 60% їх навчалися під конкретні заявки роботодавців, а завдання Фонду з профпідготовки незайнятих громадян виконано на 101%.
Найвищий рівень працевлаштування безробітних після навчання (100%) забезпечили Кілійський, Красноокнянський, Фрунзівський та Ширяївський центри зайнятості. Стабільна щомісячна робота з виконання планових завдань, якісна організація профнавчання у Малиновському, Приморському, Суворовському, Білгород-Дністровському, Ізмаїльському, Ананьївському, Арцизькому, Балтському, Комінтернівському, Любашівському та Тарутинському центрах сприяли своєчасному забезпеченню місцевих підприємств працівниками потрібної кваліфікації. Рівень працевлаштування після навчання в цих центрах зайнятості перевищує середньообласний показник. Критиці піддалася робота у цьому напрямі Теплодарського, Южненського та Миколаївського центрів зайнятості.
Істотною підтримкою у працевлаштуванні незайнятих громадян є профорієнтаційна робота, відзначила начальник відділу організації профорієнтації ОЦЗ Л.С. Троскотт. У 2006 році відповідними послугами було охоплено 105,7 тис. чоловік. У порівнянні із попереднім роком збільшилося число професійних консультацій, в індивідуальному порядку такі консультації одержав кожен другий клієнт центрів зайнятості.
Зараз одне із найбільш актуальних питань – підвищення престижу робочих професій: саме в них відчуває потребу ринок праці. Більш предметно необхідно працювати в цьому плані із учнями старших та випускних класів шкіл. Із цією метою створено банк даних 2,1 тис. висококваліфікованих працівників Одеської області.
Важлива форма активної підтримки безробітних – семінари, які дозволяють провадити конкретну роботу із цільовими категоріями населення: молоддю, інвалідами, соціально незахищеними громадянами, сільськими мешканцями тощо. Всього у 2006 році відбулося 4,2 тис. семінарів для 42 тис. безробітних.
Щоб допомогти молоді у професійному самовизначенні, центри зайнятості разом із представниками підприємств, вузів, служби у справах неповнолітніх та районних відділів освіти провадили Ярмарки професій, Дні кар'єри, «круглі столи», Дні випускників, на яких обговорювалися проблеми вибору професії та працевлаштування молодих людей.
Повертаючись до теми працевлаштування соціально незахищених категорій населення, І.Т. Муравіна підкреслила, що кількість звертань громадян, які потребують додаткових гарантій зайнятості у 2006 році, зменшилася на 2,8% і склала 10,6 тис. чоловік. Рівень охоплення цієї категорії громадян активними заходами сприяння зайнятості збільшився й склав 65,9%. Зокрема, за допомогою фахівців Приморського (м. Одеса), Іллічівського, Ананьївського та Комінтернівського центрів зайнятості кожен другий із числа соціально незахищених верств населення вирішив питання свого працевлаштування.
Збільшення обсягів працевлаштування цієї категорії громадян (по області – на 12,8% у порівнянні із 2005 роком) забезпечили 22 центра зайнятості, при цьому Ананьївський та Миколаївський райцентри, наприклад, – майже вдвічі.
Місцеві органи влади за поданням центрів зайнятості ухвалювали додаткові рішення щодо створення заброньованих робочих місць: їхню кількість було збільшено майже на 50. Послідовна спільна робота із райадміністраціями та роботодавцями позитивно вплинула на укомплектування робочих місць кадрами.
«Необхідно вчасно реагувати на зміни на місцевому ринку праці й оперативно надавати пропозиції органам виконавчої влади на місцях щодо коригування броні за рахунок підприємств, на яких покращилася економічна ситуація, і новостворених підприємств», – підкреслила директор обласного центру зайнятості.
Відзначалося також, що послугами служби зайнятості скористалися у 2006 році понад 600 інвалідів, при цьому 157 із них одержали постійне місце роботи. Однак рівень працевлаштування цієї категорії громадян залишається на 10,4% нижчим, аніж по Україні в цілому.
Детально було проаналізовано на нараді роботу центрів зайнятості минулого року. Серед безсумнівних лідерів – Красноокнянський центр, якому вдалося виконати завдання абсолютно в усіх напрямах, включаючи й одноразову виплату допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності. Серед тих, хто перевиконав завдання по працевлаштуванню безробітних, – Балтський, Болградський, Великомихайлівський та інші центри. Активними заходами сприяння зайнятості було охоплено 65% громадян, які шукають роботу через службу зайнятості.
Серед пріоритетних завдань на рік нинішній – підвищення якості профнавчання та профорієнтаційної роботи, більш цілеспрямована робота у цьому плані із молоддю, насамперед із учнями та їхніми батьками.
Наголос зроблено й на істотному поліпшенні взаємодії із роботодавцями: треба активніше зацікавлювати їх у співпраці, доводячи користь спільної роботи. Необхідно систематизувати й підвищити ефективність роботи із цільовими групами населення: соціально незахищеними громадянами, інвалідами, сімейними та довгостроковими безробітними.
Однак реалізувати усе це складно без ухвалення ефективних управлінських рішень на основі достовірних даних про ситуацію на ринку праці: зростає у зв'язку із цим значимість баз даних, які мають коректно вестися центрами зайнятості. Поки що в цій роботі чимало прогалин. Стратегічно важливе завдання – забезпечити контроль за синхронізацією, щоденним збереженням баз даних.
Ще одна дуже важлива сторона діяльності – перевірка сплати страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, предметна робота із платниками-боржниками.
Підбиваючи підсумки обговорення, І.Т. Муравіна відзначила, що стан сучасного ринку праці, впровадження регламенту взаємодії між державним, обласним та базовим центрами зайнятості в умовах Єдиної інформаційно-аналітичної системи вимагають сьогодні від усіх структурних підрозділів обласної служби зайнятості забезпечити належну якість надання соціальних послуг незайнятому населенню та роботодавцям, підвищити рівень відповідальності кожного фахівця за виконання покладених на службу завдань.
