Світ стрімко розділяється на користувачів ПК і... решту. Так само стрімко вторгається в словниковий склад наших рідних мов комп’ютерна термінологія. Вона, у свою чергу, поділяється на професійну (мікропроцесор, форматування, інсталяція, вінчестер, блог, провайдер, логін...) і сленг (жаргон). Опанувати тією чи іншою мірою, професійну термінологію повинні і пасивні користувачі – це допоможе їм глибше проникнути у суть справи, впевненіше почуватися в безкрайому океані всесвітньої мережі і, врешті-решт, перейнятися самоповагою.
Інша справа – комп’ютерний жаргон. Він вже не є приналежністю якоїсь групи «посвячених». За рахунок бурхливого розвитку комп’ютерних технологій і прилучення до них, завдяки персональним комп’ютерам та інтернету, великої кількості людей, жаргон впроваджується в розмовну мову, засмічуючи її дуже вигадливими новотворами. Ревнителям чистоти російської та української мов, носіям англійської мови вони просто ріжуть слух! Чи можна спокійно ставитися до таких, наприклад, «перлин»? “Юзер” (користувач) і похідні від нього – “юзать”, “юзерський”, “залогінитися” (зареєструватися), “коннектітися” (приєднуватися), “апгрейдить” (вдосконалити), “клікати”, “клік” (клацати «мишкою»), “тестити” (випробувати), “ємеля”, “мило” (електронна пошта), “пеньок”, “пень” (Pentium), “клава” (клавіатура) і так далі. З появою цифрових технологій старе добре слово «фотоапарат» (отже, не російське...) замінили на «фотік», «фотографія» і «фотографувати» – тепер «фотка», «фотать».
Обмін інформацією про роботу різних моделей фотоапаратів виглядає таким чином. «У контровому світлі знімки виходять непогано»; «фотки пікселяють», «навколо голови дівчини і гриви коня гуляють пікселі перетисненого джипега»; «ось, купив собі цей фотік, а на комп скинути фотки не можу»; «купив собі для А 560-го аккуми, фотік нормальний, принаймні, краще ніж Lumix DMC LZ3: взяв лумік – поюзав, поміняв на 560»; «взяв вчора фотоапарат А 560, ніяк не можу його сконнектіти з компом»; «вже три роки користуюсь А 510-3,2 Мп, фотки видає гарні, після обробки на ПК у відповідних прогах, можна друкувати фоти»; «фотік прикольний – фотає скрізь»; «фотал поки тільки на автоматі»; «юзаю цей фотік більше місяця».
Щоб так говорити, треба взагалі не мати чуття мови – жодної: ні російської, ні української, ні англійської. Причому, почути подібне можна не тільки від тотально «комп’ютеризованої» молоді, але і від людей дуже різного віку. Так, мова – жива, її організм постійно оновлюється, але оновлення відбувається не саме по собі, а за допомогою нас, його носіїв. Невже колись вищезгадані “фотки”, “проги”, “джипеги” можуть стати нормою мови? Дуже не хочеться в це вірити. Вторгнення професійно-жаргонної лексики траплялися з кожною хвилею науково-технічного прогресу. І дотепер здорові сили перемагали. Зараз ситуація серйозніша через велику кількість причетних до «комп’ютерної цивілізації». Крім того, жаргон замінює правильну мову багато в чому завдяки «підтримці» засобів масової інформації: звучить в ефірі радіо та телебачення, проникає в спеціалізовані та науково-популярні видання. По суті, поширення її свідчить не тільки про «рухливість» мови, але і про «піррову перемогу» маскультури над Культурою. І тут є про що замислитися.
