ВИСТУП ПРЕМ'ЄР-МІНІСТРА УКРАЇНИ ВІКТОРА ФЕДОРОВИЧА ЯНУКОВИЧА 21 БЕРЕЗНЯ 2007 РОКУ НА РОЗШИРЕНОМУ ЗАСІДАННІ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ЗА ПІДСУМКАМИ 2006 РОКУ
Шановні колеги!
ШАНОВНИЙ ОЛЕКСАНДРЕ ОЛЕКСАНДРОВИЧУ!
Через кілька днів – річниця виборів до Верховної Ради України. Озираючись на шлях, який ми пройшли за рік, можна чітко побачити, розпізнати ту силу, ту енергетику, яка дала нам можливість сьогодні говорити про зроблене з гордістю.
Ця сила, ця енергетика – в економічному зростанні, у зміцненні демократії.
Можемо з впевненістю сказати: нам вдалося подолати бездоріжжя в українській економіці і зміцнити фундамент конституційних засад функціонування держави.
Ми пройшли шлях від антикризових дій до створення нової стратегії глибинної реформи української держави, що має вивести її до числа конкурентоспроможних країн світу.
Суспільство повинно знати: його майбутнє є прогнозованим, і ми зробимо все, щоб забезпечити наших громадян достойним життям.
Жодна протидія не примусить нас звернути з обраного шляху. Ми ніколи не відступимо від демократії, верховенства права й свободи слова.
Шановні колеги!
Друзі! Співвітчизники!
Рік, що минув від парламентських виборів в Україні, демократичність і чесність яких визнав увесь світ, був сповнений багатьма важливими подіями, з яких ключовою, безумовно, стало формування Антикризової коаліції. Ця подія переконливо засвідчила, що в Україні є сили, здатні взяти на себе політичну відповідальність за долю народу.
Незважаючи на різноманітні сценарії, якими популісти намагаються баламутити та розсварювати людей, ми зробили важливий крок до реалізації найважливішого завдання української політики – єдності суспільства. У намаганні досягти цю мету, я переконаний, єдині і Уряд, і Президент, і Парламент. І жодні інтриги, жодні підступи політиканів не зможуть протиставити нас один одному. Я вірю у це. І сьогодні ми разом з усіма відповідальними силами у парламенті робимо наступний крок з розширення нашої коаліції, утворюючи якісно нову – Коаліцію національної єдності.
Шановні колеги! Я був би нещирим, якби не визнав, що все те, чого нам вдалося досягти, було б неможливим, якби ми не зробили правильних висновків з подій 2004-2005 років. Ми б не досягли успіху, якби не доклали зусиль для того, щоб застосувати новий політичний досвід. І я хотів би подякувати усім, хто нам у цьому допомагав. Особливі слова адресую мільйонам співвітчизників в усіх містах і селах України, які підтримували нас у важкі часи. Водночас визнаю свій борг перед тими тисячами фахівців, професіоналів високого рівня, яких по всій країні було незаконно звільнено з роботи під час політичних чисток у 2005 році.
Я ніколи не забуду цього і завжди буду чесно та наполегливо працювати для всього народу України. Так само, я зроблю все, щоб Уряд, який я очолюю, виконав усі зобов’язання, взяті перед громадянами нашої держави.
Підкреслюю: коаліційний Уряд працює і працюватиме для усіх громадян, для всієї спільноти, для всіх регіонів і для кожної людини, незалежно від того, за яку політичну силу вона голосувала.
Шановні колеги! Рік, який ми прожили після парламентських виборів, дав нам перший досвід роботи в умовах конституційної реформи. Вперше за всю історію незалежної України Уряд тісно і конструктивно співпрацює з парламентом. Ми позбулися протистояння між виконавчою та законодавчою владою, того протистояння, яке системно перешкоджало ефективності української системи влади. Конституційна реформа стала важливим кроком на шляху до приведення Основного Закону України, українського законодавства до європейських та світових демократичних стандартів.
Треба визнати: адаптація інститутів державної влади до нових конституційних та політико-правових умов парламентсько-президентської системи, подекуди, відбувається складно і суперечливо. І надалі існує необхідність законодавчого забезпечення нових конституційних норм, подолання правових прогалин у системі державного управління.
Зараз на порядку денному – формування та освоєння ефективних моделей взаємодії та співпраці між Урядом, Президентом та Верховною Радою, реформа судоустрою і місцевого самоврядування. На часі й налагодження цивілізованих робочих відносин між владою та опозицією, в основі якої, впевнений, буде покладено модель політичного компромісу і співпраці. Вважаю за доцільне не затягувати у часі прийняття рішення про статус опозиції з чітким визначенням її прав та обов’язків.
