Футбол. Міжсезоння «ЧОРНОМОРЕЦЬ» ЗНОВУ ВИРУШИВ ДО ТУРЕЧЧИНИ
Минулої неділі футбольний клуб «Чорноморець» чартерним авіарейсом прибув до Туреччини на свій другий закордонний тренувальний збір. Одесити мешкають у п'ятизірковому готелі в місті Белек. Додому команда повернеться 24 лютого.
Напередодні вильоту до Туреччини головний тренер Віталій ШЕВЧЕНКО на базі команди у Совіньйоні відповів на запитання журналістів.
– Віталію Вікторовичу, поділіться Вашими враженнями від першого збору, проведеного у Туреччині.
– У принципі, він пройшов вдало. Ми виконали усе, що намічали, погода нам сприяла, лише один день видався дощовим із сильним вітром. Цей збір був переважно спрямований на поліпшення фізичних кондицій, і ми добре попрацювали у цьому напрямі.
– Яка програма другого збору?
– Заплановано кілька контрольних ігор із сербськими, литовськими та іншими командами. Після цих матчів ми маємо визначитися зі складом, награти більше тактичних варіантів, ігрових зв'язок. Збір завершиться фактично за тиждень до початку другої частини чемпіонату, і до даного часу нам необхідно розв’язати ці питання.
– Ви задоволені добором спаринг-партнерів під час попереднього візиту до Туреччини?
– Ми провели три гарні матчі з російськими "Торпедо", "Тереком" та із чеською "Вікторією". Грали за нормальних погодних умов, добре рухалися, гадаю, це було корисно для "Чорноморця". На другому зборі також заплановано спаринги з багатьма кваліфікованими командами, які нам допоможуть у підготовці до сезону.
– У зв'язку із тим, що награвалися переважно атакуючі схеми, команда у товариських матчах пропустила досить багато м'ячів. Було помітно, що немає гідної заміни захисникам та голкіперові. Як Ви збираєтеся розв’язувати це питання, запрошувати ще когось?
– Я б не сказав, що це так. Зараз у нас три воротарі, гадаю, вони будуть конкурувати між собою, хто сильніший, той і буде грати. Можливо, Приходько десь помилився, одного разу невдало вийшов, а потім не вийшов, коли потрібно, але із чехами він добре зіграв. Ширяєв нормально попрацював на цих зборах, Руденко теж. До лінії оборони у нас влився новий гравець, Вільямарін, але у першій грі він не брав участі. Окрім того, захворіли два основні захисники – Гришко та Нижегородов – тому у кожній зустрічі в нас грала нова лінія оборони, за винятком Хіменеса, який постійно був на лівому фланзі. Але захисникам необхідно зіграти разом хоча б кілька матчів, щоб з'явилося взаєморозуміння, налагодилася взаємодія. Плюс, ми справді були націлені на атаку. Коли нам забивали, то не перегравали, просто наші футболісти самі допускали помилки й пропускали на контратаках. Але усі три матчі ми намагалися грати першим номером, володіли ініціативою, відсотків 70 часу проводили в атаці. Шість голів пропустили, п'ять забили – для глядачів це цікаво, але, гадаю, коли розпочнуться серйозні ігри, таких помилок не буде.
– На скільки відсотків Ви вважаєте виконаною селекційну роботу?
– Ми придбали двох гарних гравців. Можливо, нам потрібний ще один футболіст середини поля і один молодий захисник на перспективу, а, у принципі, я задоволений нинішнім складом.
– Вже визначено долю гравців, які опинилися поза основним складом?
– Хтось не потрапляє до "основи" і тренується у дублі, хтось поїхав до інших клубів на перегляд, але про їхню подальшу долю я ще не знаю.
Євген АЛЕКСЄЄВ
СТАРТ СПАРТАКІАДИ ДИНАМІВЦІВ
У залі стадіону «Динамо» стартувала 61-ша обласна Спартакіада товариства «Динамо», до програми якої входять 12 дисциплін.
На двох татамі у боротьбу вступили 78 самбістів, які репрезентували 15 команд, у складах яких понад 30 майстрів і кандидатів у майстри спорту.
Першим приймав вітання у найлегшій ваговій категорії до 52 кг прикордонник Георгі Терзі.
У порівнянні з минулим роком зросла майстерність курсанта юридичного інституту В’ячеслава Козака (68 кг), який скочив з третьої позиції на першу. На шляху до звання чемпіона він переміг двох майстрів спорту.
Ще одне перше місце команді юристів приніс призер чемпіонату України, викладач Анатолій Волошинов (100 кг).
Найбільшого успіху домігся колектив Управління Південного територіального командування внутрішніх військ України, який посів шість із дев’яти перших місць.
Чемпіонами стали: Дмитро Димко (57 кг), Володимир Веремейчук (62), Євген Концевой (74), Олександр Вихристюк (82), Роман Рагушенко (90), Петро Райчев (понад 100 кг)
У командному заліку провідне тріо склали: управління Південного територіального командування ВВ, Одеський юридичний інститут, управління МНС України в Одеській області.
Черговий вид Спартакіади – змагання з шахів – 26 – 29 лютого у приміщенні школи Олімпійського резерву.
Євген ГОРЕЛЮК
ЖИТТЄВЕ КРЕДО – ОПТИМІЗМ
Під девізом «Нехай олімпізм життєвим стане кредо» управління з фізичного виховання та спорту облдержадміністрації провело інтелектуальний конкурс серед учнів з трьох номінацій: вікторина, малюнки та літературні твори на олімпійську тематику.
