Колектив редакції газети «Одеські вісті» сьогодні зустрічається зі своїми читачами у Ширяївському районі – одному з найбільших за територією (його площа півтори тисячі квадратних кілометрів, або 150 тисяч гектарів, з котрих 135 тисяч – сільськогосподарські угіддя). Він знаходиться у центральній зоні Одещини і межує з Ананьївським, Любашівським, Миколаївським, Березівським, Іванівським, Фрунзівським та Великомихайлівським районами. Населення налічує 28 тисяч чоловік, які мешкають у 72 селах і селищі. Адміністративний центр – селище міського типу Ширяєве (понад сім тисяч жителів), розташоване на відстані 124 кілометри від Одеси та за 35 кілометрів від найближчої залізничної станції Затишшя, що у Фрунзівському районі.
На територіях сільських і селищної рад функціонують 32 загальноосвітні навчальні заклади, де здобувають знання близько чотирьох тисяч дітей, 33 клуби та Будинки культури, 32 бібліотеки, два музеї. Мережа закладів охорони здоров’я включає в себе центральну районну та дві дільничні лікарні, дві амбулаторії, 28 фельдшерсько-акушерських пунктів з фондом на 160 стаціонарних і 40 ліжок денного перебування. Сукупно лікувальні заклади розраховані на 450 відвідувань за зміну.
У кожному районі чи населеному пункті знайдуться люди, які, без пафосу буде сказано, є цементуючим началом, прикладом непоказного, але справжнього патріотизму по відношенню до своєї малої батьківщини. Таку думку висловив під час однієї із зустрічей голова Ширяївської районної ради Віктор Погорєлов. Вони, за будь-яких політичних та економічних розкладів, самовіддано трудяться і своєю працею доводять, що можна добиватися позитивних результатів навіть у часи скрути і нестабільності. Їх впевненість та самовіддана праця вселяють надію іншим, до них люди дослухаються і тягнуться. Серед таких у районі керівник органу місцевого самоврядування назвав депутатів райради, досвідчених організаторів сільськогосподарського виробництва, очільників приватного сільгосппідприємства «Маяк» Миколу Захар’єва і товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Мар’янівська» Володимира Гамарца. Саме вони свого часу, коли ліквідовувалися колгоспи і радгоспи, розпайовувалися землі та майно, зуміли переконати людей, що майбутнє, навіть у капіталізованому суспільстві, за крупнотоварним сільськогосподарським виробником. І, як показало життя, виявились абсолютно правими. Сьогодні очолювані ними господарства лишаються високорентабельними, стабільними, перспективними. Тут постійно виділяють кошти для оновлення основних виробничих фондів, підтримки і розвитку інфраструктури (села, де розташовані ці агропідприємства, серед перших були газифіковані, тут працюють дитячі садки, заклади торгівлі та культури, спортивні об’єкти, фельдшерсько-акушерські пункти, сільські вулиці і дороги заасфальтовано).
Приклад М. Захар’єва і В. Гамарца наслідують керівники молодшої генерації. До них в першу чергу належать генеральний директор сільського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новоандріївська» Віктор Лисенко, директори приватного підприємства «ГСП» Сергій Герасименко, товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт» Сергій Юциков, приватного підприємства «Жовтень» Володимир Лановий, Жовтневої машинно-технологічної станції Василь Попович та низка інших. Сільгосппідприємства активно впроваджують у виробництво новітні технології, використовуючи для цього сучасні машини та шлейф причіпних знарядь. В агрофірмі «Новоандріївська», наприклад, лише впродовж минулого року придбали три потужні комбайни «Джон Дір» та літак для обробітку посівів від шкідників, підживлення посівів мінеральними добривами. Сьогодні чотири тисячі гектари землі, що є у цьому господарстві, порають 12 механізаторів, добиваючись на доволі бідних за структурою грунтах високих урожаїв.
На гостей, що відвідують Ширяївський район, особливе враження справляє приватне підприємство «Сегрос», очолюване талановитим інженером-технологом Сергієм Осадчуком. Почало воно своє існування трохи більше десяти років тому на базі недобудованого приміщення КСП «Прогрес» край села Миколаївки. Сьогодні – це сучасне виробництво замкнутого циклу: від забою тварин до виготовлення 120 найменувань ковбасних і м’ясних виробів, що користуються попитом у торговельній мережі Одеси, сусідніх районів, Миколаївської області. Продукція «Сегроса» відзначена державним знаком якості «Вища проба», є лауреатом загальнодержавного конкурсу «100 кращих товарів», удостоєна п’яти гран-прі на міжнародних виставках, семи золотих, чотирьох срібних і трьох бронзових медалей.
