Поступово літо наближається до своєї завершальної стадії, а це означає, що от-от на ринках у надлишку з'являться кавуни і дині, яких ми з таким нетерпінням чекаємо. Однак.… Чи не наплутав чогось автор? – здивовано запитає себе читач – адже вже цілий місяць як баштанні продаються майже на кожному розі!
І справді, ще на початку липня смугасті кавуни й ароматні дині привітно «дивилися» на нас із торговельних павільйончиків і лотків торговців. Але ж природне дозрівання цих культур припадає саме на кінець липня й початок серпня. У чому ж причина їх настільки ранньої появи?
Зробимо невелику знижку на надзвичайно жарке літо цього року, що, безумовно, дозволило кавунам і диням одержати необхідну дозу сонячного тепла трохи раніше. І все-таки, мабуть, неспроста ми з деяким побоюванням купуємо ранні кавуни, і вже точно до звичного початку сезону завжди тримаємо напоготові пакетик з марганцівкою й пігулки активованого вугілля. Причина проста – у гонитві за врожаєм власники баштанних плантацій середньостиглі сорти кавунів стимулюють азотними добривами – аміачною селітрою, що позначається на нашому здоров'ї. Нітрати діють на кавун, як стероїдні анаболіки на культтуристів – ріст іде прискореними темпами, і дуже швидко набираються значна вага й обсяг плоду. При цьому велика кількість нітратів благополучно перебирається в людський організм. Наслідок може виявитися тяжким – гостре інфекційне отруєння.
Справжній кавун дуже корисний. Він містить 88–94% води, 9% цукрів (фруктозу, глюкозу й сахарозу), вітаміни В1, В2, С, пантотенову кислоту, каротин та мінеральні солі. Ці речовини благотворно впливають на процес травлення. Кавун є найкращим сечогінним засобом, очищає організм, особливо печінку й нирки, від шкідливих речовин, допомагає при розладах шлунку, нейтралізуючи в ньому надлишок кислот.
Уже згадане поєднання надлишку рідини робить кавун дуже цінним даром природи для людей, що страждають на сечокам’яну хворобу. Деякі пацієнти запевняють, що при гарному "кавуновому навантаженні" пісок із нирок виводиться значно активніше, а хворобливі відчуття при цьому виражені істотно менше.
Крім того, за вмістом заліза кавун поступається тільки салату й шпинату. Саме тому смугастий велетень корисний хворим на залізодефіцитну анемію. Підвищений вміст деяких вітамінів, заліза і велика кількість рідини робить кавун дуже корисним у раціоні матерів, що годують, – адже їхня схильність до анемій загальновідома, а потреба в рідині істотно підвищена.
Але все це стосується лише до «правильних» ягід. Від «неправильних» – одна шкода: нітрати, мікроби та інші «сюрпризи». Саме тому вибирати «ягідку» потрібно ретельно й уважно.
Як же правильно вибрати стиглий і, головне, «чистий» плід? Про це мені розповів молодий торговець із Херсона – Євген.
Женя вже багато років займається вирощуванням і продажем кавунів, і, за його словами, знає про них усе. На думку знавця, для початку потрібно постукати по кавуну. Якщо у вас виникло відчуття, що ви б'єте по приспущеному м'ячі, то ягода (а кавун це не фрукт, а саме ягода) нікуди не годиться. У кращому разі, навіть від простого щиглика повинен з'явитися резонуючий звук. Після цього спробуйте трохи здавити обраний вами смугастий товар: якщо не тріскотить, отже, дозрів за допомогою хімії.
Простукавши і прослухавши апетитний кавун, ви все ж таки зважилися й придбали його. Діставшись дому і розрізавши, не полінуйтеся ретельно обстежити його нутрощі. Характерні ознаки «нітратного» кавуна – блідий м'якуш із товстими жовтими прожилками.
У “чистого” кавуна, зріз повинен іскритися цукровими крупинками. Якщо ж зріз гладкий і навіть глянсовий, треба добре подумати, перш ніж вживати такий кавун у їжу.
Поспілкувавшись якийсь час з балакучим продавцем, що не особливо жваво реалізував смугастий товар на людному перехресті, я з'ясував що і його кавуни «приготовлені» із певною часткою добавок. Женя просив мене не називати в статті те місце, де саме розташовано його намет, однак, на мій погляд, це і не потрібно, адже більшість торговельних точок мало відрізняються від цієї як за якістю продукції, так і за способом її реалізації.
На останньому зупинимося небагато докладніше.
Як розповів начальник Одеського міського управління ветеринарної медицини Павло Мельник, плоди повинні лежати на піддоні висотою не менше 20 сантиметрів від землі. Необхідна наявність навісів, що захищали б кавуни й дині від атмосферних опадів. Ніжна шкірка кавуна, як губка, легко всмоктує в себе бруд і шкідливі елементи з повітря, тому відстань до найближчої автомобільної дороги повинна бути не меншою 5 метрів. Порушення цих елементарних правил може призвести до спалахів шлунково-кишкових захворювань. Павло Мельник також підкреслив, що перевірку баштанних культур ветеринарна служба робить тільки на ринках. Пришляхові намети працюють «наосліп».
Ще одне обов'язкове правило, на яке фахівці радять звернути особливу увагу, – не надрізайте кавун на ринку. Адже шкірка й лезо ножа можуть бути брудними. Після такого кавуна є ризик заразитися гепатитом або іншою хворобою. Краще, надріжте кавун вдома, помивши попередньо кавун під водою. Неякісний же товар ви вправі повернути назад. Однак, як пояснили фахівці Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів, зробити це ви можете тільки в тому разі, якщо товар придбано при наявності в продавця всіх необхідних документів на торгівлю. Звичайно, торговці намагаються не вступати з покупцями в конфлікт і повертають гроші. У разі ж відмови, покупець може звернутися до адміністрації ринку або іншого торговельного закладу.
І все ж таки, незважаючи на те, що ви перевірили відповідність умов зберігання і реалізації обраного кавуна, ретельно простукали й промацали його, а вдома довго вдивлялися в м'якуш, все це не гарантує того, що через кілька годин ви не відчуєте ознак отруєння. Значення мають безліч факторів, що не завжди можна врахувати, однак головним гарантом якості продукції, що купується вами, є документальний висновок певних служб.
– Якщо ви сумніваєтеся в якості продукту, попросіть у продавця необхідні для торгівлі документи, – порадила завідувачка відділу гігієни харчування обласної санітарно-епідеміологічної станції Лідія Степанова. – Це санепідвисновок, у якому вказується вміст шкідливих мікроелементів і сполук та їхня гранична концентрація, документ на товар, у якому повинна бути інформація про те, звідки баштанні були привезені, ким і коли перевірені. Також не зашкодить ознайомитися із санітарною книжкою продавця.
Загалом, нюансів немало, однак нехтувати ними не слід, адже безпека покупця залишається в нас усе ще справою самого покупця, а зовсім не торгівлі.
