Нелегкі жнива, не за горами новий опалювальний сезон, до якого вже потрібно готуватися, та й інших турбот в області вистачає. Крім того, в Одеській обласній раді йде посилена підготовка до чергової сесії, на якій депутатам потрібно буде розв'язати не один десяток питань життєдіяльності регіону. Взагалі, якось не до виборів. Та й самих виборців вже мало цікавлять всі передвиборні перипетії. Мимоволі виникає запитання: а кому потрібні ці вибори, і чи будуть вони? Але, незважаючи на наші старання відсторонитися від них, з телеекранів і радіоприймачів чуємо нав'язливі гасла, які методично навіюють: «Ми перемогли – вибори будуть». Щоправда, поки що незрозуміло, про яку перемогу йдеться. Отож, у міру наближення горезвісного 30 вересня, ми маємо стати свідками або учасниками чергових політичних баталій. Не змогли уникнути ми цієї теми і у бесіді з головою Одеської обласної ради Миколою Скориком.
– Миколо Леонідовичу, яка на сьогоднішній день Ваша оцінка політичної ситуації? Чи відбудуться вибори?
– Тема виборів у нас, на жаль, перейшла до розряду спортивних прогнозів. Хто б раніше міг уявити, що ми гадатимемо: будуть вибори чи не будуть. Але робити прогнози – справа невдячна. У будь-якій нормальній країні вибори відбуваються один раз на якийсь певний термін. За цей період влада доводить, що вона вміє працювати краще, ніж опозиція, а опозиція, критикуючи владу, намагається сама стати владою. Це діалектичний закон будь-якого демократичного суспільства. Ми ж намагаємося вибудувати свою окрему логіку, коли меншість може керувати більшістю, відкидаючи закони демократичного централізму і називаючи їх узурпаторськими. Звичайно, я особисто негативно ставлюся до ідеї проведення дострокових виборів. Не тому, що політична сила, яку я репрезентую, – Партія регіонів, боїться цих виборів. А тому, що не бачу в них ніякої логіки. Адже та сама опозиція визнає, що принципово розклад політичних сил не зміниться, і що основною причиною того, що зараз відбувається, є амбіції окремих політиків, які не потрапили до влади.
Мені здається, що питання дострокових виборів – це все-таки тема компромісу. І ще раз повторюся, що ні законних підстав, ні логіки у їхньому проведенні немає жодної. Точно так само, як, за великим рахунком, не було ні законних підстав, ні логіки у третьому турі президентських виборів. Проте третій тур відбувся в обмін на зміни в Конституції. Сьогодні ми теж можемо порушувати питання про внесення відповідних змін до Основного закону, тому що компроміс повинен бути обопільним. Нашим опонентам доведеться відмовитися від гри без правил і зрозуміти, що різні політичні сили повинні співіснувати в одному світі, в одній державі. В обласній і міській радах подібні питання абсолютно нормально розв’язуються, і різні політичні сили нормально співіснують, працюючи на благо своїх громад. Так, є суперечки, незгоди, дискусії (і навіть дуже бурхливі), але це нормальний політичний процес.
І якщо ми зробили крок у бік парламентсько-президентської республіки, то повинні довести цю ситуацію до свого логічного завершення. Я багато разів говорив про те, що ми повинні реформувати систему місцевого самоврядування, де б основні функції державних адміністрацій були передані виконавчим комітетам місцевих рад. Якщо уряд підзвітний Верховній Раді, то, відповідно, і місцеві адміністрації точно так само повинні формуватися і бути підзвітними місцевим радам. Інакше виникає дуалізм влади, і в цьому, як показує практика, за існуючих сьогодні політичних амбіцій, немає нічого хорошого. Адже людям все одно хто даватиме тепло, воду, газ, розв’язуватиме їхні поточні життєві проблеми, важливо, щоб ці проблеми розв’язувалися.
– В облдержадміністрації з'явився новий заступник голови – представник Партії регіонів Андрій Ткачук. Чи означає це, що регіонали почали зміцнювати свої позиції у виконавчій владі?
– Я неодноразово говорив, що для того, щоб справді бути при владі і виконувати свої передвиборні обіцянки, політичній силі потрібно мати важелі у виконавчій владі. Після призначення нашого однопартійця В'ячеслава Володимировича Маркіна начальником управління капітального будівництва ОДА, призначення Андрія Ткачука – це фактично перше призначення вже у поствиборний період представника нашої політичної сили на таку високу посаду – заступника губернатора. Звичайно, це втішний для нас факт. Так, це накладає дуже серйозну відповідальність. Андрій Леонідович курируватиме найскладнішу сферу – гуманітарні питання, тобто освіту, охорону здоров'я, культуру, національну політику. Багато років ці галузі фінансувалися за залишковим принципом. Звичайно, йому буде складно. Андрій Леонідович – викладач Одеської національної юридичної академії, кандидат юридичних наук. Незважаючи на свою молодість – людина знаюча і досвідчена, і, найголовніше, бажає працювати. І ми надаватимемо йому всіляку підтримку, оскільки розуміємо, що від цього залежить престиж нашої політичної сили.
– Миколо Леонідовичу, Ви згадали про гру без правил. Як Ви вважаєте, якщо вибори відбудуться, чи будуть вони чесними і прозорими?
