НАДІЙНИЙ ПОМІЧНИК
Є в працівників сільського господарства області дуже надійний помічник. Це постійна комісія облради з питань аграрної політики. Депутати не тільки ретельно вивчають стан справ на селі, але і часто виступають з ініціативами щодо надання фінансової допомоги місцевим товаровиробникам.
Так, з подачі комісії було заслухано на останній сесії облради питання про стан і перспективи розвитку сільського господарства в регіоні. А до цього проблема обговорювалася на засіданні, де депутатів інформував про стан справ заступник начальника Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації І.В. Панчишин.
Результатами зустрічі були задоволені обидві сторони, що і видно на знімку, який було зроблено відразу після засідання.
НЕ РОЗГУБИТИСЯ, НЕ ЗАВАГАТИСЯ!
Михайло Георгійович Кокош керує СВК «Новосільське», що в Ренійському районі, десятий рік. За яку б справу не брався, обов'язково буде послідовний і доведе її до кінця.
У той час, коли повсюдно скорочується м'ясне і молочне скотарство, М.Г. Кокош не здає жодної позиції. Як професійний економіст, він переконаний: від тваринництва ні за яких обставин не можна відмовлятися. Це – твій банк, у якому в будь-який день можна взяти необхідні кошти.
Ось і в цьому році, незважаючи на брак кормів, в СВК «Новосільське», як і раніше, займаються м'ясним і молочним скотарством, утримують велику отару овець. Ну а гордістю трудівників підприємства є, звичайно ж, племзавод, єдиний у своєму роді на Одещині – тут вирощуються свині білої полтавської породи, які відзначаються високою продуктивністю. До Новосільського за племінним поголів'ям приїздять з усіх районів Одеської області, і не лише Одеської.
Підприємство, яке очолює М.Г. Кокош, кожного року демонструє стабільні показники і в рослинництві. Незважаючи на дуже складний за природно-кліматичними умовами рік, СВК «Новосільське» зуміло вчасно виконати весь комплекс польових робіт, причому, не взявши жодної копійки в кредит – і це теж свідчення успішного ведення виробничого процесу.
Сильне господарство – благополучне село. У Новосільському найвища в Ренійському районі народжуваність. Тут приділяється велика увага спортивному рухові, зокрема і з боку СВК. Якщо сільська молодь грає у футбол, то на стадіоні серед вболівальників обов'язково можна побачити дві помітні постаті – сільського голову Михайла Миколайовича Лучка та голови СВК Михайла Георгійовича Кокоша. Спільно розв’язувати всі проблеми села – така практика цих двох керівників, і вона дає позитивні результати.
Не далі, як минулої неділі ренійці відзначали День району. В межах цього свята відбувалося нагородження переможців конкурсу «Людина року». У номінації «Сільгоспвиробник року» переконливу перемогу здобув депутат Ренійської районної ради, голова СВК «Новосільське» Михайло Георгійович Кокош.
Антоніна БОНДАРЕВА, власкор «Одеських вістей»
КУЗНЯ ФАХІВЦІВ
Одеський державний аграрний університет – головна кузня кадрів для села не лише у нашому регіоні. Крім того, її викладачі – професори і доценти – постійні консультанти щодо впровадження сучасних технологій на полях і тваринницьких фермах.
Але головна їхня турбота – підготовка молодих фахівців, багато з них вже успішно зарекомендували себе на роботі.
На агрономічному факультеті щороку випускається до 50 фахівців з агрономії та ще 25 – щодо захисту рослин. Отож, будуть і нові технології вирощування культур, і такі необхідні землі захисники.
Наш кор.
НАДІЇ НА КРАЩЕ – ЗАВЖДИ З НАМИ
Напередодні професійного свята працівників сільського господарства ми зустрілися з заступником голови облдержадміністрації М.Г. КІСЕОЛАРЕМ і попросили його відповісти на декілька запитань, які цікавлять читачів «ОВ».
– Миколо Георгійовичу, що собою являє сьогодні аграрний сектор економіки Одеської області і які його потенційні можливості?
