Збирання ранніх зернових культур – позаду. Як воно пройшло? На це та інші запитання відповів начальник управління агропромислового розвитку Тарутинської райдержадміністрації Анатолій СЕРЕК-ВАСАН.
– 16,2 центнера з гектара взяли проти минулорічної середньої врожайності у 22,3. Звичайно, різниця відчутна. Озима пшениця у середньому дала по 17,7 центнера з гектара, озимий ячмінь – 19, ярий – 10,5, а горох – 7,2 центнера з гектара. Але ж 75 відсотків всіх зернових були підживлені, приблизно 80 відсотків – оброблені проти шкідників і бур’янів. Посуха нанівець звела всі зусилля сільгоспвиробників. Безжалісне сонце вплинуло на біологічну зрілість зерна.
– Але ж деякі господарства подолали підступність посухи.
– І це ті господарства, які дотримувалися технології землеробства, своєчасно провадили всі необхідні агроприйоми, а не вкидали механічно зерно, причому кондиційне, у землю. Відповідально спрацювали агрономічна служба і хлібороби ЗАТ “Зоря” (голова А. В. Гуцул, головний агроном Л. М. Козак). Тут планували отримати 1293 тонни ранніх зернових, а отримали майже удвічі більше – 2400 тонн! Так що височанським хліборобам посуха не завадила. І у СВК “Бессарабський” 205 гектарів парового поля озимої пшениці дали по 50,5 центнера з гектара, а у КФГ “Світоч” 30-гектарна насіннєва ділянка озимої пшениці – по 55,5 центнера. Така ж врожайність озимої пшениці сягнула і у ТОВ “Правда”. Тут посів площ провадився після пару, і досить високий результат – наслідок глибинної вологи, що зуміла вигодувати ці рослини.
– Скільки всього зібрано за результатами жнив ранніх зернових? Чи буде район з хлібом?
– Тарутинського зерна у хлібному караваї області – 71,3 тисячі тонн, і за валовим збором, і врожайністю район перебуває у першій десятці. Найбільший намолот по валу зернових знову ж у “Бессарабському” – 4,4 тисячі тонн при середній врожайності 25,5 центнера з гектара, а також у “Сонячному” , “Дружбі”. А за середньою врожайністю лідирує ВАТ “Правда”: вона складає 31,3 центнера з гектара; “Зоря”, “Дружба”.
Ми виростили 43 тисячі тонн пшениці. 4,6 тисячі тонн піде на насіння, трохи менше знадобиться для розрахунків з пайовиками, а 6 тисяч тонн закладемо на зберігання. Якщо врахувати, що річна потреба району у пшениці складає 5,7 тисячі тонн, то очевидно: район хлібом буде забезпечено. Що ж до ячменю, то його реалізація була тимчасово призупинена через низькі закупівельні ціни: у розпал жнив за тонну його пропонували 700 – 750 гривень. Нині ціна зросла до 910 гривень. Сільгоспвиробники тепер активно реалізують і ріпак, і за досить вигідною ціною – 1800 – 1900 гривень за тонну.
– Відомо, що під врожай-2007 багато господарств брали кредити. Але чи зможуть вони вчасно їх погасити?
– Впевнений у цьому. Справа у тому, що послугою банків скористалися в основному великі СВК і ВАТ, взявши у загальній кількості кредитів 12 мільйонів гривень і 6 мільйонів – довготривалих. Ми розмовляли з усіма їх керівниками: вони твердо налаштовані виконати всі умови договору, причому суворо у визначені терміни. Пролонгація ж боргів загрожує вилитися у додаткові фінансові витрати і стати тягарем у наступному році, який – хочеться сподіватися – буде легшим, аніж нинішній.
Основна ж проблема у тому, що у нас списано понад 20 тисяч гектарів площі під зернові групи. Звісно, це вплинуло на валовий збір по району: з запланованих 76 тисяч гектарів збиранню нині підлягає разом з кукурудзою і сорго 56,9 тисячі. І якщо порівняти з минулими роками, то приблизно 60 тисяч тонн зерна ми недорахуємося, а в перерахунку на гроші – приблизно 45 мільйонів гривень. Тепер керівники сільгосппідприємств всіх форм власності шукають всі можливості та шляхи для розрахунків з людьми по земельних паях. Комусь, можливо, доведеться домовлятися про зменшення орендної плати у цьому році. Гадаю, їх зрозуміють, адже такого посушливого літа у нас не було з 1983 року.
– Чим тарутинські землероби зайняті сьогодні?
– Підготовкою грунту під посів озимих. Вже оброблено приблизно 30 тисяч гектарів. Триває чищення і підготовка до посіву насіння. Але у деяких господарств з насінням гороху і ярого ячменю будуть проблеми, хоча наші господарства – “Бессарабський”, “Промінь”, “Дружба” готові їх усунути, запропонувавши свій насіннєвий матеріал. Отож, як би посуха не біснувалася, тарутинські хлібороби протидіють їй своєю наполегливістю і працею.
