ВИДАНО ЧЕРГОВИЙ НАКАЗ ЩОДО СКОРОЧЕННЯ БЛИЗЬКО 90 ФАХІВЦІВ ЗАВОДУ
Біля прохідної сумнозвісного Одеського ливарного заводу, більш відомого під назвою «Центролит», 6 вересня зібралися працівники заводу із багатьма плакатами, щоб висловити протест проти видання директором В.В. Пономаренком наказу № 69 щодо скорочення близько 90 фахівців робітничих професій: сталеварів, заливників, обрубників, модельників, верстатників. Актуальною залишається вимога щодо погашення зарплатних боргів за період із 1996 по 2001 рік на суму 1,7 млн грн, а також щодо виплати поточної зарплати – близько 1 млн грн.
На мітингу, організованому профспілками, виступили голова Федерації профспілок Одеської області В’ячеслав Буратинський, голова профкому Одеського ливарного заводу (ОЛЗ) Микола Азаренок, правовий інспектор галузевого обкому профспілки Світлана Шатарова, компресорник ОЛЗ Борис Іванов, машиніст кисневої станції заводу Вацлав Камінський, слюсар-монтажник Віктор Третьяков. Усі вони висловили єдину вимогу: скасувати наказ щодо скорочення фахівців, повернути борги із заробітної плати. На мітингу підкреслювалося, що профспілки протягом багатьох років виступають за збереження ливарного виробництва, робочих місць, борються проти дуже грубих порушень трудового законодавства, які допускаються стосовно трудового колективу.
До 1994 року на дуже великому за тих часів ливарному заводі, розташованому на території понад 60 гектарів, працювало понад 4 тисячі працівників. Масштабні невиплати заробітної плати почали практикуватися із 1996 року. А в жовтні 2001 року за процедурою банкрутства, ініційованого ВАТ «Одесаобленерго», на чолі з головою правління Юрієм Печерським, шляхом судових махінацій, державне підприємство ВАТ «Одеський завод «Центролит» (частка державних акцій 69,91%) перейшло до інвестора ДП ПСЦ Трейдинг «Хандельсгезбх». Причому, майновий комплекс заводу «Центролит» на той час оцінювався на суму близько 60 млн грн. При цьому інвестор взяв на себе зобов’язання протягом п’яти років погасити кредиторську заборгованість на суму 7978 тис. грн, з яких 1800 тис. грн – це зарплатні борги перед працівниками заводу за 1996 – 2001 роки.
Однак, профспілка й досі на усіх рівнях провадить боротьбу за те, щоб цей борг було погашено. А працівники поступово залишають це підприємство, яке руйнується. Із тих, хто залишився на заводі, 290 працюючих, 87 передбачається у вересні скоротити. На час банкрутства завод випускав 9 тисяч тонн литва, а зараз випуск впав до 900 тонн литва на рік. Закрито цех дрібного чавунного литва, який міг забезпечити гальмовою колодкою потреби залізниці України. Із колишніх 4-х ливарних цехів залишився один – цех сталевого литва, але й той наказом нинішнього директора Владислава Пономаренка закривають, незважаючи на те, що існує портфель замовлень. Одночасно закриваються ще 2 цехи та інші підрозділи заводу. І, зрозуміло, працівників, які віддали усе своє життя заводу, «викидають» за межі заводу.
Шостий рік трудовий колектив заводу живе й працює, як на вулкані. Шостий рік йде судовий позов за завод, який веде профспілка. 29 листопада 2005 року Верховний суд України визнав договір купівлі-продажу № 1/ЛЗ від 31.12.2001 р. недійсним й зобов’язав ТОВ «Одеський ливарний завод» повернути майно його законному власнику ВАТ «ОЗ» «Центролит». Зараз усе поки що залишається як і раніше. Куди лише не зверталися профспілка заводу, обком профспілки, ФПО, Центральний комітет галузевої профспілки, Федерація профспілок України, але реального покращення стану справ не сталося. Однак і легкого розвалу підприємства не допускають.
І хоча на мітинг приїхав і виступив голова Федерації профспілок області В’ячеслав Буратинський, директор заводу Владислав Пономаренко, знаючи про це, не вийшов і не роз’яснив мітингувальникам та представникам профспілок свою позицію щодо видання 69-го наказу. Мітинг здобув широкий резонанс у пресі, його проходження широко транслювали у новинах більшості одеських телеканалів. Передбачається організація «круглого столу» на телеканалі «Круг» за участю різних інстанцій.
А 10 вересня голова профкому заводу Микола Азаренок та правовий інспектор галузевого обкому профспілки Світлана Шатарова подали до Господарського суду Одеської області позовну заяву щодо невиконання відповідачем рішення профкому щодо звільнення директора ТОВ «Одеський ливарний завод» Владислава Пономаренка за статтею 45 КЗпП. Справа у тому, що ще 17 липня ц.р. профспілковий комітет заводу на своєму засіданні заслухав звіт директора ТОВ «Одеський ливарний завод» В. Пономаренка щодо виконання умов колективного договору та дотримання чинного законодавства на даному підприємстві. До слова, В. Пономаренка призначено на цю посаду згідно із протоколом від 01.03.2007 р. учасників (засновників) ТОВ «Одеський ливарний завод» директора АТ «Форматрон Індустрі Холдинг АГ» Андреса Баумгартнера та директора ПП «Константа» Валерія Григоровича Пилипенка. Проте, звіт директора В. Пономаренка, акт перевірки виконання умов колдоговору від 16.07.2007 р., решта документів, виступи 17 липня членів профкому заводу, посадових осіб доводять, що директор заводу В. Пономаренко допускає грубі порушення законодавства про працю у частині оплати праці, охорони праці, збільшення заборгованості з зарплати, незаконних звільнень, інших положень колективного договору. Окрім цього, він відмовляється вести переговори із профспілковим комітетом щодо укладення колдоговору. Тому голова профкому заводу Микола Азаренок звернувся до суду із проханням ухвалити відповідне рішення й зобов’язати відповідача – власника ТОВ в особі директора Андреса Баумгартнера та В.Г. Пилипенка, які уклали із В. Пономаренком трудовий договір, розірвати його із ним за статтею 45 КЗпП України.
Можливо, це послужить уроком для інших.