– Насамперед, відзначу, що Одеська область була і залишається в силу багатьох природних умов загальновизнаним сільськогосподарським регіоном України. Її питома вага в загальному обсязі виробництва в країні складає майже 5%. Ще більша її частка у виробництві зерна, соняшнику, овочів. У нас вирощується понад половину всього врожаю винограду в країні. Істотний наш внесок і у виробництві багатьох видів тваринницької продукції.
Земельний фонд складає 3,3 мільйона гектарів. З них сільгоспугіддя – 2,6 мільйона, рілля – 2 мільйони. Решта – багаторічні насадження, природні сінокоси і пасовища.
Потенційні можливості сільськогосподарського сектору економіки дуже істотні. Скажімо, середньорічний обсяг виробництва валової продукції за останні роки склав 4,6 мільярда гривень. Цього року через дуже тривалу посуху цей основний показник зменшився майже на третину. Загинули посіви ранніх зернових і зернобобових культур на площі 370 тисяч гектарів, а пізніх культур – ще на площі 175 тисяч гектарів. Збитки, за підрахунками фахівців, склали 2,3 млрд гривень.
– Так, природа завдала сільському господарству дуже відчутного удару. І, все ж таки, говорити про крах аграрного сектору, гадається, не варто?
– Потрібно з вдячністю визнати, що багато і великих, і дрібних господарств прийняли цей незнаний досі удар природи з гідністю і ще раз довели, що вони недарма є загальновизнаними майстрами добрих врожаїв. Сьогодні, з нагоди майбутнього свята, буду говорити головним чином про тих, хто продемонстрував високу агротехніку при обробітку, насамперед, зернових культур і домігся високих валових намолотів.
Найвищий врожай ранніх зернових цього року, за попередніми даними, одержали у Кодимському, Білгород-Дністровському та Овідіопольському районах.
У ПП «Промінь», у відомої Ольги Вовченко з Біляївського району, 40 центнерів одержали майже на одній тисячі гектарів. По 38,7 центнера зібрали в ПСП «Маяк» Ширяївського району, його очолює відомий ветеран-аграрій Микола Захар'єв. Ще одна адреса – ТОВ «Агрофірма «Кодима», де в скрутних умовах все ж таки досягли врожайності 37,7 центнера з кожного з майже 700 гектарів.
Список цей можна продовжити. Фактично підступам погоди протиставили свою майстерність хлібороби багатьох районів, де одержали понад 25 – 30 центнерів ранніх зернових.
Зараз на полях області знову зазеленіли посіви озимих. Їх буде значно більше, ніж прогнозувалося. Отже, люди впевнені у своїх нових успіхах. І не просто впевнені, але і маючи науку з минулої посухи, стали ретельніше дотримуватись агротехніки обробітку зернових, вимогливіше підходити до насіннєвого матеріалу, попередників, з огляду на сівозміни.
– А як справи в тваринництві? Зараз чимало балачок, зокрема й у засобах масової інформації, про деградацію цієї галузі, про стрімке скорочення поголів'я і продуктивності ферм. Чи так все це?
– Сільські жителі завжди були прагматиками. І як тільки виникає недобір зерна і кормів, насамперед скорочують поголів'я худоби. Відбувається це в багатьох господарствах області і сьогодні. Хоча заради справедливості зауважимо, що обсяг виробництва тваринницької продукції зменшився всього на 2,8%. Звичайно, ми цим не втішаємося і шукаємо шляхи, якщо хочете, відродження цієї галузі. Весь досвід – наш і закордонний – говорить про те, що відтворити і розширити виробництво тваринницької продукції можна через створення великих агропромислових комплексів. І початок цієї великої перспективи є.
Вже реалізуються інвестиційні проекти зі спорудження таких комплексів з виробництва молока на одну тисячу голова дійного стада у Біляївському, Овідіопольському і Любашівському районах, з виробництва свинини – у Балтському і Болградському районах, м'яса птиці – у Комінтернівському і Біляївському і т.д.
