УБИВЦЬ МАКСА КУРОЧКІНА НАЗДОГНАЛИ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКУ
Менше ніж через місяць після резонансного вбивства на території суду росіянина Максима Курочкіна українські правоохоронці затримали двох гаданих виконавців теракту. Сенсаційну новину першим обнародував в.о. керівника СБУ Валентин Наливайченко. Головний чекіст України, щоправда, не уточнив, чи є снайпер і його асистент громадянами України.
Коротенько про те, як розвивалися події 27 березня у Святошинському місцевому суді Києва. Підсудний Курочкін, засновник «Російського клубу» у центрі української столиці, власник як мінімум п'яти прибуткових обленерго (серед них Кіровоградського й Житомирського), власник декількох не менш престижних об'єктів кримської нерухомості, звинувачувався у вимаганні чи то 100, чи то 10 тисяч «зелених» у якогось таксиста. Про те, що справа зовсім не в цих невеликих, як для Курочкіна, сумах, говорили розстріли його компаньйонів, що передували судовому розгляду. Так, у ніч на 16 грудня 2006 року біля дніпропетровського кінотеатру «Салют» невідомими в масках було вбито голову правління ВАТ «Дніпропетровський центральний ринок» (у просторіччі «Озерка» – авт.) Володимира Воробйова. Громадянина Росії, між іншим. 17 березня, тобто за 10 днів до усунення самого Курочкіна, в Обухівському районі Київської області невідомими було буквально зрешечено джип «Тойота Ленд Круїзер», у якому перебували, знову ж, троє росіян. Двоє з них були уродженцями Дніпропетровська і яких вважали «людьми Курочкіна».
Незважаючи на настільки яскраво виражені «ознаки антипатії», підсудного чомусь не подумали вберегти від можливого нападу. У фатальний для нього день до будинку № 7-а по вул. Якуба Коласа відрядили 18 міліціонерів, половина з яких – бійці спецпідрозділу «Грифон» (тобто із «судової міліції», навченої забезпечувати безпеку кожного із учасників процесу...). Проте після завершення судзасідання Максима Курочкіна повели до автозаку у внутрішньому дворі суду, «відкритого усім вітрам». Його конвоїр, одягнений у бронежилет, приблизно о 16.50 «чемно» пропустив конвойованого до оббитої металом машини, що стояла неподалік. Оскільки, як показало службове розслідування, снайпер із високого будинку навпроти суду «піймав» Курочкіна у приціл ще коли той перебував... у «клітці», тобто в залі судзасідань, влучити у ніким і нічим неприкритого чоловіка під час його проходження від ґанку до автомобіля було для «профі» чистою дрібницею. Ще однією дивиною було неприбране будівельне сміття у внутрішньому дворі Святошинського суду. Причому звалили його (зрозуміло, «зовсім випадково») саме біля ґанку, щоб нікому не спало на думку підігнати автозак впритул до дверей...
Незважаючи на оголошений міліцією план «Сирена», по свіжих слідах вдалося знайти хіба що снайперську гвинтівку в тому самому будинку навпроти. Через кілька годин наряд ППС виявив залишену у дворі будинку на бульварі Лесі Українки (тобто в іншому кінці Києва) «мазду», якою, швидше за все, скористалися вбивці, залишаючи Святошин.
Вже наступного дня заступник міністра внутрішніх справ – начальник кримінальної міліції генерал Микола Куп'янський під час позапланового брифінгу у МВС «об'єднав» грудневий розстріл Воробйова й «свіже» убивство Курочкіна в одну справу. Не виключивши, щоправда, причетності до стрільби куди більш досвідчених російських кіллерів, для чого вітчизняні пошуковці увійшли в тісний контакт із московською міліцією.
Українські ж ЗМІ небезпідставно взялися вивчати у цій справі «Юлин слід». Тому що основним конкурентом Курочкіна за вищезгадану дніпропетровську «Озерку» була група «Приват» на чолі із українсько-ізраїльським мільярдером Ігорем Коломойським. Близьким до іншої не менш знаменитої уродженки Міста Вождів...
…Відзначивши, що затримання двох гаданих кілерів провадилося «у результаті оперативно-слідчих заходів, якими керував створений у Генпрокуратурі штаб для розслідування обох резонансних вбивств» (Воробйова та Курочкіна – авт.), ГП України спеціально підкреслила, мовляв, «через те, що повідомлення інших даних з цієї кримінальної справи може перешкодити досудовому слідству, … надання більш детальної інформації про відомі сьогодні слідству обставини буде суперечити Кримінальному кодексу України».
Видання, близькі до групи «Приват», ось уже місяць, як безупинно телефонують про нібито досягнуте перемир'я між «людьми Курочкіна» та І. Коломойським. Почасти в такій активності «винен»... майбутній чемпіонат Європи з футболу 2012 року. Дніпропетровськ – одне із «основних» міст, де пройдуть його ігри, відповідно, на гроші Коломойського плюс «підтягнуті» чималі іноземні інвестиції найближчими роками має бути споруджений суперсучасний стадіон, оновлено швидкісні автодороги й побудовано «з нуля» декілька 4-х та 5-«зіркових» готелів.
Якщо ж олігарха обґрунтовано звинуватять у причетності до «зачищення» цілої групи досить небідних москвичів, – «плакали єврогрошики». Матчі ЧЄ-2012, заплановані у Дніпропетровську, перенесуть до «резервної» Одеси. Та й перед Юлією Тимошенко начебто незручно буде.
Тим часом із затриманими в Дніпропетровську працюють кращі українські фахівці щодо «замовлених» вбивств. Потрібно не лише впевнитися у «випадковості» чи невипадковості тривалого ремонту у Святошинському суді й у нехлюйстві конвоїрів, але й визначити «замовників» резонансних вбивств.
Яким несвоєчасним може виявитися їх оголошення у нинішній «доленосний» для України передвиборний період – здогадатися неважко.