– Я вважаю, що насамперед ці вибори повинні бути легітимними. І для цього потрібно пройти всі необхідні процедури, пов'язані з позбавленням повноважень нинішньої Верховної Ради. Якщо ж вони будуть, то завдання всіх галузей влади забезпечити вільні і демократичні вибори. Чому Партія регіонів і СПУ говорили про перенесення термінів і необхідності створення реєстру виборців. Тому що недоброякісні списки – це основний ґрунт для можливих фальсифікацій. Якщо у нас буде електронний реєстр виборців в Україні – фальсифікувати вибори буде практично неможливо. Мені здається, що ми повинні зробити все від нас залежне для того, щоб у разі проведення виборів забезпечити їхню свободу і прозорість.
– Давайте спробуємо зробити ще один прогноз. Якщо вибори до Верховної Ради все-таки відбудуться, чи не спричинять вони за собою вибори до місцевих рад?
– Теоретично це можливо, і сьогодні існують різні думки з цього приводу. Одні юристи вважають, що якщо ми говоримо про конституційну реформу і про те, щоб передати радам функції щодо формування виконкомів, то, враховуючи, що ці ради обиралися ще за старою Конституцією, повинні бути обрані нові місцеві ради, які б відповідали своїм новим повноваженням. На думку інших експертів, внесені зміни до закону Верховною Радою V скликання цілком дозволяють діючим складом місцевих рад здійснювати нові повноваження. Гадаю, що у разі проведення дострокових парламентських виборів, імовірність проведення виборів до місцевих рад існує, і міру цієї вірогідності я не став би визначати.
– Пропоную перейти від політики до повсякденних турбот наших виборців. Я розумію, що ринкова економіка припускає невтручання влади до бізнесу (зокрема й до аграрного сектору), але все ж таки що робить влада, щоб наше сільське господарство забезпечувало область хлібом, незважаючи на погодні умови?
– По-перше, я хочу щиро привітати всіх хліборобів Одеського регіону з першим вже намолоченим мільйоном тонн зерна і можу запевнити, що в нашій області з хлібом все буде нормально. Звичайно, не можна сказати, що у сфері сільського господарства у нас все в гаразд. Ми стикаємося з постійними проблемами. У нас аграрна країна, і за великим рахунком, аграрний регіон. І нам потрібно навчитися пристосовуватися до змін клімату. Зауважу, що, незважаючи на нинішню посуху, погодні умови у нас, у порівнянні з іншими країнами тієї ж Європи, не такі вже погані. Важливо, щоб наші вчені зараз попрацювали з новими сортами, і ми все-таки зайняли нашу нішу у нових кліматичних умовах. І важливо, щоб хліборобів підтримувала держава. І вона, це мені здається, у межах своїх можливостей робить. Зокрема, якщо говорити про обласну раду, то з ініціативи постійної комісії з аграрної політики ми збільшили дотацію у бюджеті для аграріїв з більш як 2 мільйони (як пропонувала обласна державна адміністрація у початковому варіанті бюджету на цей рік) до понад 7 мільйонів гривень. Інше питання, що ці кошти, на мій погляд, витрачаються не зовсім ефективно. Але це вже окрема тема.
Справді, при всіх особливостях сфери сільського господарства – це такий же бізнес, як і будь-який інший, і до нього застосовуваний закон максимального невтручання держави. Закінчилися часи, коли вказували, коли орати, коли і що сіяти. Зараз завдання влади може бути, підтягши науку, більше радячи і більше використовуючи методи переконання, працювати з сільгосппідприємствами на оптимізацію їхньої діяльності. Від цього багато в чому залежить їхній прибуток, життя їхніх пайовиків, соціальна сфера села, що теж дуже важливо.
– Ви вірно зауважили, що від того, наскільки розвинута соціальна сфера, інфраструктура села, залежить, чи залишатимуться там люди. Що робить облрада для розв’язання цього питання?
– Це наше основне завдання. Щоб соціальна сфера працювала, потрібні відповідні кадри. Я бував у районах і можу сказати, що ситуація з кадрами на селі – і в охороні здоров'я, і в освіті, просто катастрофічна. Віковий ценз людей, які працюють у цих сферах, у більшості випадків вже переступив пенсійний вік. Ще через п'ять років там не буде кому працювати. Тому ми зустрічалися з Радою ректорів наших вузів і намітили конкретні дії для того, щоб забезпечити реальну віддачу від тих цільових угод, що на сьогоднішній день практикуються для бюджетників. На жаль, у нас існує практика, коли людина бере направлення на навчання, й всі заздалегідь знають, що вона ніколи не працюватиме у цьому районі. Ми хочемо зробити максимально відкритим надання таких направлень. Щоб громада того чи іншого району знала, кого вона делегує на навчання до престижного вузу. І якщо ця людина не повернеться, то, знаючи сільський менталітет, я гадаю, що її батькам буде непросто пояснити, чому фахівець, на навчання якого витрачено бюджетні гроші, не приїхав до них працювати. З іншого боку, і район повинен брати на себе відповідальність у наданні житла молодим фахівцям. При всій убогості районних бюджетів і з допомогою обласного бюджету ми можемо домогтися поступового надання житла саме працівникам соціальної сфери. Тоді ми зможемо говорити і про перспективи розвитку нашого села, а отже, і перспективи роботи сільського господарства області в цілому.
