І СТАВ СТУДЕНТ МЕРОМ
Про розвиток молодіжного самоврядування говорять багато. І в школах, і у вузах, і з депутатських трибун. Але далі розмов справа поки що не йде – прикладів, гідних для наслідування, поки що мало. Виняток – Іллічівськ, де вже стало традицією провадити дні молодіжного самоврядування в місті. Ініціатором подібної акції виступив сам міський голова Валерій Якович Хмельнюк. Саме за його розпорядженням молодь у цей день вхожа до будь-якого кабінету й до будь-якого відділу міськвиконкому.
Цього разу 56 юнаків та дівчат вузів і старшокласників шкіл виявили бажання стати дублерами, випробувати свої здібності на відповідальних посадах. На один день вони посіли робочі місця начальників відділів, служб, фахівців виконкому.
Так, Микола Мельник, студент-п’ятикурсник Одеської національної юридичної академії, виконував обов'язки міського голови. До речі, нині він очолює громадський рух – Спілку іллічівської молоді. Гарний трамплін для лідера! Студент Олексій Карандафілов продублював секретаря міськради, а ось Олені Чайковській ближче виявилися обов'язки завідувачки відділу освіти. Для всіх бажаючих знайшлася справа!
Планерку із дітьми провів сам Валерій Хмельнюк, а потім дублери приступили до роботи. Вони вивчали документи, відвідували малозабезпечені сім'ї, і, що дуже важливо, самі приймали громадян, вирішуючи їхні питання. Одночасно йшла підготовка фестивалю зі спортивного туризму «Травень-2007». Наприкінці дня вони подали власні пропозиції, зауваження щодо програми соціально-економічного та культурного розвитку м. Іллічівська до 2011 року. Наприклад, молодь хоче, щоб у місті була своя біржа праці, а також виділене приміщення для молодіжного клубу. Надійшли й інші цікаві ідеї, які, за словами міського голови Валерія Хмельнюка, згодом будуть реалізовані. А багато студентів виявили бажання дипломну практику проходити у міськвиконкомі.
Микола СТАРОСТІН,
м. Іллічівськ
ЗА ТЕСТИ МОЖНА НЕ ХВИЛЮВАТИСЯ, –
ГОВОРИТЬ ДИРЕКТОР ОДЕСЬКОГО РЕГІОНАЛЬНОГО ЦЕНТРУ ОЦІНКИ ЯКОСТІ ОСВІТИ А.Ю. АНІСІМОВ
– Анатолію Юрійовичу, спочатку розкажіть, як у цілому пройшло в регіоні зовнішнє незалежне тестування.
– Усе проходило у форматі, який було визначено наказом Міносвіти й науки України. Якщо в цілому по країні в ньому взяло участь 117 тисяч випускників загальноосвітніх шкіл, то по Одеській області квота склала 3700 учнів. Тому апробація нової технології оцінки знань відбулася лише у восьми адміністративних районах області. Йдеться про міста Білгород-Дністровський, Іллічівськ, Южне, Котовськ, а також Білгород-Дністровський, Арцизький, Котовський, Роздільнянський райони. На базі 14-ти навчальних закладів і було організовано пункти тестування. Для випробувань зареєструвалися 3721 випускник зі 101 школи. Майже усі вони (97%) пройшли тести з української мови. Наприкінці квітня пройшли іспити з історії та математики (явка становила 96%).
Як ми вже повідомляли, велику допомогу в організації незалежних іспитів нам надало Головне управління МВС України в Одеській області. У шести пунктах були присутні журналісти, а громадські спостерігачі були повсюдно.
– Що ж, секретність, судячи з усього, була надійно забезпечена, а ось де перевіряли відкриту частину тестів?
– Пунктом перевірки стала Одеська загальноосвітня школа № 1 (директор Олена Павлівна Масленко). Перевіряли тести досвідчені педагоги (усього 215 чоловік), серед них представники вищої школи.
– Але остаточні результати були обнародувані лише наприкінці травня...
