Як ми вже повідомляли, 12 червня з нагоди Дня Росії в Генеральному консульстві Російської Федерації в Одесі відбувся прийом, на якому кореспондент «ОВ» зустрівся із заслуженим працівником культури України, директором Одеського російського театру Олександром КОПАЙГОРОЮ і попросив його розповісти, які зв’язки колектив театру підтримує з Російською Федерацією, зокрема, з її діячами культури.

– Я хочу підкреслити, що наш театр – це явище української культури. Але ми ставимо вистави російською мовою, мовою, яка справді є засобом спілкування для людей понад ста тридцяти національностей, які мешкають у нашому регіоні. Зрозуміло, нам би хотілося мати тісніші контакти з нашими сусідами, хоча б заради чистоти російської мови на нашій сцені. Хоча, кажучи відверто, чуття ліктя присутнє постійно.

– Що, насамперед, Ви маєте на увазі?

– Нині відбувається вже Друга міжнародна театральна школа у Звенигороді під Москвою, організована Спілкою театральних діячів Росії, у якій навчаються молоді корифеї із двадцяти дев’яти закордонних російських театрів. Але хочу відзначити, що заняття зі сценічної майстерності там провадять не лише майстри російських театрів, але й країн СНД, зокрема й України. За підсумками роботи цієї школи будуть поставлені п’ять, якщо не помиляюся, підсумкових вистав. У цій школі, до речі, навчається і помічник режисера нашого театру Неля Чуран. А торік у цьому театральному форумі брали участь дві наші акторки – Ольга Салтикова і Ганна Дьяченко. І це, на мій погляд, говорить про те, що про наш театр знають і пам’ятають. Крім того, ми постійно спілкуємося як з головою російського СТО Олександром Калягіним, так і з його заступниками, іншими акторами провідних театрів Москви. Багато означає для нас і підтримка Генерального консула Росії в Одесі Олександра Григоровича Грачова.

– Яка вистава присвячена Вашим театром до Дня Росії?

– Ми постійно щось ставимо нове. Але цього разу це, можливо, найвдаліша з наших прем’єр останнім часом – вистава «Женитьба», за мотивами творів Миколи Васильовича Гоголя. Тим самим ми намагаємося відповісти на давню суперечку – чиїм цей геніальний письменник є – російським чи українським? На наше глибоке переконання, він – надбання двох наших великих культур.

– Крім того, ваш театр нерідко гастролює містами Росії. Кого ви потішили своїм мистецтвом цього року?

– Нещодавно ми гастролювали в Московській області, де з успіхом пройшов бенефіс Семена Семеновича Крупника «А за окном шумело море», буквально ж цими днями повернулися з Оренбурга, де показували виставу «Неприличное название» за п’єсою Олександра Марданя. Через кілька днів вирушимо до Херсона. Є також пропозиція на гастролі до Орловської області Російської Федерації, де на їхнє прохання покажемо виставу «Чайку» за п’єсою Антона Павловича Чехова. Плануємо також участь в одному-двох фестивалях, і не більше того, тому що сьогодні гастрольна діяльність перебуває практично на нульовому рівні у зв’язку з економічними труднощами. А такі, разові, виїзди, які ми практикуємо, дозволяють вдихнути ковток свіжого повітря і показати своє мистецтво не лише на території України, але й у близькому зарубіжжі.

– До речі, у вересні відбуватиметься черговий театральний фестиваль «Зустрічі в Одесі». У ньому, імовірно, братимуть участь театральні трупи з Росії?

– Так, вже є попередні домовленості. До нас повинен прибути найпотужніший театральний «десант» з Російської Федерації, зокрема, з Москви на чолі з керівниками Спілки театральних діячів. Не беручи до уваги того, що на фестивалі будуть репрезентовані всі українські російські театри. Підтвердив також участь у цьому форумі і керівник Спілки театральних діячів України Лесь Танюк.

– Олександре Євгеновичу, ось до Росії вашому театру вдається виїхати, непогано вас знають і у великих обласних центрах нашої країни. А не хотіли б ви виїхати з гастролями містами і селами Одещини?

– З величезним задоволенням.

– То у чому ж проблема?

– Насамперед, у відсутності вантажного автомобіля, на якому можна було б перевозити декорації. А по-друге, у театру немає коштів, такі заходи за всіх часів дотувалися. Отож, справа за органами обласної та місцевої влади – будуть виділені гроші на такі заходи, справа за нами не стане. Але, як кажуть, не люди, а економіка і фінанси сьогодні диктують умови гри.