Шановні колеги! Сьогодні суспільство очікує як ніколи консолідованих дій з боку влади. Тому ми пропонуємо не ділити повноваження, не сперечатися про якусь узурпацію, а спільно формувати і реалізовувати єдину державну політику. З цього приводу я пропоную:
Перше. Не обмежуватися трьохсторонньою групою з питань конституційного процесу, а створити робочі групи за участю представників Президента, Уряду, народних депутатів, громадських діячів з конкретних пріоритетних напрямів державної політики. Мова йде як про питання, що відносяться до повноважень Глави держави або з яких Президент виступає із законодавчими ініціативами – національна безпека, зовнішня політика, гуманітарна політика тощо, так і з питань, які потребують проведення структурних реформ – судова реформа, боротьба з корупцією, поліпшення бізнес-середовища, податкова реформа, реформа місцевої влади.
Друге. Пов’язане із першим. Спільно розробляти законодавчі ініціативи з ключових питань державної політики. Наприклад, спільно доопрацювати та узгодити Закон “Про засади зовнішньої і внутрішньої політики”, що вже підготовлений коаліцією.
Третє. Проводити взаємні попередні консультації з кадрових питань, які потребують ухвалення Верховною Радою.
Шановні колеги! Хочу звернутись мовою цифр до наших опонентів, хто любить казати на біле, що воно чорне.
За період роботи нашого Уряду в минулому році середньомісячні темпи приросту ВВП і промислового виробництва подвоїлись. При цьому непоганими були й темпи зростання доходів населення. Реальна заробітна плата зросла на 18,3 відсотка. Стабільною була інфляція. Ми змогли зупинити ріст цін на нафтопродукти і навіть досягли їх зниження.
Незважаючи на те, що бюджет на минулий рік був прийнятий попереднім Урядом з істотними диспропорціями, а в серпні ми отримали його з касовим розривом у 7 млрд грн, ми забезпечили його повне виконання. Зростали заощадження населення на депозитах в банках та кредитування економіки. Активно розвивалась банківська система. Саме наприкінці 2006 р. ми разом з парламентською коаліцією зробили вирішальний вагомий крок до вступу в Світову Організацію Торгівлі.
Водночас антикризові заходи дали можливість створити платформу для початку сталого зростання економіки. Про це свідчать результати роботи економіки за січень-лютий поточного року. За два місяці реальний ВВП зріс на 8,6 відсотка, а промисловість – на 13,4 відсотка. Фактично ми вийшли на параметри, що були досягнуті у 2003-2004 роках.
Особливо хотів би відзначити високу динаміку зростання у металургії, машинобудуванні, будівництві, а також хімічній промисловості, незважаючи на те, що цій галузі пророкували спад у зв’язку із зростанням цін на газ. Причому зростання у цих галузях промисловості загалом досягнуто за рахунок істотного – на 20 відсотків – підвищення продуктивності праці.
Завдяки такому економічному підйому значно активізувалась робота банківської системи: розширилась монетарна база, рефінансування банків, збільшились депозити і кредитування економіки, знизилась доларизація економіки та інфляційні очікування.
Загалом, ми добре розпочали новий господарський рік, зміцнюючи макроекономічну стабільність. За час роботи нашого Уряду середньомісячний показник приросту реального ВВП перевищив 8 відсотків. Це один з найвищих показників серед країн Європи і СНД. Для порівняння – за 7 місяців 2005 р. цей показник не досягав навіть трьох відсотків.
В основі нашої стратегії й надалі є прискорений і розрахований на тривалу перспективу розвиток економіки, утримання інфляційної, бюджетної і курсової стабільності, підвищення конкурентноздатності української економіки.
Хотів би відзначити ще один важливий здобуток: ми зупинили руйнівний вплив політики соціального популізму на економіку країни. Зростання добробуту людей має будуватись на основі прискореного розвитку економіки. Ми розраховуємо працювати не рік чи півроку, тому в жодному разі не будемо йти шляхом популізму й демагогії, тим паче – соціального забарвлення. Ми будемо робити все для того, щоб добробут людей був сталим, а не тимчасовим. Стабільним, а не на коротку перспективу.
Ми обіцяли, що за підсумками першого кварталу з врахуванням економічних можливостей, внесемо пропозиції щодо підвищення соціальних стандартів. Ми це зробили. Сьогодні ми говоримо, що коригування соціальних стандартів у бік зростання з врахуванням економічних можливостей будемо робити щоквартально. І ми виконаємо це завдання. Тобто, не на словах, а на ділі Уряд підтверджує власну стратегію соціальної спрямованості прискореного розвитку економіки. У програмі коаліції і нашого Уряду основний пріоритет – підвищення добробуту громадян. І база його реалізації – високі економічні результати, а не тиск політичних авантюристів.