– Так, нині випускники шкіл одержують сертифікати, які надійшли спецпоштою до райвно. На конверті лише штрих-код, прізвище не відоме, то ж, як бачимо, захист надійний...
– Чи є діти, які вже незадоволені отриманими балами, скаржаться на низькі оцінки?
– Поки що таких немає. Навпаки, в одній зі шкіл випускник одержав оцінку вищу, аніж припускав. У класі з української мови він вище шести балів ніколи не мав, а тести здав на 9 балів. Коли він сказав про це вчительці, вона відповіла: «Я завжди в тебе вірила!»
– Чому в експерименті не взяли участь учні-одесити?
– Як я вже говорив, квота на область невелика, всього 3700 учнів, і якби ми залучили Одесу, то не залишилося б місць на райони області, адже в обласному центрі понад 150 шкіл... Але вже у 2008 році з мови тестами буде охоплено усі школи області. А в цілому на тестування країна перейде у 2010 році.
– Чи є дуже високі результати, вже обнародувані Українським центром оцінки якості освіти?
– Так, Дмитро Семчишин із Миколаївської області (це наш регіон) набрав з української мови 200 балів, що не дивно, оскільки він був одним із переможців (2-ге місце) Всеукраїнського конкурсу з української мови.
– Багато абітурієнтів хвилюються, чи приймуть у них результати тестування на вступних іспитах до вузів. Адже не секрет, раніше були випадки нестикування вузівської шкали та центрів тестування, що викликало скарги й нарікання вступників до університетів та академії.
– Хочу заспокоїти усіх абітурієнтів, цього року згідно із наказом Міносвіти та науки усі результати тестування будуть приведені у відповідність до вузівських балів. Ані про яке заниження балів у вузах не може бути й мови. Це питання перебуває під контролем Міністерства.
Віра МИХАЙЛОВА, «Одеські вісті»
ЯКЕ ЩАСТЯ, ЩО ВИ Є
Йдеться про найвродливіших і найчарівніших дівчаток з Одеської національної академії харчових технологій. Тут відбувся традиційний конкурс «Міс Академія 2007 року». Умови марафону були непростими: авторитетне журі враховувало не лише вроду, чарівність, вбрання претенденток, але і їхній інтелект, почуття гумору.
Тому учасницям пропонувалося пройти через чотири завдання, серед яких і конкурсний танець, і пісня, і пародія на «зірку». Мабуть, нічний клуб «Ё» давно не бачив стільки глядачів – і студенти, і викладачі прийшли обирати «най, най»... Свято вдалося, і велика заслуга у цьому директора студентського клубу Елеонори Борисівни Чебанової, її заступниці Любові Іванівни Якименко, ну і, звичайно ж, ректора академії Богдана Вікторовича Єгорова. Оплесками зустріли на сцені переможниць, серед яких Ірина Воєдилова («міс Чарівність»), Лариса Гержова («міс Грація»), Саша Рубеніна («міс Фотомодель») та інших.
Залишається додати, що в академії вміють відпочивати. Буквально через два дні тут відбулася оригінальна виставка ляльок у національних костюмах, які репрезентують людей різних національностей, які мешкають в Одеській області. Девіз акції – «Багато народів – один регіон”. Студенти майже всіх факультетів писали на цю тему реферати, зокрема і з історії костюмів, розповідає викладач вузу Світлана Євгенівна Польова. Паралельно готували ляльок у святкових костюмах з оригінальною вишивкою й орнаментом.
Скрупульозно вивчалися історичні документи; етнографія, археологічні знахідки. Студенти поставилися до цього завдання з душею. І не біда, що багато хто до цього навіть голку в руках не вміли тримати, експонати вийшли чудовими. Понад шістдесят ляльок були виставлені на огляд, причому взяли участь не тільки дівчата, але і юнаки. І це не фінал, у плані у викладача історії С.Є. Польової ще один проект – «Витоки слов'янської цивілізації», де будуть представлені не лише ляльки, але і малюнки, кераміка, ліплення з глини.