У цікавому змаганні, яке стартувало восени минулого року, взяли участь діти з усіх районів, міст області та Одеси. Змагання мали відбірковий характер до республіканського фіналу у квітні в Києві.
Від кожного регіону Одещини у фіналі вікторини брало участь по два представники.
Було поставлено 40 запитань. У групі 1 – 4 класів перше місце посіла учениця школи № 3 міста Южного Єлизавета Косьян, яка правильно відповіла на 31 запитання.
У групі учнів 5 – 9 класів перемогла учениця 9-го класу Топалівської школи Красноокнянського району Жанна Кость, вона відповіла на 34 запитання.
Цей дует репрезентуватиме область на конкурсі у Києві.
Автори літературних творів та малюнків на олімпійську тематику були розподілені на три вікові групи. Журі визначило кращі твори: до 12 років – Марії Керачевської (Одеська гімназія № 13), до 16 років – Тетяни Собенко (школа № 3, м. Роздільна), понад 16 років Анастасії Литвин (школа № 3, м. Іллічівськ).
Серед юних художників переможцями стали: семирічний Назар Молодой (Одеська СШ № 53), до 14 років – Анастасія Русавська (школа № 2, м. Южне), понад 14 років – Сергій Хмелевський (Кам’янська школа Роздільнянського району).
Євген АЛЕКСАНДРОВ
ОДЕСИТ ПРИДУМАВ СНОЛФ
Слово «снолф» у спортивному світі знайоме далеко не всім. Взагалі воно співзвучно зі словом «гольф». І, як виявилося, вони не просто співзвучні. Вони схожі за своєю суттю, адже снолф – це нова спортивна гра, яку ще у 2005 році придумали в... Одесі.
Про те, що це таке, кореспондентові «ОВ» розповів її автор – одесит Віталій МИХАЛЮК.
– Віталію, як Вам спала на думку нова гра?
– Я активно граю в міні-гольф і більярд. І три роки тому я подумав, а чому б не об'єднати ці дві захоплюючі ігри? Придумав правила, щоб можна було провадити змагання. Пізніше запатентував їх, а також назву і логотип. Я назвав гру снолф – це скорочення двох слів: снукер – різновид більярда, і гольф.
– Чи є подібні варіанти гри за межами України?
– Такого варіанту, придуманого мною, у світі більше не існує! Саме тому мені і видали патент. Адже правила гри перевірялися патентним бюро дуже ретельно. Взагалі на Заході є варіант домашньої гри, яка віддалено нагадує снолф. Це набір з куль і шести пластикових лунок-кишень, які розставляються на домашньому килимі. Але це зовсім не спортивний варіант.
– А чим, власне, снолф відрізняється від міні-гольфу?
– Найпринциповіша відмінність – це правила гри. У міні-гольф грають однією кулею, яку треба загнати у лунку мінімальним числом ударів. А у снолфі є особлива тактика – тут доводиться змагатися не тільки з м'ячем і лункою, але й із суперником – другим гравцем. Головна ідея – першим забити 11 білих куль у кожну із шести лунок, розташованих по периметру ігрового поля. Загалом на полі 21 біла куля і одна червона – биток, за допомогою якого і завдаються удари. До речі, докладніші правила гри викладені на сайті www.snolf.com, який я рекомендую подивитися всім, хто захоче в неї пограти.
Відзначу, що снолф існує у двох варіантах: спортивний і міні-снолф. Спортивний варіант спеціально розроблявся таким чином, щоб можна було спорудити майданчик для цієї гри розміром 8 на 12 метрів на стандартному тенісному корті. Насамперед, це зроблено для зручності глядачів. Адже в гольфі глядачі по суті спостерігають гру на тому місці, де здійснюється останній удар по лунці. І все інше можна дивитися тільки завдяки відеоекранам, оскільки відстань від місця початкового удару до лунки може становити 500 і більше метрів. А наша гра відбувається фактично на майданчику тенісного корту, обладнаного трибунами для глядачів і місцями. І весь майданчик легко може бути зібраний і демонтований для перенесення у будь-яке зручне місце. До речі, майданчик з бортиками, шість лунок і деякі правила були взяті мною від більярдної гри снукер, про яку я говорив вище. Але снолф, у принципі, більше відноситься до міні-гольфу, ніж до більярду.
Що стосується другого варіанту – міні-снолфу, то він призначений для домашнього або офісного користування – на майданчику розміром 4 на 6 метрів. І правила ті ж самі, що й для спортивного варіанту.
– Де сьогодні одесити можуть подивитися або зіграти у Вашу гру?
– Зараз поки що є тільки одне поле для міні-снолфу, яке розташоване в селищі Чабанці на базі Одеського порту. До речі, свого часу ми провадили масштабну презентацію гри у спортзалі порту. А перші міні-змагання організували під час щорічної виставки «Місто розваг», яка відбувалася на морському вокзалі. Між іншим, усі, хто спробував грати у снолф, відзначили, що це дуже захоплююча гра.
– Віталію, як Ви вважаєте, сьогодні є перспективи її розвитку в Україні?
– Звичайно. Все нове, тим більше у світі спорту, викликає особливий інтерес. Можливо, що в найближчому майбутньому ми створимо Федерацію снолфа і будемо провадити міжнародні турніри. Тим більше, що і тенісні корти – місце для проведення змагань, вже існують у достатній кількості в усьому світі, зокрема, і в Одесі. До речі, снолф вже добре знають у нашій обласній Федерації міні-гольфу. Сподіваюся, що в найближчому майбутньому про неї стане широко відомо в інших містах України і за кордоном.
Євген НИЗОВ
