Пам'ять «ЮРА ПОВІВ ЗА СОБОЮ «ЧОРНОМОРЕЦЬ»

Довідка «ОВ»:

Заболотний Юрій Леонідович (2 жовтня 1939 року – 4 квітня 1997 року).

Виступав за команди: «Спартак» (Одеса) – 1951 р., «Чорноморець» (Одеса) – 1959 – 1962 рр., 1964 – 1967 рр., «Динамо» (Київ) – 1963 р., «Суднобудівник» (Миколаїв) – 1968-1969 рр.

У вищій лізі чемпіонату СРСР провів 78 матчів, забив 1 гол.

Чемпіон України (1961 рік). Гравець збірної України. Майстер спорту СРСР.

Заслужений тренер УРСР.

Заслужений тренер України (1973 р).

В 1999 році визнаний кращим правим захисником «Чорноморця» за 40-річну історію клубу.

Минулого тижня виповнилося 11 років з дня смерті Юрія Заболотного. У літопису одеського «Чорноморця» йому належить чимало видатних сторінок. Кращі роки свого життя він віддав рідній команді, дуже любив наше місто й був беззавітно відданий уболівальникам. Понад 8 років Заболотний виступав в «Чорноморці», а після закінчення ігрової кар'єри повернувся до команди й багато років був її тренером, начальником і президентом.

Відзначимо, що за підсумками голосування серед журналістів, гравців і фахівців футболу, яке визначало кращого футболіста Одеси ХХ сторіччя, Юрій Заболотний посів третє місце після Василя Москаленка та Ігоря Бєланова. Одеські футболісти дотепер пам'ятають цю прекрасну людину. Аматорські команди міста щорічно грають за «Приз пам'яті Юрія Заболотного».

Юрій Романов, гравець, тренер і начальник команди «Чорноморець» 60-70-х років:

– Із Заболотним я познайомився в 1961 році, коли мене запросили пограти за «Чорноморець» Анатолій Зубрицький. Юра справив на мене враження дуже сильної та мужньої людини – у нього були явні задатки лідера. У ті роки він був справжнім стрижнем команди, її душею і мав великий авторитет не тільки серед колег, але й уболівальників. Я мав змогу з ним попрацювати разом і на тренерському поприщі. Я знаю, що дотепер Юру згадують із великою теплотою і повагою і недарма на його ім'я названо Кубок ветеранів футболу Одеси, який провадиться щорічно з 1995 року. Відзначу, що, за традицією, яка склалася, головний приз турніру вручають переможцям члени родини Юрія Леонідовича.

Петро Найда, гравець «Чорноморця» 60-х років, президент федерації футболу Одеської області:

– Юрія Леонідовича я вважаю своїм вчителем. Саме Заболотний вимагав від керівництва клубу, щоб мене запросили до команди, і спочатку дуже допоміг стати на ноги. Пам'ятаю, що він входив до складу тренерської ради команди і дуже багато робив для молодих футболістів, усіляко їх підтримував, брав активну участь у їхній спортивній кар'єрі. Його я вважаю своїм хрещеним, тому що саме Юрій Леонідович допоміг мені одержати високе звання майстра спорту.

Михайло Коняхін, суддя всесоюзної категорії 70-х років:

– Із Юрієм Заболотним я знайомий ще з дитинства, коли ми разом грали за юнацьку команду одеського «Спартака» на першість міста. Він був неабиякою людиною і вже в ті роки вирізнявся на тлі своїх товаришів. Заболотний завжди був помітний істинно людськими якостями. Я пригадую один епізод, коли він, будучи тренером миколаївського «Суднобудівника», заступився за наставника сімферопольської «Таврії» Анатолія Заяєва під час календарного матчу чемпіонату СРСР. Тренер сімферопольців був незадоволений суддівством, чим викликав обурення у місцевих уболівальників, які спробували застосувати до нього силу, але Юрій запобіг, не побоюся сказати, цілому побоїщу.

Дуже жаль, що Юра так рано пішов з життя. Я впевнений, що він ще дуже багато корисного зробив би для розвитку одеського футболу.