Є у нас і гарне племінне ядро всіх видів сільськогосподарських тварин. В області сьогодні функціонує майже сто племзаводів і племрепродукторів. З них 20 – у молочному скотарстві, 29 – у свинарстві, 12 – у вівчарстві. Є такі навіть у рибництві, бджільництві і кролівництві.
Тут, насамперед, хочу назвати ТОВ «Агрофірма «Маяк» Березівського району, де керівником Герой України Зінаїда Гришко, ЗАТ «Авангард-Д» Овідіопольського району (керівник Віктор Добрянський), СТОВ «Петродолинське» того ж району (керівник Георгій Чиклікчи), СТОВ «Комінтернівська птахофабрика» (керівник Володимир Руденко), СВК «Агрофірма «Дністровська» Арцизького району (керівник Іван Кістол), ЗАТ «Агрофірма «Свобода» Ізмаїльського району, де керівником Герой України Володимир Видобора, і багато інших.
Результати їхньої роботи вже сьогодні дають всі підстави стверджувати, що тваринництво в області не зникає, як це спостерігається сьогодні в деяких районах, а набуде «другого дихання», і ми ще будемо пишатися нашими тваринниками-операторами і майстрами машинного доїння.
– Але одним племінним поголів'ям та елітним насінням проблем не розв'язати. Потрібні сучасні прогресивні технології, техніка. Що ж Ви скажете з цього приводу?
– Так, на жаль, сьогодні сільськогосподарське виробництво забезпечене тракторами лише на 52%. А по комбайнах і іншій техніці ситуація виглядає ще гіршою. Але і тут вже відбуваються відчутні зміни. Досить сказати, що за останні роки придбано понад 3600 одиниць сільськогосподарської техніки на суму 364 мільйони гривень. Тільки на умовах 30-відсоткової компенсації придбано 26 зернових комбайніва, 104 трактори і 123 одиниці іншої техніки. Купувалася вона і на інших пільгових умовах.
Що стосується нових тваринницьких комплексів, то вони через інвестиції комплектуються найсучаснішим автоматизованим обладнанням, і ручна праця там практично відсутня.
Надалі ми продовжимо роботу щодо забезпечення села технікою, племінними тваринами, елітним насінням тощо.
– Але на це потрібні гроші, і чималі…
– Насамперед, відзначимо, що багато сільгосппідприємств сьогодні працюють рентабельно і не вдаються до кредитів. Але і фінансова підтримка селу дуже потрібна, особливо після посухи, що спостигла нас. Повинен відзначити, що держава виділила селу цього року 220 млн гривень. Обласний бюджет додав ще 8,4. Крім того, виділено кредитів селу майже на один мільярд гривень – у півтора рази більше, ніж рік тому.
Вже доводилося говорити про іноземні інвестиції в сільському господарстві. Отож, вони зросли до 125 мільйонів доларів США. Як бачимо, фінансова підтримка надана чимала, і завдання кожного керівника сільгосппідприємства найбільш раціонально використовувати кошти.
– У короткому інтерв'ю, звичайно ж, не охопити всіх різнобічних сільських проблем. Що б Вам хотілося сказати на завершення?
– Звичайно ж, привітати всіх, хто працює в сільському господарстві, переробляє сільськогосподарську продукцію, просто вболіває за долю села, – з нашим професійним святом. Сьогодні я назвав лише кілька прізвищ, але ми добре знаємо і пам'ятаємо інших новаторів-аграріїв. Деякі з них представлені до урядових нагород, інші 16 листопада на обласних урочистостях з нагоди свята будуть нагороджені Почесними відзнаками і грамотами обласної ради та облдержадміністрації, цінними подарунками.
Ще раз велике спасибі всім аграріям за їхню наполегливу і копітку працю, за хліб на столі, за достаток продуктів у супермаркетах і на ринках. Нам треба завжди з вдячністю пам'ятати тих, чиїми руками це вирощено.
– Дякую за інтерв'ю.
Степан СЕРБІНОВ, «Одеські вісті»
