До редакції зателефонували…
Не слон, а дівчина з приємним голосом повідомила мені, що провадиться соціологічне опитування, і попросила приділити їй декілька хвилин.
– Ваш голос на цих парламентських виборах буде віддано за ту ж політичну силу, що й минулого разу? – запитала вона. Знаючи непросту роботу соціологів, я з готовністю відповідав.
– За яку партію Ви голосували на минулих виборах? – далі поцікавилася дівчина.
Очевидно, виходячи з моєї відповіді, співрозмовниця запитала:
– Вас не хвилює, що голос, відданий вами за партію, яка не пройшла, просто пропав даремно?
Наступне запитання було ключовим:
– У зв’язку з тим, що наша партія на минулих виборах отримала найбільшу кількість голосів виборців по усій країні, чи не зміните Ви своє рішення, щоб ваш голос не пропав знову?
Провадити подальший ланцюжок запитань та відповідей немає сенсу, оскільки завдання “соціолога” було виконано.
Лише через деякий час я упіймав себе на думці, що міцно засіла в голові сформульованою тезою: “Партія на минулих виборах отримала найбільшу кількість голосів… чи не зміните Ви своє рішення, щоб Ваш голос не пропав знову?”
Знання, отримані на факультеті психології, дозволили зрозуміти, що у невинній телефонній розмові я отримав тверду настанову, продуману відмінними фахівцями з психологічного маніпулювання.
У тому, що це справді так, і практикуються такі “соцопитування” досить часто, довелося впевнитися на засіданні прес-клубу реформ, який відбувся 18 вересня. За словами Віктора Ланового, доктора психології, директора інституту стратегічних технологій Християнського гуманітарно-економічного університету, маніпуляція – це форма впливу шляхом психологічної або духовної дії через програмування свідомості. За його словами, виборчий процес в нашій країні відзначає тотальне використання маніпулятивних технологій в усіх проявах передвиборної діяльності.
Технологій досить багато, щоб PR-менеджер кожної політичної сили зміг обрати ту, яка ще не застосовувалася. Серед тих, що найчастіше використовуються – формування негативного образу, навішування ярликів, недостовірна інформація та чутки, заниження або підвищення рейтингу, залякування виборців, дозування інформації… Цей, далеко не повний перелік, можна до безкінечності поповнювати новими і новими прийомами, аналізуючи лише передвиборну діяльність в нашій країні.
Віктор Євгенович також відзначив, що за публічними виступами політиків можна читати лекції з психології впливу.
– Візьмемо, наприклад, один з жестів нашого Президента, який він частенько демонструє перед камерами, – говорить фахівець. – Витягуючи вперед руки з розкритими долонями, ніби поправляючи рукави, людина викликає у співрозмовника відчуття довіри. Я не виключаю, що жест цей у пана Ющенка виходить сам по собі, від фізичної свободи рук у той чи інший момент. Однак у будь-якому випадку глядачі на підсвідомому рівні сприймають його цілком однозначно.
Віктор Лановий також відзначив вкрай безграмотну роботу PR-менеджерів, створивши білборди з фотографією Президента зі схрещеними біля рота пальцями.
– Більш пагубного поєднання у контексті політичної пропаганди придумати було б важко, – заявив фахівець. – Справа у тому, що схрещені пальці на передньому плані говорять про повну відстороненість від навколишніх та небажанні співпрацювати. А до того ж нагадують військові протитанкові “їжаки”. Те, що людина прикриває ними рот, сигналізує про нещирість того, хто говорить. Тому загальне враження, що з’являється у людини на рівні підсвідомості, навряд чи грає на користь цього політика.
Маніпуляції передбачають дію на суб’єкт. Нормальна ж демократична взаємодія відбувається поміж суб’єктами. Так от передвиборна тактика політичних партій полягає в об’єктивізації виборців.
На думку Вероніки Куницької, судового експерта-психолога Одеської обласної клінічної психіатричної лікарні №1, маніпуляція – це приховане орудування об’єктами. При цьому спритний маніпулятор добре поінформований про психологічні очікування свого об’єкта. Він знає, що для людини на даний час важливо, на чому потрібно зробити акцент, а чого потрібно уникати для зміни його мети та бажань. При цьому, людина, що підпадає під вплив маніпуляції, майже завжди сприймає думку, що нав’язується, як свій власний умовивід.
Говорячи про поточну виборчу кампанію, Анатолій Бойко, голова Одеської обласної організації Комітету виборців України, підкреслив, що за кількістю маніпулятивного впливу вона не відрізняється від минулих років.
– Мета, як завжди, дуже висока, тому учасники боротьби не соромляться жодних засобів в її досягненні, – відзначив фахівець. – Велику кількість випадків застосування так званого “чорного піару” зафіксовано нашою організацією у ході цієї кампанії. Зокрема, особливу увагу хотілося б звернути на листівки, що містять у собі інформацію, що спрямована на розпалювання міжнаціональних суперечностей. “Нацики не пройдуть” – оголошують агітаційні матеріали, що вільно роздаються на вулицях нашого міста.
Анатолій Бойко закликав суб’єктів виборчого процесу уникати подібних технологій, оскільки вибори пройдуть, а негативний вплив таких матеріалів буде відчуватися ще дуже довго, укорінюючись у свідомості людей.
Всі фахівці однозначно зійшлися на думці, що агітація є звичайним прикладом маніпулятивної дії. Відрізняється лише тим, на кому і як застосовується ця дія.
Що стосується способів захисту від маніпулятивного впливу передвиборного процесу, то фахівці порадили глибоко аналізувати ту інформацію, яка нам подається, при цьому прислухатися до своєї свідомості та здорового глузду. Інших способів немає.
