…Це був довгобуд, розпочатий ще наприкінці вісімдесятих років минулого століття неподалік від залізничного вокзалу, і потім заморожений. Вже і не вірилося, що тут, як планувалося, зможуть спорудити житловий дев'ятиповерховий восьмисекційний комплекс. На фундаменті, пробившись крізь бетон, почали рости дерева, коли, як кажуть, піднатужившись, пароплавство здолало таки дві перші секції. А решту шість недобудованих, оцінених у суму близько 3,5 мільйона гривень, було передано інвесторові з правами замовника – дочірньому підприємству «Добробуд» ТОВ «Інвестиційно-консалтинговий центр «Трансбуд». Інвестор доручив будівництво генпідрядникові – Ізмаїльському ПП «Родник». Будівельникам знадобився всього рік, щоб спорудити і здати в експлуатацію дві чергові секції на 72 квартири. Можна уявити, скільки радості було у новоселів, які купили і оформили право на житло. Залишалося тільки газифікувати будинок.
Та ба! У дуже відповідальний час, коли вже і працівники Ізмаїльського управління газового господарства готувалися прибути на місце, представник ВАТ «УДП» заборонив врізуватися в існуючу мережу. Пояснив свої дії сумнівами у правильності оціночної вартості об'єкта, переданого інвесторові колишнім керівництвом ВАТ. Надворі тим часом похолоднішало, а оскільки в секціях опалення автономне, на газі, то і тепла у квартирах новосели позбавлені, незважаючи на опалювальний сезон, що розпочався у місті.
Вважаючи, що такі дії підривають авторитет фірми-інвестора і будівельників, не бачачи жодних передумов для подібних заборонних дій, (що підтверджено переліком відповідних погоджень і документів), керівник ПП «Родник» І.В. Дехтярьов виступив зі своєю оцінкою ситуації у місцевій пресі. А також подав необхідні документи до прокуратури. Йому довелося доповідати у вищі інстанції, що в Ізмаїлі готується другий Алчевськ, фактично зривається заселення будинку. Як депутат міськради, запропонував ухвалити на сесії з цього питання звернення до Президента, Прем'єр-міністра і міністра транспорту і зв'язку України.
(Щоправда, через те, що сесійні дебати потонули у другорядних розбираннях і були вчетверте перенесені, до розгляду проекту звернення і заслуховування мешканців будинку депутати так і не дійшли).
Можливо, це вплинуло, і, судячи з останньої інформації, у ВАТ почули вимоги розрулити ситуацію, дали “добро” на підключення газу – із запізненням на тиждень.
На жаль, в Ізмаїлі казуси і нестикування, зокрема при підготовці міста до зими не були поодинокі, про що говорилося і на черговому етапі сесії міськради. Хто пояснить – як можна було відповідній службі виконкому купувати і встановлювати в одній з міських шкіл котел, який не відповідає необхідній потужності? Зняли старий, установили новий, а він – не гріє! Після цього запропонували з голосу внести доповнення до порядку денного сесії, яка і без того буксує, з проханням розглянути питання про виділення додаткових коштів для придбання ще одного нового котла. Анекдот? Ні, ізмаїльська реальність.
– Будь-який фахівець мого підприємства з першого разу визначив би, який котел потрібен для встановлення, – прокоментував ситуацію Ігор Вікторович. – А ми в підсумку на сесійних засіданнях займаємося хтозна чим замість конкретної справи.
…До речі, на підприємстві, очолюваному І.В. Дехтярьовим, така безалаберність просто неприпустима. Під час попереднього скликання існувала (а, можливо, нав'язувалася недоброзичливцями) версія, що якщо мера (колишнього) не оберуть, то накаже довго жити приватне підприємство «Родник», яке, мовляв, користується особливою прихильністю С.В. Борисенка.
Як часто в житті буває, все вийшло навпаки. Керівник ПП був обраний депутатом міськради. На черговому дні народження Ізмаїла був названий серед кращих керівників міста. Підприємство не тільки не «вмерло», але і фактично сьогодні річний бюджет «Родника» становить четверту частину річного бюджету міста! Рівень заробітної плати тут один з найвищих у місті. З працівниками підприємства адміністрація уклала колективний договір і вони забезпечуються безкоштовно путівками у будинки відпочинку. Але і рівень вимогливості і дисципліни тут дуже високий. І люди дотримуються цих вимог. Як кажуть, є заради чого старатися.
Крім спорудження житла, ПП у ці дні закінчує спорудження об'єкта, забезпеченого найсучаснішим інженерним обладнанням – торговельного центру «Дельта». Здавання його намічено на початок грудня. У послужному списку «Родника» – ремонти і реконструкція міських котелень, спорудження банківських приміщень і будинків, реконструкція Будинку для старих і Будинку культури імені Шевченка тощо.
Але пригнічує існування характерних саме для Ізмаїла проблем, які призводять до непотрібних з'ясувань стосунків, як у ситуації з підключенням газу. І не лише. Ізмаїльці не забули, скільки дебатів влаштовувалося після завершення ремонту БК ім. Шевченка: мовляв, сума, витрачена на реконструкцію, завищена, а якість робіт – зовсім погана. Минув відтоді не один рік. БК, слава Богові, не розвалюється, радує око оновленим дизайном як зовні, так і всередині приміщення. Пересуди давно зійшли нанівець. Але от тільки ПП «Родник» після тих дебатів відмовилося від спорудження бюджетних об'єктів.
Як показує практика, такі непорозуміння відлякують інвесторів, що, звичайно, далеко не на користь місту, зокрема і містобудуванню. І.В. Дехтярьову, до речі, було запропоновано низку дуже цікавих пропозицій споруджувати не в Ізмаїлі, а у Києві, Одесі. Але він на них згоду не дав, вважаючи, що потрібніше залишатися в Ізмаїлі і сюди крізь перепони залучати інвесторів. До речі, один із найсвіжіших інвестиційних проектів пов'язаний із спорудженням в Ізмаїлі стоквартирного житлового будинку. Під час чергового сесійного етапу депутати встигли проголосувати за відведення ділянки землі під спорудження.
– А щодо місцевих сварок – то час все розставить по своїх місцях, – вважає депутат І.В. Дехтярьов. – Ситуація в місті у будь-якому разі змінюватиметься на краще. Повинен змінитися й інвестиційний клімат. Вірю в це.