Шановні колеги! Серед завалів, які ми взялися розчищати за час перебування при владі, було і таке явище, як витіснення національних товаровиробників з українського ринку. За 2005-2006 роки роздрібний товарообіг зріс у 1,5 раза, а виробництво в основних галузях споживчого сектору лише на 10 відсотків. Тим часом імпорт зріс майже на 60 відсотків. Зростаючий споживчий попит забезпечувався не вітчизняними, а закордонними товаровиробниками, які, до речі, сплачують податки не в Україні, а за кордоном. До того ж споживчий попит майже на третину формується за рахунок видатків бюджету, Пенсійного та інших соціальних фондів. Ми ставимо завдання, щоб зростання економіки працювало, насамперед, на внутрішній ринок. Щоб можливості розширення внутрішнього споживчого ринку заповнювалося передусім товарами вітчизняного виробництва. Щоб видатки бюджету, Пенсійного фонду через зростання споживчого попиту громадян стимулювали не зарубіжного, а вітчизняного товаровиробника.
Шановні колеги! Нам вдалося вирівняти диспропорції у розвитку регіонів. Цю роботу довелося проводити фактично заново. В 2003-2004 рр. ми вже виходили на шлях міжрегіонального вирівнювання темпів зростання промислового виробництва. Співвідношення максимальних і мінімальних значень індексів промислового виробництва по регіонах до середніх по Україні складало тоді два до одного. За 2005 р. ці коливання зросли у 3 рази і склали шість до одного. Ви бачите, наскільки зросла нерівність у розвитку регіонів у 2005 році.
Наприкінці 2006 р. ми знову вийшли на вирівнювання темпів розвитку. За січень-лютий 2007 р. всі регіони отримали позитивну динаміку промислового виробництва і коливання у темпах скоротилося у 2 рази. Це дуже важливий показник. Він свідчить про те, що ми однаково дбаємо про людей як на Заході, так і на Сході, на Півночі, на Півдні і в Центрі нашої країни.
Шановні колеги! Коли я говорю про дороговкази на шляху до процвітання нашої країни, то маю на увазі економічне зростання на інноваційній основі. Ми повинні адресно підійти до кожної галузі економіки. Візьмімо для прикладу оборонно-промисловий комплекс. Важко знайти інший сектор економіки, який би після 1990 року зазнав такого важкого удару. Величезні резерви цього комплексу у значній мірі не задіяні через зволікання з реструктуризацією підприємств і реформ в цій сфері, через неузгодженість в роботі відомств, відсутність ефективної зовнішньої маркетингової політики. Зараз там напрацьовується відповідна стратегія, вживаються необхідні заходи. Я сподіваюсь, ми зможемо певним чином виправити ситуацію.
Великий потенціал економічного зростання є у будівельному комплексі, особливо у сфері будівництва житла, що має також важливе соціальне значення. Але можливості цього комплексу обмежені штучними бар’єрами на ринку землі, на іпотечному та фондовому ринку, великою бюрократією в оформленні документації та реалізації проектів. Для розв’язання цих проблем ми прийняли рішення про створення Міністерства будівництва та регіонального розвитку.
Серед проблем, над якими ми працюємо, – негативний зовнішньоторговий баланс. У 2004 році ми залишили країну з позитивним сальдо, що складало 7 мільярдів доларів. Уряди, що прийшли після нас, передали нам вже негативне сальдо – мінус 3 мільярди доларів. Нам лише вдалось зупинити «ножиці» темпів зростання експорту та імпорту. Сьогодні стоїть завдання, щоб вже у поточному році цю проблему розв’язати, і вийти на позитивне сальдо.
Україна має дуже великі експортні можливості, щоб сповна перекрити імпортозалежність по енергоносіях. Але треба конкретно попрацювати по галузях, регіонах і підприємствах, щоб цей потенціал максимально задіяти.
Значний резерв економічного зростання – запуск непрацюючих підприємств. У січні не діяло майже 10 відсотків промислових підприємств. Найбільше – у будівельній сфері, тобто кожне шосте підприємство. У Вінницькій, Кіровоградській, Тернопільській, Чернівецькій областях – 20 відсотків непрацюючих підприємств. А це “заморожені” робочі місця, які нам так потрібні. Це неотримані доходи для людей та до бюджету.
Тривожать проблеми з приватизацією. Від приватизації державного майна бюджет має одержати більше 10 мільярдів гривень. Із запланованих на перший квартал 1,1 млрд грн поки що надійшло тільки 300 млн грн – 26 відсотків. Повторюється минулорічна ситуація, коли Фонд державного майна постійно переносив виконання своїх планів, а потім ці плани залишились на папері. Пропоную тісно пов’язувати це питання із розвитком фондового ринку України.