Георгій Городенко, воротар «Чорноморця» 60-х:

– Я пам'ятаю, що Заболотний прийшов в «Чорноморець» в 1959 році. Блондин, красень, міцної статури. Захисник від бога. Він відразу ж посів місце в основному складі «Чорноморця», і аж до закінчення кар'єри гравця був в «основі». У середині 60-х він став капітаном команди. Його завжди відрізняла прекрасна техніка: чудова гра головою, почуття при виборі позиції, вміння руйнувати атаки суперника.

До речі, він один з небагатьох вихованців одеського футболу, хто пройшов шлях від дитячих команд одеського «Спартака» до вищої ліги союзного футболу і став майстром спорту СРСР. Це було до снаги мало кому.

Згадую один цікавий епізод. На початку 1964 року на завершальній стадії чемпіонату гостро постало питання про вихід «Чорноморця» у вищу лігу. Адже, крім нас, у 2-й групі класу «А» виступав і одеський СКА, що практично вже вирішив питання підвищення в класі. Отож, саме Заболотний став ініціатором загальних зборів гравців команди, на яких вирішувалося питання «бути або не бути» «Чорноморцю» у вищому дивізионі. Нам залишалося зіграти кілька ігор, і для досягнення поставленої мети необхідно було в них тільки перемагати. Загалом, Юра повів за собою команду і ми, вигравши в усіх матчах, разом з армійцями увійшли до еліти радянського футболу.

Євген НИЗОВ

Волейбол. Чемпіонат України «ДЖИНЕСТРА» БУДЕ БОРОТИСЯ ЗА МЕДАЛІ

Головна тренерка одеського жіночого волейбольного клубу «Джинестра» Олена Соколовська заявила, що її команда обов'язково побореться за медалі чемпіонату країни. Про це вона повідомила в інтерв'ю нашому кореспондентові.

– Зараз наша команда провадить активну підготовку до зустрічей із тернопільською "Галичанкою". Відзначу, що команда із Тернополя дуже добра, але ми за класом гри її перевершуємо. Це показали й останні виграні нами двобої, у яких ми були на голову вищими.

Поки що я задоволена функціональним станом дівчат і вважаю, що перед цими матчами вони перебувають у добрій спортивній формі, – повідомила Олена Соколовська.

Вона підкреслила, що у чемпіонаті перед командою стоять максимальні цілі.

– Ми віримо у свої сили, і будемо боротися за медалі. Адже у минулому сезоні ми здобули "срібло", а зараз було б непогано піднятися ще вище. Як воно складеться, ми не знаємо, але на сьогоднішній день у нас сформовано досить міцний і згуртований колектив, який здатний вирішувати найвищі завдання, – відзначила головна тренерка.

У перших двох матчах фінального етапу чемпіонату України (серія ігор плей-оф до трьох перемог), які відбулися в Одесі 5 та 6 квітня, "Джинестра" перемогла "Галичанку". 12 та 13 квітня команди будуть грати у Тернополі (у тому разі, якщо одна із команд доможеться трьох перемог поспіль останній зазначений двобій не відбудеться).

Другий фіналіст чемпіонату країни визначиться у матчах черкаського "Круга" та "Златогора" (Золотоноша).

Довідка «ОВ»:

Соколовська Олена Рабигівна.

Заслужений майстер спорту. Виступала у командах "Уралочка" (Свердловськ), "Медін" (Одеса), "Дік Блек" (Польща), "Динамо-Джинестра" (Одеса). Багаторазовий чемпіон СРСР. Чемпіон Олімпійських ігор у Москві (1980). Володар Кубка Європейських чемпіонів, Кубка кубків.

Із серпня 2006 р. – головний тренер ЖВК "Джинестра".

Євген АЛЕКСЄЄВ

РЕЗУЛЬТАТИ НЕ ВТІШИЛИ

Тривають III спортивні ігри школярів України.

Ми вже повідомляли, що баскетболісти (юнаки і дівчата) Одещини стали переможцями зональних змагань і виступатимуть у травневих фінальних турнірах.

На жаль, юні борці області посіли 11-ті місця, а дзюдоїсти і того гірше – на 14-й позиції.

Як би там не було, наші представники не залишилися без нагород в особовому заліку. На борцівському килимі в Мукачевому першу золоту медаль здобув учень інтернату № 1 кандидат в майстри спорту Михайло Карауш (42 кг), який виборов чотири перемоги. Близьким до п’єдесталу був Олександр Луценко (58 кг), який посів п’яте місце.

