МЕДИЦИНА ІЗ ПРЕФІКСОМ «ТЕЛЕ»
– Велике прохання до усіх відключити мобільні телефони, щоб не створювати перешкод сигналу...
Декілька десятків чоловік, присутніх у малій конференц-залі Одеської обласної клінічної лікарні, уважно дивляться на екран. Триває презентація першого етапу розвитку телемедицини в Одесі. На зв’язку – Любашівка.
– Цієї ночі привезли потерпілого в автомобільній аварії на трасі Київ-Одеса. Багатоосколковий перелом стегна (на екрані виникає рентгенівський знімок)... Побоюємося жирової емболії...
– Ще якісь супутні травми є? – втручається до розмови один з фахівців ОКЛ.
І починає давати рекомендації про тактику ведення хворого. Трохи пізніше на тому ж екрані з’являються сплески чиєїсь кардіограми. Пацієнт із Білгорода-Дністровського. Ішемічна хвороба серця, підозра на інфаркт... І вже інший фахівець – кардіолог – починає консультувати колег з району. Зрозуміло, що якоюсь мірою ми спостерігаємо зрежисовану ситуацію: у залі повно журналістів, оператори старанно фіксують зображення... Але презентація минеться, а система телемедицини в Одеській області далі провадитиме свою роботу – уже без параду, але з безсумнівною користю для людей. І це дуже приємно, що в створенні подібної системи Одещина, звичайно, не «попереду планети всієї», але попереду всієї України – точно. Ми перші. І саме наш регіональний досвід буде використаний у майбутньому при створенні мережі телемедицини національного масштабу.
А починалося все у 2003 році.
У своїй вступній промові голова постійної комісії обласної ради з питань зв’язку та інформатизації Ігор Смирнов сказав:
– Це плід багаторічної діяльності ініціативної групи, облради, управління охорони здоров’я облдержадміністрації, обласної клінічної лікарні. На сьогодні завершено перший етап: крім приміщень в ОКЛ і Одеському медуніверситеті обладнано діагностичні кабінети в п’яти районах Одещини. Тепер звідти цілодобово можна вийти на зв’язок з фахівцями в обласному центрі і одержати їхні рекомендації. Передається не лише аудіо– і відеосигнал, але й результати п’яти функціональних досліджень. Другим етапом повинно стати під єднання до мережі ще дев’яти районів і дитячої обласної клінічної лікарні. А в перспективі регіональна мережа телемедицини охопить всі райони області і профільні обласні лікувальні заклади: опіковий центр, інфекційну лікарню тощо.
Телемедицина на Одещині – це не просто крок до «світлого майбутнього», але й конкретна практична користь вже сьогодні. Ви тільки уявіть ситуацію: складний медичний випадок десь у глибинці області. Викликають фахівців обласного Центру екстреної допомоги, вони тільки в один кінець добираються 4-6 годин... Можливості нового проекту дозволять протягом дуже обмеженого часу одержати рекомендації фахівців з області щодо тактики обстеження хворого і ведення лікування. А рання діагностика? Навіть якщо випадок настільки складний, що пацієнта потрібно привезти до Одеси, то він відразу потрапить на лікарняне ліжко, а не буде чекати дообстеження. У майбутньому, коли така мережа охопить всю область, стане можливим і проведення різних конференцій, колегій і семінарів – як обласних, так і кущових, без стомлюючого багатогодинного доїжджання головлікарів «з місць». Заощаджується час, заощаджуються гроші.
«Прикладом для всієї України» назвав цей пілотний проект голова облдержадміністрації Микола Сердюк. Він також відзначив, що сьогодні в Україні материнська смертність у 4 рази вища, ніж у Німеччині, і у 2 рази вища, ніж у Польщі. Не тішать і показники щодо серцево-судинних патологій. Тому одне з найголовніших завдань регіональної системи телемедицини – зниження рівня смертності серед наших земляків. Ще однією умовою для цього повинна стати наявність необхідного медичного устаткування на місцях. Губернатор також висловив вдячність Миколі Скорику за те, що «з його приходом облрада не припинила фінансування цього проекту». У свою чергу, голова облради подякував національному телекомунікаційному оператору «Укртелеком» і особисто одному з керівників його обласного підрозділу, депутату обласної ради Ігорю Смирнову за виконану роботу. Він також відзначив, що з боку облбюджету є чіткі плани подальшого фінансування цього проекту.
– Я впевнений, що телемедицина – дуже перспективний напрям, який допоможе багатьом людям зберегти життя і здоров’я, – підкреслив Микола Скорик.
