Рік тому «Одеські вісті» повідомляли про те, що на землях колишнього Тарутинського полігону з'явилися перші обриси майбутнього села – Нової Фрумушики. Що змінилося в ній з того часу?
Перше, що впадає в око – це ґрунтова дорога, засипана щебенем, оглядова вишка. На пасовищах – електропастухи, що обслуговують 2,5 тисячі голів овець. Плантації молодих виноградників, прибрані поля зернових культур. Добудовано вівчарський комплекс. Поруч із ним височіє вітряк, що цілодобово забезпечує електроенергією все село. Два мости через ставок – для автотранспорту й пішоходів.
Будівництво першої вулиці практично довершено. Вздовж шести будиночків тягнеться український тин, розбиті квіткові клумби.
Екскурсію по селу керівник будівництва Фрумушики Андрій Діамидович Паларієв почав із винного підвалу, стіни якого прикрашені декоративною виноградною лозою. Тут винні бочки різної форми, національні глечики. Є і дегустаційна зала. Піднімаємося нагору – і потрапляємо до наступного підвалу, де виготовляється й зберігається бринза. Звідси нас ведуть до історико-краєзнавчого музею Фрумушики, у якому зібрано близько двох тисяч експонатів, серед них – стародавні прядки, лампи, рушниці, картини, патефони...
Далі ми потрапляємо на будівництво будиночків для фахівців. Згодом у Фрумушиці буде ціла вулиця з таких будиночків. Поруч повним ходом іде спорудження «Бессарабського села». Його прототипом служать національні садиби, що з'являються в парковій зоні Тарутиного в дні проведення Бессарабського ярмарку. У майбутньому й у цьому селі будуть болгарська, гагаузька, молдавська, українська, російська садиби. Причому в цих будиночках можна буде й пожити. І хоча дизайн їх буде витриманий у стилі кінця XIX початку ХХ століть, зручності будуть надані найсучасніші.
Є у Фрумушиці і свої пасіка, хлібопекарня, а перші шість будиночків вже забезпечуються водою. У селі працюють близько 100 робітників, деякі з них вже розквартировані в нових котеджах. За минулий рік у Фрумушиці посаджено близько трьох тисяч дерев, а в найближчих планах – спорудження каплиці.
Прощаючись із гостинними господарями, ми домовилися про зустріч у наступному році.
