ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО
Тарас Григорович Шевченко –
Велична постать й непроста.
А я його давно вважаю
За українського Христа,
Якого тричі розпинали
І розіп’яти не змогли,
Бо цвяхи всі в кільце згинались,
А потім в землю проросли –
Чи то травою, чи вербою,
Чи словом, як полин, гірким.
Тим словом розмовляю
з Богом,
А Бог вже розмовляє з ним:
– Послухай-но мене, Тарасе,
Єдинокровний сину мій!
Пробач мені миттєву радість,
Подякуй – за постійний біль...
Анатолій МИХАЙЛЕНКО, «Одеські вісті»
ВОЛОДАР НАРОДНИХ ДУМ
«Безсмертних дум його жива зоря» – так називається книжкова виставка, яка щойно відкрилася в читальній залі Одеської обласної наукової універсальної бібліотеки ім. М. Грушевського (директор Юліана Амельченко). Подаємо нотатки з цієї виставки нашого спеціального кореспондента.
В анотації до виставки мовиться, що її присвячено «до дня народження Т.Г. Шевченка – поета, художника, мислителя». І це справді так. Як пояснила завідувачка читальної зали Карина Бондарчук, працівники бібліотеки намагалися відтворити «наявну Шевченкіану» у всіх її аспектах: від видань творів самого Шевченка – з давнини і до наших днів; і до відтворення всієї дослідницької палітри, в якій Шевченко постає як поет, художник, філософ, знавець козацької давнини.
Ось чому, крім уже названої виставки, яка, звичайно ж, не може вмістити і сотої часточки всього того, що накопичено в фондах бібліотеки, проводиться виставка-огляд творів Шевченка і про Шевченка «Жива душа поетова святая, жива в святих своїх речах». В абонементному ж відділі увагу шанувальників творчості митця приверне «виставка однієї книги», тобто «Кобзаря», відповідно й називається вона «І кобзи спів, і серце в вільнім леті – усе зійшлось у книзі цій «Кобзар». Що ж до відділу мистецтв, то впродовж кількох тижнів тут можна помилуватися виставкою репродукції портретів роботи Шевченка, і нарешті, у відділі краєзнавчої літератури додається огляд преси «Одеська Шевченкініана».
Цікаво, що організатори виставки акцентують увагу відвідувачів здебільшого на дослідницьких працях, присвячених Шевченкові, які видано впродовж останніх років в Україні та за її межами. Зокрема, тут можна знайти збірку «Євангеліє для українців або Крилаті вислови «Кобзаря», укладену та прокоментовану Віктором Щербиною (Київ, 2001). Не залишаться поза увагою и нове ошатне видання збірника Івана Франка «Шевченкознавчі студії», що з’явився у Львові, та дослідження Василя Касіяна «Пророк», видане дитячим видавництвом «Веселка».
Чимало цікавих фактів із життя Шевченка віднаходимо у «Збірнику наукових праць канадського Наукового товариства ім. Шевченка» під редакцією Богдана Стебельського (Торонто, 1993). Зокрема, тут впадають у вічі праці: Олександри Копач «Марко Вовчок і її «Хрещений батько» та «Повісті Тараса Шевченка»; цікаві розвідки «Шевченкова концепція української держави» та «Метафора Шевченкового гніву» Аріядни Стебельської. Ну а праці 35-ї Міжнародної наукової конференції, присвяченої 190-річчю від дня народження Шевченка, зібрано в солідному томові «Тарас Шевченко і народна культура», що побачив світ 2004 року в Черкасах.
Як пояснила Карина Бондарчук, подібні виставки розгортаються зараз в усіх бібліотеках області. У багатьох із них відбудуться в ці дні вечори пам’яті Тараса Шевченка, вечори Шевченкової лірики; літературні зустрічі за участю місцевих літераторів та художників і презентації книжок місцевих поетів. Усе це буде гідним внеском бібліотечних установ у всенародне пошанування пам’яті українського генія.
Богдан СУШИНСЬКИЙ, спецкор «Одеських вістей»