Як бачимо, до дозвілля студентів у харчовій академії ставляться серйозно. Нещодавно тут відбулися тижні факультетів, у програмі яких і спортивні свята, і концерти, і виступи команд КВК. Особливо вдалося свято на факультеті автоматизації і комп'ютерних систем, де навіть декан В.Е. Волков виступив з лекцією «Легенди і міфи комп'ютерного світу». А продовжувався тиждень «автоматиків» своєрідною прес-конференцією, де студенти і викладачі задавали один одному запитання про навчання, побут, про майбутнє працевлаштування. Зрозуміло, що не обійшлося без сатири і гумору. Особливо, коли стартував турнір з інтелектуальної гри «Що? Де? Коли?», де перемогла команда 4-го курсу.
Завершився тиждень факультету чемпіонатом з комп'ютерної гри, яка відбулася у клубі Gаrаgе. Ось так цікаво, нестандартно проводять свій час студенти цього вузу.
Валентин АВЕЛІЧЕВ,
член Національної спілки журналістів України
Бліц-опитування ЧИ ПОТРІБНІ РЕПЕТИТОРИ?
З кожним днем все ближче вступні іспити до вузів. Схоже, багато хто визначився: обрали і вуз, і професію, і навіть репетиторів. Чи потрібні вони? І чи можна сьогодні потрапити до академії, університету, минаючи батьків гаманець? На ці запитання ми попросили відповісти абітурієнтів, їхніх батьків.
Іван Клочко, одинадцятикласник:
– Хочу стати юристом, доводити – моя улюблена справа. До того ж програмістів, економістів стільки сьогодні розвелося... Гадаю, вступлю і без репетитора. Обійдемося. Адже я на контракт іду, там суми чималі. І нікому «на лапу» давати не збираюся, хоча чув, щороку у вузах кого-небудь та ловлять…
Марина Кулібіна, випускниця гімназії:
– Ми репетитора знайшли, і я не бачу в цьому нічого поганого. За всіх часів у вузи готували, платили за це. А от хабарі – це маячня якась. Сьогодні став суворіший контроль, вводяться тести, абітурієнтські роботи везуть перевіряти в інші міста. Отож не треба лякати людей зі скромним статком…
Наталя Олексіївна, мати випускника загальноосвітньої школи:
– У наші часи все було інакше. Ми не шукали легких шляхів, не було тоді і платного навчання, що, на мій погляд, розв'язало руки вузівській адміністрації. Та що казати, навіть у школах за додаткові заняття доводиться платити. Ми, звичайно ж, за ціною не постояли, знайшли репетитора, тому що здає математику, а це складний іспит. Будемо пробувати на бюджет, а там – як вийде.
Володимир Дмитренко, випускник Одеської загальноосвітньої школи:
– Я навчався на підготовчих курсах, тому жодні репетитори мені не потрібні. Можу дати пораду іншим – це кращий і найбільш ощадливий варіант вступу до будь-якого вузу. Про хабарі чув і читав, але обійдуся без них, нечесним шляхом починати свою кар'єру не хочу.
Тетяна Василівна, мати випускниці ліцею:
– До послуг репетиторів ставлюся спокійно, тому що сама цим займаюся. Нічого поганого в цьому не бачу, якщо є можливість допомогти абітурієнту ліквідувати прогалини. Що стосується грошей, то, на мій погляд, чутки про хабарі дуже перебільшені. Напевно, дають «багаті буратінки», але ми до них не належимо.
Вікторія Б., випускниця школи:
– На мій погляд, сьогодні вступити до вузу не проблема, було б бажання. З демографією негаразд, незабаром абітурієнтів просити будуть здати іспити в той чи інший вуз. Але репетитори потрібні, якщо йдеш на суперспеціальність. Наприклад, юриста, програміста. Тільки бажано, щоб він був із цього ж вузу, де збираєшся навчатися.
Ольга РАДОВА,
Інна ГРЕЧКОСЕЙ,
студентки ОНУ ім. І.І. Мечникова