У Львові змагалися борці вільного стилю. На найвищу сходинку п’єдесталу пошани піднялася Тетяна Біла (70 кг) із Болграда, яка виграла три двобої. Бронзовими медалями відзначено вихованців ДЮСШ-14 Ігоря Кутіра (46 кг), Івана Никодима (54 кг) із Кам’янки і Олега Лубчука (63 кг) із Южного.

На татамі в Луцьку змагалися дзюдоїсти. Тут відзначилися представниці ДЮСШ Великої Долини Овідіопольського району Наталя Рогачко (44 кг) і Антоніна Кукушкіна (40 кг), які нагороджені відповідно «сріблом» і «бронзою».

Євген ГОРЕЛЮК

ВІДТОЧУЮТЬ МАЙСТЕРНІСТЬ У ТУРНІРАХ

Міжнародний традиційний турнір з міні-футболу пам’яті воїнів-інтернаціоналістів, що уже восьмий раз відбувся у селі Шабо Білгород-Дністровського району, зібрав двадцять юніорських команд Одещини та Молдови. Любашівщину представляли спортсмени ДЮСШ, яких тренують Євген Зелінський, Юрій Яковлєв та вчитель НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів-гімназія» з Любашівки Валерій Батовський.

Баталії проходили в одному з кращих спортивних залів, де юні футболісти виборювали право зайняти найвищі щаблі спортивного п’єдесталу.

Спершу любашівці, відігравши три важкі матчі з саратськими, білгород-дністровськими та овідіопольськими суперниками, набрали сім очок і, посівши перше місце у відбірковій групі, увійшли до півфіналу.

Попередні двобої були досить виснажливими, тому хлопці не змогли швидко відновити сили і продемонструвати всі свої здібності. Четверте місце і приз глядацьких симпатій стали їм нагородою за наполегливу боротьбу та красиву гру.

Кращим бомбардиром став Аркадій Грекул, який забив сім м’ячів у ворота суперників. Кращим гравцем турніру визнано Руслана Коника.

Багато вражень від поїздки залишилося у юних футболістів. На подібних змаганнях відточується їхня майстерність, що є важливим фактором у підготовці майбутніх чемпіонів. Тому не зайвим буде подякувати районному відділу освіти, численним спонсорам та районній організації воїнів-інтернаціоналістів «Саланг» за сприяння, фінансову допомогу та небайдуже ставлення до розвитку дитячого спорту.

Юрій ФЕДОРЧУК

ВИХОВУЮТЬ СПРАВЖНІХ ЧОЛОВІКІВ

Ізмаїльський коледж Одеського державного аграрного університету, більше знайомий як Ізмаїльський технікум механізації і електрифікації сільського господарства, славиться спортивними досягненнями. Основний студентський контингент – юнаки допризовного віку. І тому з таким нетерпінням чекали студенти початку військово-спортивних змагань. Втім, чому ж чекали? Брали активну участь у підготовці.

І от підсумки запеклої боротьби сильних, сміливих, спритних, умілих. Майбутні електрики набрали 20 очок, на 2 менше – завтрашні механіки, на 4 – студенти відділення «організатори фермерських господарств». Рекорд коледжу встановив Євген Тихнєв, який підняв дві 16-кілограмові гирі 87 разів. У віджиманні від підлоги не було рівних Вікторові Чепою – 80 разів. Сам Віктор жартує – це йому потрібно, щоб краще голосові зв'язки працювали. Він – активний учасник художньої самодіяльності. І, до речі, у перерві між конкурсами разом із студентом Аркадієм Чернягу під акомпанемент музичного керівника Олени Григорівни Фірсової чудово виконав пісню «Идет солдат по городу».

Змагалися цього дня також з армрестлінгу, кульової стрільби, стрибків у довжину з місця, перетягування канату, кидків тенісного м'яча у кошик з 10-метрової відстані...

– Це чудово, що у нашому коледжі дають не тільки знання, але і піклуються про спорт, навчають бути громадсько активними, – сказав майбутній організатор фермерського господарства Віктор Чепой. – Гадаю, кожен з нас, закінчивши коледж, одразу знайде своє місце у житті. І за це велике спасибі викладачам!

Євген МАСЛОВ, власкор «Одеських вістей»