Членів екоцентру «За нами – майбутнє», що діє при Савранській загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів, бачила кілька разів. То вони провадили акцію «Збережи ялинку», то на семінарі презентували три основні напрями своєї роботи, то відвідували виробничі колективи, де закликали до охорони навколишнього середовища і збирали кошти на придбання штучної ялинки. І для святкування Нового року в Савранській загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів була використана синтетична ялинка. Тобто природолюби домоглися конкретного результату в своїй діяльності. Це спонукало мене до того, аби ближче познайомитись з ними.
Керівник екоцентру Вікторія Миколаївна Ґудзь та його члени охоче розповіли про свої напрацювання, плани й задуми.
Екоцентр працює за різними напрямами. Серед них “зелена стрічка”, “першоцвіт”, уроки на природі, охорона лікарських рослин, екологічна пропаганда та ін. Так Юля Дужій працює в напрямі “голуба стрічка”. Як розповіла дівчинка, вона живе в селі Вільшанці, де є чимало джерел, поруч протікає річка Південний Буг. Знаючи, що на території Одеської області підземні води розміщені нерівномірно, що є райони, де їх дуже мало, вона зацікавилась, а скільки ж їх у рідному краї? Спочатку вивчала матеріал теоретично, збирала розповіді земляків. А потім любителі природи пройшли шляхами, де мали розміщуватися джерела. Лише в районі Вільшанки виявили їх аж 15. Кожне з них своєрідне. Є такі, що мають власну історію. Наприклад, вода з одного джерела використовується для хрещення немовлят і для омивання покійників. Тобто, людина приходить в цей світ і йде з нього омита саме цією водою. Є в нас і Омелянове джерело, назване на честь чоловіка, який колись дуже давно уподобав його, обклав камінням. За спогадами старожилів, було то ще аж у вісімнадцятому столітті. А джерело живє ще й досі. Щоправда, його опорядкували по-новому. Про це із захопленням повідала Юля. До речі, Юля Дужій вже третій рік працює над темою “Джерела села Вільшанки Савранського району. Їх кількісний та якісний склад”. Свою роботу вона захищала в Малій академії наук, отримала грамоту за високий рівень виконання. А на міжнародному конкурсі, що провадився до Дня Чорного моря, вона в своєму напрямі виборола друге місце. Для дослідження школярка взяла п’ять джерел із 15. Сюди ввійшло вже відоме джерело Огруд. Ряд з них мають такий хімічний склад і властивості, що гідні того, аби вироблялась мінеральна вода, хоча б для місцевого вжитку.
Працюючи в напрямі “екологічна пропаганда”, інший член екоцентру Саша Денежко порушує питання екології нашого краю. Зокрема, його зацікавили хімічні склади, чи, точніше сказати, те, що від них залишилось. За офіційними даними в районі є вісім хімскладів. І лише два з них перебувають в більш-менш доброму стані. Решта ж розвалені, розкурожені. Пестициди, яких за офіційними даними в них нараховується близько 46 тонн, здебільшого просто неба, розтарені. Найбільший знаходиться в селі Вільшанці. Він же й в найгіршому стані. Олександр досліджує масштаби забруднених земель, глибину проникнення хімічного непотрібу в грунти, вплив на них, на навколишнє середовище, а ще він своєю роботою намагається привернути увагу громадськості до цієї проблеми.
Цікавиться О. Денежко й збереженням лісів.
– Тривожить те, що останнім часом в районі провадяться чимало вирубок, а поповнення лісонасаджень йде повільніше. Варто враховувати й те, що не всі саджанці приживаються. Тим паче, якщо трапляються такі посушливі роки, як минулий. Напевне, все це потрібно враховувати, плануючи санітарні вирубки. Не варто забувати, що для дихання однієї людини необхідно “працювати” восьми соснам. На сьогоднішній день в Савранському районі лісами зайнято 8357 гектарів. Тож хочеться, щоб і наші нащадки мали можливість застати не меншу кількість”, – говорить Олександр.
Слухаючи його, подумала, що, на жаль, багатьом дорослим не вистачає такої турботи про навколишнє середовище, як цьому учневі.
– Всім нам подобаються конвалії, проліски, горицвіт, а може так статись, що наступні покоління навіть не зможуть їх побачити, якщо ми їх не збережемо, – бідкається Валерія Цюнь.
Ця учасниця екоцентру вивчає тему “першоцвіти” і працює в напрямі їх збереження. Виявляється, що шкідливо не тільки вирвати бульбу, а й саму квітку, так як ця група рослин не може відтворюватись, якщо не буде збережено квітку.
– З 15 лютого до 31 травня провадитимуться рейди по збереженню першоцвітів. І це добре, адже ці квіти дуже вразливі. Якщо ще кілька років їх були цілі поляни, то тепер можна побачити тільки поодинокі квіточки. Це дуже мене непокоїть, – говорить Валерія.
Вікторія Крохмалюк займається організацією масових заходів, спрямованих на збереження навколишнього середовища. В своїй роз’яснювально-пропагандистській роботі використовують різноманітні підходи.
– Якщо ми працюємо з учнями молодших класів, то намагаємось не завантажувати їх цифрами. Про шкоду, яку завдають люди природі, ми говоримо простими, доступними для дітей фразами. Використовуючи зрозумілі їм слова. Коли ж буваємо у трудових колективах, то звичайно оперуємо науковими висновками, цифрами і даними різних екологічних центрів. Включаючи й міжнародні. І ви знаєте, люди дуже серйозно сприймають нашу роботу, – ділиться своїми спостереженнями Вікторія.
Знаючи, що вся робота провадиться на громадських засадах, на ентузіазмі членів екоцентру та його керівника Вікторії Миколаївни Ґудзь, проймаєшся особливою гордістю за те, що серед нас є люди, яким небайдужа доля нашого навколишнього середовища, нашої флори і фауни. А ще члени центру мріють в майбутньому зареєструватись як громадська організація, набути офіційного статусу, а це забезпечило б їм підтримку керівників району у всіх добрих починаннях, які, до речі, схвально сприймають і в райдержадміністрації, і в райраді.
Тож є надія на те, що спільними зусиллями ми зможемо зробити все, аби й для наступних поколінь шуміли ліси, дзюрчали джерела та цвіли квіти.
