Проблема туберкульозу в наш час одна із найактуальніших для медиків усього світу. В Україні зареєстрована епідемія туберкульозу, у наявності тенденція зростання захворюваності у всіх областях країни. Лікарі відзначають збільшення на цьому тлі кількості позалегеневих форм захворювання, зокрема кістково-суглобного туберкульозу.

Про епідеміологічну ситуацію з цієї форми небезпечного захворювання, причини його виникнення й способи боротьби з ним розповідає ортопед-травматолог Одеського обласного протитуберкульозного диспансеру, лікар вищої категорії Аркадій НОСАЧ.

– Щорічно виявляється до півтори тисячі хворих позалегеневими формами туберкульозу, причому 42% з них страждають кістково-суглобним туберкульозом. В 40% випадків пошкоджується хребет, тазостегновий і колінний суглоби – по 20% випадків відповідно.

Туберкульоз кісток і суглобів – це місцевий прояв загальної туберкульозної інфекції в організмі і, як правило, вторинний процес. Первинний же виявляється в органах дихання, рідше – в інших органах. Збудник захворювання – паличка Коха – по кровоносних судинах проникає в кістки: її приваблює та локалізація, де є густо розгалужена судинна мережа. Це тіла хребців, метафази трубчастих кісток або кісток зап’ястя, передплюсневі кістки.

На виникнення й розвиток туберкульозу кісток і суглобів впливає ланцюг провокуючих факторів внутрішнього й зовнішнього походження. До зовнішніх факторів належить, наприклад, суворий клімат, підвищена вологість повітря, різного роду екологічні забруднення навколишнього середовища, а також функціональні перенапруження на різні ділянки кісток, тривале переохолодження, травми, інші захворювання. Внутрішні фактори характеризуються зниженням імунітету, віковими особливостями, локалізацією процесу.

Ранні симптоми туберкульозу кісток і суглобів – обмеження рухливості хребта й суглобів, біль, атрофія й напруження м’язів, потовщення шкірних складок, зміна конфігурації суглобів. Перебіг хвороби переважно хронічний, тривалий, хвилеподібний, коли ремісії змінюються загостреннями. Загальне самопочуття навіть у період загострення хвороби залишається задовільним, хоча в цей час прискорюються симптоми інтоксикації. Різке погіршення стану хворого настає, коли до специфічного процесу долучається вторинна інфекція.

Рання діагностика захворювання складна, оскільки хворі звертаються до лікаря переважно при порушенні функцій суглоба. А це відбувається через тижні, а то й місяці з початку захворювання.

Для виявлення хвороби на ранній стадії важливе значення має ретельний огляд хворого і його клінічне обстеження. Дані анамнезу іноді дозволяють з’ясувати контакт із хворими туберкульозом, зв’язок кістково-суглобної патології з перенесеними дитячими інфекціями або плевриту в дорослому віці. Все це повинно насторожити лікаря. Нерідко туберкульозу кісток і суглобів передує травма, вона може активізувати старі вогнища інфекції в кістках.

Хвороба розвивається найчастіше поступово, повільно, хоча реєструються й випадки гострого, раптового початку захворювання. Поразка суглоба протікає з перервами: болі й порушення функцій змінюються проміжками цілковитого клінічного благополуччя, що нерідко вводить в оману не тільки пацієнта, але й молодих лікарів.

Для діагностування кістково-суглобного туберкульозу використовуються сучасні досягнення медицини, які дозволяють вірогідно встановити діагноз і вчасно почати лікування. Досвідом їхнього застосування повною мірою володіють фахівці обласного протитуберкульозного диспансеру.

Треба пам’ятати: що раніше пацієнт звернувся до лікарів по допомогу й почав лікуватися, то нижче рівень інвалідизації. У боротьбі із хворобою застосовується як хірургічне, так і комплексне консервативне лікування. Основні принципи лікування туберкульозу кісток та суглобів передбачають іммобілізацію кінцівок і проведення консервативного лікування. На частку ж хірургічного методу припадає 4,4%. Після проведення стаціонарного лікування хворі проходять реабілітацію в кістково-туберкульозному санаторії, що розташований в Одесі.

І ще про одне не можна не сказати. Аналіз захворюваності показує, що хворих на кістково-суглобний туберкульоз усе ще несвоєчасно виявляють лікарі лікувальних установ медичної мережі й із запізненням направляють їх до фтизіоортопедів. Фахівці пов’язують це з відсутністю в лікарів сторожкості стосовно цієї форми туберкульозу. Для більш раннього виявлення таких хворих доцільно тих, хто скаржиться на постійні болі в якому-небудь відділі опорно-рухового апарата, направляти на консультацію до фахівців. Тоді можна розраховувати на своєчасну діагностику й ефективність лікування.