Одесу сколихнула новина – стрімко подорожчав проїзд у міських маршрутках. А що очікує жителів області? З цим запитанням ми звернулися до начальника управління морегосподарського комплексу, транспорту і зв’язку облдержадміністрації Олександра Станіславовича ГОЛОКОЗА.
– Подорожчання пального спричинило і зростання цін на комплектуючі, машинне масло і т.д. А ось існуюча система зміни тарифів така, що швидко ухвалити рішення щодо даного питання дуже складно. Нещодавно завершила свою роботу спеціальна група, створена облдержадміністрацією. Її висновки і пропозиції передані Миколі Дмитровичу Сердюку. Гадаю, у лютому буде ухвалено рішення про доцільність зміни тарифів. Наше управління готує і звіт про роботу транспорту (зокрема і щодо пасажирських перевезень) за минулий рік. Що стосується встановлення цін на проїзд в одеських маршрутках, то це прерогатива міської влади.
Зазначу, що внутрішньообласні тарифи – одні з найнижчих в Україні – останній раз змінювалися в 2004 році. Дійшло до того, що деякі перевізники беруть кредити, щоб заплатити податки!
– Але ж це природно за ринкових відносин: не можеш працювати – поступися місцем іншому. А транспортники скаржаться, що зазнають збитків, а з ринку не йдуть!
– Згоден, описана вами модель в ідеалі повинна застосовуватися. Але якщо розвалиться підприємство, як трапилося, наприклад, з Березівським АТП – хто там працюватиме? На щастя, нам вдалося практично скрізь створити конкурентне середовище. Наприклад, на маршруті Ананьїв – Одеса працює одне автотранспортне підприємство і кілька приватників. Але так не скрізь. Особливо підкреслю проблему Білгорода-Дністровського. Місцеве АТП монопольно перевозить пасажирів з райцентру до Одеси. Запевняю вас, у найближчому часі на цьому маршруті запрацюють і інші оператори. Сподіваємося на появу тут автобусів, які курсують у звичайному режимі – тарифи тут нижчі, ніж на «маршрутках» і в експресах. Відмінність останніх полягає в обмеженому числі зупинок і довжині рейсів (понад 50 кілометрів).
– Конкуренція – це добре. Але чи немає небезпеки змови декількох перевізників щодо ціни?
– Змови не буде. У звичайному режимі руху – а це 90 відсотків внутрішньообласних рейсів – встановлюється єдиний тариф на проїзд, регульований, як я вже говорив, керівництвом облдержадміністрації. А ось в маршрутному режимі ціну встановлює оператор. Інформація про категорії громадян, які мають право на пільговий проїзд, повинна бути на автостанціях і в салонах автобусів.
– У неофіційних розмовах сільчани іноді скаржаться: мовляв, від водія перегаром пахло, хтось грубіянив... Хто сьогодні контролює стан техніки і самого персоналу?
– Відразу скажу: на сьогоднішній день в управлінні немає жодної скарги такого роду. Якщо у пасажирів є претензії, можна письмово звернутися до районної держадміністрації або безпосередньо до нас: 65032, Одеса, пр-т Шевченка, 4, управління морегосподарського комплексу, транспорту і зв’язку облдержадміністрації.
Що стосується контролю, то його здійснюють кілька організацій. Наше управління вповноважене перевіряти дотримання умов договорів, укладених з операторами. Контрольні функції виконують ДАІ, інспекція на автомобільному транспорті (правильність огляду техстану машин і медогляду персоналу) і керівництво автостанцій.
Я виїжджаю у райони, зустрічаюся з людьми. Зазначу, що з 2005 року кількість скарг зменшилася вдвічі. І зазвичай вже не скаржаться, а пишуть листи із проханнями – наприклад, відновити маршрут до такого-то села. Наша мережа постійно збільшується і розширюється, і торік обсяг пасажирських автоперевезень перевищив показники 2006-го на 6,6%. Щоправда, зростання помічено не скрізь. Я не вірю, що, наприклад, у Білгороді-Дністровському і Ізмаїлі реальний пасажиропотік значно зменшився, як про те говорять подані нам цифри. Будемо розбиратися.
– Два кити автоперевезень – це безпека і комфорт...
– Це повинні знати і пасажири: категорично заборонено перевозити людей, які стоять в машинах, не пристосованих до цього. Саморобний поручень – не вихід із ситуації. Не повинно бути й жодних приставних лавочок, стільчиків і т.д. Звичайно, жадібність деяких водіїв не знає меж, та й громадяни не хочуть втрачати часу... І ще про безпеку. Справа в тому, що пасажир, який одержав квиток, автоматично застрахований від нещасних випадків. Так, деякі автоперевізники, користуючись своїм особливим статусом платника податків, не видають квитки громадянам. Але якщо пасажир вимагає квиток, йому зобов’язані видати цей проїзний документ.
Вважаю, що настав час підвищити вимоги до комфортабельності салонів автобусів на далеких маршрутах. Багато ваших читачів знають, що значить проїхати кілька годин, не маючи можливості відкинути крісло або простягти ноги. Сподіваюся, що наші пасажири незабаром відчують на собі результати дії влади.