Шановні колеги! Рік тому після парламентських виборів, а згодом і після формування коаліційного Уряду, ми негайно взялися за реалізацію антикризової програми. Ми відновлювали державне управління, гальмували економічне падіння. З цими завданнями Уряд впорався. Головна мета досягнута – криза подолана. Уперше за 2 минулі роки економіка пішла вгору, і ми підвищуємо пенсії та заробітну платню за рахунок реальних економічних показників, а не коштів від приватизації, ведемо рішучу боротьбу з корупцією.
Те, що ми зуміли опанувати хаос і почати діяти за добре опрацьованим планом – результат успішної роботи не лише Уряду і Парламенту, а й усіх регіонів. Це перемога всієї держави, це досягнення всього українського народу, це свідчення нашого поступального розвитку.
Економіка набула динаміки, і ми з оптимізмом дивимося у майбутнє. Тепер необхідно перейти до наступного етапу: надання економіці нових якісних рис, вести середньо- та довгострокове планування.
Діяльність коаліційного уряду здійснюється на принципах законності, економічної та соціальної ефективності, прозорості та відкритості перед суспільством та пресою. Уряд прагнув позбутися технократизму та кулуарності у своїй роботі. Нам вдалося суттєво підвищити якість підготовки управлінських рішень та законодавчих ініціатив. Крім того, значно розширився простір діалогу та консультацій між Урядом та бізнес-асоціаціями, між Урядом та інвесторами, між Урядом та представниками місцевого самоврядування. Вчора (20 березня – ред.) ми підписали Меморандум про взаємодію з Українським союзом промисловців і підприємців. Сподіваюсь, що такий стиль роботи дозволить значно підвищити рівень суспільної довіри до дій та намірів, як Уряду, так і системи виконавчої влади в цілому.
Шановні колеги! Наявність політичної коаліції та парламентської більшості дозволили Уряду більш спокійно поставитися до питання про політичну “недоторканість” Уряду, яка традиційно забезпечувалась за рахунок прийняття Верховною Радою програми його діяльності. Але це не означає, що Кабінет Міністрів діє ситуативно, без чіткої мети та програмних орієнтирів.
Прийняття Програми соціально-економічного розвитку на 2006 рік, затвердження Верховною Радою та Президентом бюджету на 2007 рік визначають коридор та економічні пріоритети нашої роботи. Утримання у 2006 році темпів економічного зростання навіть в умовах підвищення цін на енергоносії означає, що Уряду вдалося реалізувати пакет антикризових заходів.
Сьогодні від питань тактики та економічної адаптації ми переходимо до опрацювання стратегічних цілей та пріоритетів. 2007 рік повинен стати точкою відліку у розробці і здійсненні повноцінної національної стратегії.
Уряд повинен завершити етап соціально-економічної стабілізації і фінансового, бюджетного оздоровлення і перейти до виконання наступних завдань. Насамперед, розпочати реалізацію довгострокової стратегічної програми структурних соціально-економічних реформ. Для цього сьогодні ми утворюємо новий Урядовий комітет з питань економічної реформи, який очолить Прем’єр-міністр України. До роботи цього комітету ми залучимо найкращих вітчизняних та закордонних фахівців і консультантів, держслужбовців, широкі наукові та громадські кола, народних депутатів України. В структурі комітету ми утворимо тематичні робочі групи за пріоритетами реформ.
Друге. Адаптувати українську економіку до умов членства України в СОТ.
Третє. Завершити розробку нової рамкової Угоди про співробітництво між Україною і Євросоюзом, зокрема щодо створення зони вільної торгівлі між Україною і ЄС на основі чітко визначених національних економічних пріоритетів.
Четверте. Подовжити співпрацю в рамках ЄЕП, врешті-решт утворити реальну зону вільної торгівлі у рамках цієї організації.
П’яте. Забезпечити ефективний енергетичний баланс, дієву диверсифікацію джерел постачання енергоносіїв.
Шосте. Перейти до активної соціальної політики, яка передбачає не лише формальне збільшення зарплат, а стимулююче інвестування в людський (соціальний) капітал країни – підвищення «соціальної капіталізації» українського суспільства.
Сьоме. Реалізувати реформу судоустрою.
Вже завтра (22 березня – ред.) новостворений Урядовий комітет розгляне підготовлений нами проект Стратегії соціально-економічного розвитку України до 2011 року, який ми плануємо вже на початку квітня представити на всенародне обговорення та ухвалення Верховною Радою.
Ми ставимо перед собою амбітні і дуже непрості завдання. Але я впевнений, що за умови тісної співпраці з Президентом, Парламентом, регіонами вони нам під силу.
Нам потрібно лише три речі – порозуміння, стабільність і час. І нехай Господь Бог допоможе нам і далі успішно йти шляхом, на який ступили минулої весни.
Дякую за увагу.