– Надійна робота перелічених вище сільськогосподарських і промислового підприємств, а ще – відкритого акціонерного товариства «АТП-15167», котре зараз обслуговує одинадцять внутрірайонних і тринадцять міжміських пасажирських маршрутів, та нового товариства з обмеженою відповідальністю «Ширяївський хлібозавод», проектна потужність якого – 20 тонн виробів на добу, сприяє наповненню районного бюджету, а отже, розв’язанню соціальних проблем, – говорить голова Ширяївської райдержадміністрації Людмила Жаданова.
Це, зокрема, стосується газифікації, що її було розпочато три роки тому підведенням першої вітки блакитного палива до районного центру. Сьогодні мережа газопроводів сягає 225 кілометрів. Голубий вогник подано до трьох з лишком тисяч абонентів у Ширяєвому, Старих Маяках, Преображенці, Мар’янівці, Єгорівці, Осинівці, Миколаївці та деяких інших населених пунктів. На черзі – Новоєлизаветівка.
Райдержадміністрація і райрада, працюючи спільно, допомагають багатодітним і малозабезпеченим сім’ям (так, дев’ятнадцять з них до Дня матері і Міжнародного дня сімей були вшановані на районному святі та одержали в подарунок, у залежності від потреб, телевізори, холодильники, пилососи, мікрохвильові печі).
У рамках програми «Питна вода» у Ширяєвому, Саханському, Миколаївці, Чегодарівці, Новоєлизаветівці відновлюються мережі водопостачання. Вже зараз розпочинають у районі ремонт шкіл, Будинків культури, клубів, закладів охорони здоров’я на гроші, виділені, згідно з проектно-кошторисною документацією, з районного та обласного бюджетів. До речі, на сьогодні усі без винятку навчальні заклади району стовідсотково забезпечені твердим паливом (вугіллям) на наступний опалювальний сезон. Паралельно виконуються роботи з газифікації деяких шкіл. Предметно працюють депутати районної і сільських рад спільно з райдержадміністрацією над вирішенням житлових питань для сімей молодих медичних працівників, вчителів, поштарів. Одне слово, у того, хто працює, – турботи нескінченні…
ДОЛЕНОСНИЙ КРОК
В родині Терентьєвих раніше не носили міліцейську форму. Наталя в шкільні роки про фах правоохоронця не мріяла. Закінчивши Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, стала магістром політології. Та шукати щастя десь за межами своєї малої батьківщини не стала. Повернувшись додому, пішла служити в правоохоронні органи.
– Я дуже рада, що так сталось, що потрапила в цей колектив. Всі працівники вболівають за спільну справу і один за одного. Тут панують дружба, взаємодопомога, взаємовиручка, – розповідає лейтенант міліції Наталя Терентьєва. За два роки, що дівчина працює в правоохоронних органах, вона зуміла стати улюбленицею колективу та заслужити авторитет у земляків. Не даремно ж її було визнано «Жінкою року».
Всім, кому доводиться спілкуватися із Наталею Михайлівною, переконуються в її високому професіоналізмові та людяності.
Сама Наталя напівжартома, напівсерйозно каже: «Напевне, мій крок до цієї професії був визначений ще при моєму народженні. Адже я народилась 20 грудня, тобто в день професійного свята нашої української міліції».
РОДЕ НАШ КРАСНИЙ
Район багатий на сім’ї, в яких народилося і виховується по п’ятеро, семеро, десятеро і навіть вісімнадцятеро дітей. Не кожен край може похвалитись такими «врожайними родинами».
Про сім’ю Цапів, Марину Йосипівну та Михайла Миколайовича, вже писала наша газета два роки тому, коли в ній виховувалося дев’ятеро дітей. Саме тоді, у 2006-му, Марина Йосипівна стала переможцем обласного конкурсу «Жінка десятиріччя» в номінації «Материнство». За той період в родині сталось дві важливі події. По-перше, вони одержали від Президента України в подарунок автомобіль «газель». По-друге, у них народилась ще одна донечка. Чимало добрих слів прозвучало на адресу цієї сім’ї. На святі «Роде наш красний» в Ширяївському Палаці культури. Родина Чорноморенків із Новоєлизаветівки теж заслужила на шану й повагу. Світлана Костянтинівна та Анатолій Іванович виховують семеро дітей.
П’ятеро «соловейків» – у сім’ї Висоцьких із Валентинівки. Особливою повагою користується Віктор Федорович Каланча із Володимирівки, який після смерті дружини зумів замінити дітям матір.
