В автобусі, який прямує з Сарати до Одеси, смачно пахне хлібом. «Ось везу кілька буханок синові і невістці, – відповідає сусідка в маршрутці на моє здивоване запитання. – Хліб у нас у районі дуже смачний, довго не псується і що найголовніше, недорогий...»

І справді, у місцевих торговельних точках хліб вищого ґатунку коштує в середньому до двох гривень за буханець, це близько 2,50 за кілограм. За рахунок чого вдалося домогтися такої невисокої вартості найбільш ходового продукту при загальному зростанні цін?

– У нас ситуація дуже цікава, – розповідає головний фахівець відділу економіки і розвитку інфраструктури Саратської райдержадміністрації Світлана Єременко. – Справа у тому, що основними постачальниками хлібобулочних виробів у районі є місцеві товаровиробники. Це міні-пекарні Г. Георгієва, Г. Кедіка, І. Галюрова, розташовані у Сараті та Кулевчі. Оскільки хліб везти здалеку не потрібно, то на доставці заощаджуються солідні кошти.

Крім цього, сільське населення району, яке працює у 10 сільгоспкооперативах, забезпечується хлібом, який випікається у власних хлібопекарнях. Середня ціна його від 2 гривень до 2,50 за кілограм хліба 1 гатунку.

Випікається такий хліб з давальницької сировини (борошна, зерна), яку працівники заробляють на майновий пай, і видається за талонами.

Найпопулярніші види хліба у Саратському районі – так звані «Зорянський хліб» і «Ярославський хліб». Два сільгосппідприємства – «Дружба» із с. Зоря й «Нива» із с. Ярославка мають власну торговельну мережу і реалізують населенню за роздрібною ціною від 2,42 до 2,75 грн за кілограм хліб з борошна вищого гатунку. За ним і вишиковуються черги задовго до надходження хліба у торговельні точки.

Чи зростали ціни на хліб у районі? На це запитання Світлана Єременко відповідає ствердно. За рахунок підвищення вартості енергоносіїв ціна на хліб пішла вгору наприкінці 2006-го і посеред 2007 року. У цілому ж підвищення роздрібних цін на 1 кг хліба за 11 місяців 2007 року склало від 40 до 65 копійок.

Щодня до району надходить близько 8,4 тонн хліба, на місяць це становить понад 213 тонн. Привозять хліб у Саратський район і від сусідів – з Татарбунар, Арциза, Білгорода-Дністровського, везуть і з Одеси. Таких постачальників 8. До них вимога така сама, як і до місцевих виробників: ціни на соціальні сорти хліба повинні регулюватися. Все інше визначає ринок.

Кожна копійка в існуючих на сьогоднішній день у районі цінах на соціальні продукти суворо прораховується й контролюється. Контроль такий провадять на підставі відповідного розпорядження голови облдержадміністрації, що чітко позначає дозволені граничні торговельні надбавки до оптово-відпускних цін. Ухвалено і відповідне розпорядження райдержадміністрації, яке жорстко регламентує так звані соціальні ціни на продукти першої необхідності, насамперед на крупи.

З цим у Саратському районі теж порядок. Великих власних виробників круп там немає. Але вихід із становища було знайдено. У травні у Сараті по вул. Чкалова відкрився магазин-склад з оптової реалізації круп від ТОВ «Златокрай». Оскільки крупи, що відпускаються тут за оптово-відпускною ціною, виробляються недалеко, у Вигоді, то ціни, відповідно, невисокі. Завжди затребуваний рис – 2,60 грн за кілограм, пшенична крупа – 1,60, гречана – 4,25.

На прийнятному рівні – і ціни на масло тваринне і олію, варені ковбаси.

– Ми провадимо моніторинг цін у місцевих торговельних точках по кілька разів на тиждень, – говорить С.В. Єременко. – Найменші порушення одразу ж дуже суворо караються. З тими, хто порушив розпорядження обласної та місцевої влади, що стосуються регулювання цін, досить принципово розмовляють у райдержадміністрації. Але такі випадки поодинокі.

Проте народна мудрість «Довіряй, але перевіряй» актуальна й для Саратського району. І перевірка 28 суб’єктів підприємницької діяльності, проведена у 2007 році в районі спеціалістами Держінспекції з контролю за цінами в Одеській області, дозволила у 20, яких перевіряли, виявити низку порушень. Це завищення торговельної надбавки на хліб, рослинну олію, гречані, манну і пшеничну крупи, цукор-пісок і макаронні вироби.

– Розглянувши результати перевірок, ми запропонували керівникові Саратської райдержадміністрації провести низку організаційних заходів, – розповідає в.о. начальника Держінспеції з контролю за цінами в Одеській області Лілія Круковська. –Зокрема, це скорочення кількості посередницьких структур на шляху проходження товару від виробника до споживача. Для цього ми рекомендували укласти торговельним підприємствам договори на постачання основних продовольчих товарів безпосередньо з місцевими виробниками, такими, як «Куліндоровський КГП», «Одеський ОЖК», «Златокрай», «Дід Василь», «Батько», «Агропром».

Економічні, фінансові і штрафні санкції за результатами перевірок склали 19, 4 тис. гривень. Адміністративні штрафи були стягнені і з 4 посадових осіб, з вини яких допущено порушення. Неправомірно встановлені ціни скасовані, чим відвернено солідне обрахування споживачів.

Порушення виявлялися при торгівлі найзатребуванішими товарами. Розпочалася перевірка у торговельній точці СПД Ю.Г. Іожиця, розташованій у Сараті по вул. Леніна, і одразу ж з’ясувалося, що пшеничне борошно вищого гатунку ТМ «Аврора» вагову, макаронні вироби, фасовані у пачки по 400 г, соняшникову рафіновану олію «Стожар» у трилітрових місткостях реалізовували за ціною 1,70; 3,90; 17,00 грн замість 1,30; 3,43; 15,57 грн за одиницю продукції. Торговельні надбавки зашкалювали! До підприємця, який одержав необґрунтований прибуток, було застосовано економічні санкції у розмірі 1 тис. 350 грн.

Із застосуванням завищених торговельних надбавок реалізовував у Сараті цукор-пісок і варені ковбаси (3,60 і 27,80 замість 3,10 та 26,64 грн за кілограм) СПД В.Г. Клиновський. Тут за результатами перевірки економічні санкції становили 1,5 тис. грн.

У с. Зоря у торговельній точці СПД Д.І. Владової протягом 2006-2007 років мали місце завищені торговельні надбавки на гречану, пшеничну та манну крупи. Тут теж застосовано економічні санкції.

Крім передбачених законодавством заходів, які досить ефективно приводять торговельні надбавки і, відповідно, ціни у норму, співробітники Держінспекції з контролю за цінами в Одеській області провадять серйозну роз’яснювальну роботу на тих об’єктах, де виявлено порушення.

Це, безперечно, ще одна складова прийнятної вартості саратського хліба та інших продовольчих товарів так званої соціальної групи, реалізованих у районі.