ПЛЮСИ ТА МІНУСИ РЕОРГАНІЗАЦІЇ
Минув рік після реорганізації комунального господарства в Ізмаїлі. Цими днями заступник міського голови Олег Дімов, який курирує цю сферу, провів брифінг із журналістами, розповів про підсумки.
Отже, з 1 січня минулого року усі міські житлосервіси були об’єднані у одне комунальне підприємство. Ставилася ціла низка завдань, які мали сприяти кардинальному поліпшенню роботи цих служб. І їх, на думку заступника міського голови, в основному виконано. На прес-конференції наводилися порівняльні дані. Відповідно до них практично за всіма позиціями обсяг виконаних робіт у кілька разів перевищує середньорічний до об’єднання – з ремонту дахів, відмостків, фасадів, водостоків, балконних плит та козирків тощо. (Щоправда, ступнули вперед ледве чи не від нуля, і тому 400 відсотків виконання ремонтних робіт у під’їздах лише звучить красиво. А по суті, що таке 56 під’їздів на увесь міський житлофонд?)
Під час реформування створено нову систему управління житлово-комунальним господарством. Вона базується сьогодні на системі договірних відносин. Передано на обслуговування комунальному підприємству «Ізмаїльське виробниче управління водного господарства» внутрішньобудинкові мережі водопостачання та водовідведення. З мешканцями укладають договори. Однак поки що договірними відносинами щодо вивезення сміття охоплено менше третини приватного сектору. Заступник голови послався на нестачу двох тракторів із причепами. Чи не тому приватники, як і колись, вивозять відходи куди заманеться й залишають де завгодно, засмічуючи околиці, влаштовуючи нові незаконні звалища у межах міста? Чи не слід активніше залучати підприємців, які мають відповідний транспорт? Це питання поки що відкрите.
Відповідно до реорганізації міськрада розробила і затвердила програму реконструкції та розвитку парків, скверів і бульварів на 2007 – 2011 роки, здійснення якої також розпочалося.
Усього за час дії реформованої комунальної системи у рамках програми розвитку житлово-комунального господарства із держбюджету вдалося залучити в житлово-комунальне господарство міста близько 4 мільйонів гривень. Стимулюється створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. Минулого року створено ОСББ «Мирний». Управлінням житлово-комунального господарства розроблено програму створення та підтримки ОСББ в Ізмаїлі на 2008 – 2012 роки.
Однак, відповідно до інформації, озвученої на брифінгу, нинішнього року на поточне утримання об’єктів благоустрою виділено трохи більше половини потрібної суми, – як кажуть, щоб хоч якось прожити, бюджет нинішнього року дуже напружений. Нестача коштів впливає негативно. До того ж, за даними представників комунальних служб, чимало мешканців багатоквартирних будинків значаться у боржниках. Отже, самі городяни винні у тому, що не розраховуються за послуги і мимоволі гальмують реформи?
Не завадило б і їх самих послухати.
Не буду ходити далеко, звернуся до сусіда – відповідального по будинку, у якому мешкаю, – Степана Федоровича Арделяна.
– Я гадаю, що ми, приватизувавши свої квартири, маємо платити за реальні послуги. А за що ж платимо ми? І почну з питання – чому підвищується квартплата за квартири залежно від поверховості будинків? Вибачте, до чого тут поверховість, якщо за прибирання під’їздів мешканці нашого будинку, наприклад, скидаються і платять по три гривні з квартири жінці, найнятій нами? Підемо далі. Під’їзди (а їх шість) не ремонтувалися з того часу, як наш будинок, що належав раніше одній із військових структур, понад 30 років тому передали до міської комунальної власності. Побілкою та фарбуванням мешканці, знову ж таки, теж самі займаються, за свій рахунок...
Понад два роки тому я був у міськжитлоуправлінні, відніс заяву із проханням закінчити ремонт вікон у під’їздах, маршових майданчиків, козирків. Потім скільки не звертався, окрім обіцянок, так нічого й не почув.
Так, козирок, скажімо, і над дверима під’їзду, де Ви живете, поставили. Але як? Тяп-ляп, залишивши зазор між козирком і стіною. І тепер під час дощу з під’їзду не вийдеш. Одразу не обладнали вікно, і дощ, просочуючись, затоплює одну з квартир. Яка користь від такого ремонту? Але ж швидше за усе відзвітували як за виконану роботу і на прохання виправити огріхи просто не реагують! І це далеко не єдиний випадок несумлінності комунальників.
Степан Федорович перелічив цілий аркуш недоробок або невиконаних дотепер прохань аж до такої елементарної, як необхідність заміни проржавілих і напівзігнилих леєрів – тримачів вірьовок для сушіння білизни у дворі... Нагадав і про попередні, листопадові, публікації у «ОВ», де розповідалося, скільки тепла втрачається у неізольованих трубах опалювальних систем, розташованих в підвалі будинку. Лише через три місяці, вже наприкінці опалювального сезону, таки заізолювали. Але так і не поставили ґрати у вентиляційних вікнах. Давно час і газові труби пофарбувати. Чекаємо коли, не дай Господь, проржавіють?
– Чесно кажучи, я не зовсім розумію розмови про те, що ось, мовляв, створіть об’єднання співвласників, і усе зміниться на краще. Тобто, самі пропонують своїй службі знайти альтернативу. Але недарма цей процес у нашому місті занадто затягнувся – не так-то просто організувати об’єднання і знайти людину, яка буде за усе й про усе відповідати. Хоча, у принципі, система є, потрібні лише організаційні зусилля, щоб робота, яка часом не вимагає великих витрат, виконувалася вчасно, якісно й сумлінно.
Так, безперечно, ми зобов’язані платити міськводопроводу за подачу води і стоки, Теплокомуненерго – за надане тепло (хоча і тут є спірні моменти, але ми поки що про них промовчим). Але про які борги за квартплату, точніше, за виконані (!) послуги щодо утримання будинку, може йтися, коли як такого утримання не здійснюється (якщо не враховувати роботу двірників)? Дивіться: щомісяця лише один наш будинок (це 76 квартир плюс магазин та перукарня) вносить у межах 2500 гривень так званої квартплати, а фактично авансує на цю суму послуги, які, за великим рахунком, не надаються! Нам кажуть, що кошти концентруються для виконання більш-менш масштабних робіт на окремих ділянках. Але як буде, коли від УЖКГ відійдуть багато будинків у вигляді ОСББ і закінчаться цільові гроші, спрямовані на цю програму? Можливо, комунальникам не слід винаходити велосипед, а краще сьогодні всередині своєї структури передбачити госпрозрахункові механізми? І це стало б наступним, скажімо так, поглибленим етапом комунальної реформи, яка справді потрібна.