П’ять сімей разом із своїми маленькими і трохи більшими дітками піднімаються на сцену, де їх щиро вітає голова РДА Людмила Жаданова, дякуючи всім багатодітним матерям та батькам за те, що вони, незважаючи на різні труднощі, з честю несуть звання батьків. З нагоди Міжнародного дня сімей цим родинам вручили холодильники, для них звучали музичні дарунки.
Під оплески присутніх на сцену піднімається інша група сімей, які теж не менше заслужили шани й поваги.
«Дружні й працьовиті», – так говорять в селі про прекрасну сім’ю Ткаченків.
Мати – Валентина Федорівна – вчителька початкових класів в Осинівській школі, старша донька – Людмила, для якої мама – найбільший авторитет, також вчителює в цій школі. Син Віктор, хоча ще навчається в школі, вже давно став для сім’ї помічником. Адже велике підсобне господарство, яке веде сім’я, потребує неабияких фізичних зусиль.
В селі Катерино-Платонівці проживає велика співоча сім’я Садових. Сільвія Сидорівна працює музичним керівником у сільському Будинку культури, батько – Василь Миколайович – вчитель музики в місцевій школі. Всі семеро діток співають і грають на різноманітних музичних інструментах. В цей день родина Садових теж подарувала всім присутнім пісню.
Хто б не виходив на сцену, заслуговує на окрему розповідь, на шану і повагу. Щедро обдаровувала їх з нагоди свята дарунками Людмила Іванівна Жаданова.
На завершення свята всіх присутніх пригостили солодощами, соком та фруктами. Саме тоді нам вдалося сфотографувати деякі родини.
ВЕСЕЛИЙ ДІВЧАТНИК
У 2005 році минуло сто років Ширяївській центральній районній лікарні, котра починалася в далекому 1905-му з 15 ліжок й одного лікаря – Миколи Петровича Рослякова. Тепер тут є дев’ять спеціалізованих відділень; денний стаціонар, поліклінічне відділення на 350 відвідувань, 125 осіб середнього медперсоналу та 40 лікарів. Вони вміють не тільки професійно працювати, а ще й змістовно та весело відпочивати.
Досить часто тут провадяться цікаві масові заходи. Взяти хоча б такі: «Віват, чоловіки», «Вас запрошує «ОЗ», «Привіт з дільниці». А от нещодавно пройшов конкурс медичних сестер, який називався «Веселий дівчатник».
В ньому брали участь дев’ять дівчат, які репрезентували різні відділення. Людмила Рябошапченко захищала честь поліклініки, Ольга Балінська – дитячого відділення, Олена Джаврова була делегована інфекційним. Працівники пологового будинку вболівали за Лесю Подорожнюк, а терапевтичного відділення – за Людмилу Картавцеву. Катя Ємельянова – представниця хірургічного відділення, а Олена Бондар – неврологічного. Тамара Грек була від «Швидкої допомоги». До речі, вже другий рік в районі одночасно чергує дві бригади «Швидкої допомоги», що сприяє кращому обслуговуванню населення. Приїхала на конкурс і Лілія Іванова із Червонокутської амбулаторії сімейної медицини.
Дуже відповідальним був перший конкурс, в якому кожна учасниця мала представити не лише себе, а й своє відділення, і не тільки професійно, а й цікаво і весело.
Дуже жваво пройшов кулінарний конкурс. Адже на суд журі було подано цікаві, оригінальні страви, майстерно оформлені. Учасниці розповіли, як можна їх приготувати, про поживність цих страв.
Найбільш повно розкрились дівчата-медсестрички в третьому конкурсі, який був їхнім домашнім завданням. Тут кожна з них продемонструвала свої артистичні здібності. Вони співали й танцювали, зображували сценки, читали гуморески...
Дівчата були настільки гарними, що спонсори та члени журі вирішили всім вручити подарунки. Всі подарунки були досить вагомі: мікрохвильова піч, фотоапарат, магнітофон, письмовий стіл та ін. До речі, голова РДА Людмила Жаданова, яка була присутня на цьому заході, від себе особисто вручила три заохочувальні призи: пилосос, DVD-плеєр, електром’ясорубку.
Та конкурс є конкурс, і обов’язково в ньому має бути переможець. Тож за одностайним рішенням журі перше місце було присуджено Лілії Івановій з Червонокутської амбулаторії сімейної медицини.
Слід зазначити, що сценарії до всіх дійств пише головний лікар Ольга Волкова. Ольга Миколаївна, як турботлива мати, дбає, аби всі члени колективу не тільки мали добрі умови для роботи, вчасно одержували заробітну плату, а ще й змістовно відпочивали. І це їй вдається.