Наскільки ефективним виявиться перший етап проекту? Відповідний аналіз буде зроблено вже до кінця нинішнього року. До того ж не будемо забувати, що «медичні телемости» – це зв’язок не лише з віддаленими районами, але й іншими точками земної кулі. Ще на етапі початкової підготовки наші земляки взяли участь у трьох міжнародних конференціях, які відбувалися в Португалії, Японії й США.
Тепер стануть можливими сеанси зв’язку із провідними медичними університетами світу, передача матеріалів досліджень тощо. Вже провадяться переговори із Центром кардіохірургії в Києві. Досвідченіші столичні кардіологи зможуть спостерігати на екрані за ходом операції в Одесі... Безліч можливостей – на регіональному, національному і інтернаціональному рівнях. У планах також – оснастити «точки доступу» у районах новітнім устаткуванням – цифровими мікроскопами, створити електронну базу даних звертаваності хворих (зараз медикам до 20% свого часу доводиться витрачати на пошук паперових носіїв і роботу з ними). Одне слово, це саме той випадок, коли хочеться сказати: «Майбутнє робиться сьогодні».
Прес-служба облради
ЛІКАР, ЩО ПИШЕ СЦЕНАРІЇ
– Ольго Миколаївно, Ви прийдете на репетицію?
– Починайте без мене, а я закінчу розмову з пацієнтом і одразу ж прийду.
Такий короткий діалог випадково почула в кабінеті головного лікаря Ширяївської ЦРЛ Ольги Волкової. І це, як виявилось, не дивина. В райлікарні до багатьох свят готують цікаві масові заходи: різні конкурси, концерти, змагання тощо, сценарії до яких, як правило, пише Ольга Миколаївна. І не тому, що їй немає що робити. Просто ця жінка має творчу вдачу, неспокійний характер.
Що стосується лікувального процесу чи бухгалтерських справ, то там головлікар дотримується кожної букви законів, норм і правил. Зате в усьому іншому – творчість. Це завдяки її невгамовному характеру на клумбах поруч з квітами росли помідори, їх давали на обіди хворим, що лікуються стаціонарно. Яка ще районна лікарня може похвалитися тим, що має понад 1000 банок компотів, огірків, помідорів, варення, заготовлених на зиму власними силами? А де ви бачили, щоб вранці у кожному відділенні вивішувалось меню на день? Чи збирались заявки хворих? В цій лікарні саме завдяки такому підходу зуміли скоротити витрати на харчування. Щоденно готують стільки їжі, скільки замовили хворі. Якщо, скажімо, людині привезли з дому щось смачненьке, звісно, вона вже не їстиме лікарняну кашу. А якщо цього завчасно не врахувати, то будуть марно витрачені кошти. Чимало й інших цікавинок запроваджується у цій лікарні. За 7 років, що Ольга Миколаївна очолює цей медичний заклад, проведено газифікацію та ремонт приміщень райлікарні, закуплено чимало сучасної медичної апаратури, як у відділення, так і на ФАПи та лікарні амбулаторії, організовано роботу двох виїзних бригад «Швидкої допомоги». Велику увагу О.М. Волкова приділяє обслуговуванню сільського населення. В районі розвивається сімейна медицина.
Головна мрія Ольги Миколаївни – завершення будівництва нової лікарні. І те, що це питання почали вирішувати на державному рівні, дуже потішило її.
Вона вже подумки розміщує в цьому семиповерховому приміщенні всі відділення й служби ЦРЛ. А поки що намагається, щоб в цих стареньких, розкиданих врізнобіч «хатках» було чисто, затишно, щоб все сприяло кращому й швидкому одужанню. На роботі вона вимогливий і принциповий керівник, а вдома – проста сільська жінка, турботлива мати, добра господиня. Там вона нічим не відрізняється від своїх сусідок. Хіба що тим, що подумки щоразу повертається до клопотів, пов’язаних з великим лікарняним господарством.
Лариса ПІВТОРАК, власкор «Одеських вістей», Ширяївський район
ЇМ ДОВІРЕНО ЖИТТЯ
У пологовому будинку № 5 провели всього півтори години, але за цей час, повірте, вдалося відчути дуже напружений ритм роботи цього лікувального закладу, де у минулому році з’явилося на світ 2100 діток. Пологовий будинок № 5 спеціалізується на прийманні передчасних пологів, на проблемах невиношування вагітності. 32 роки тут працює Віталій Сафронович Гордєєв, останні 20 років – на посаді головного лікаря.
– В межах міської програми охорони материнства і дитинства на 3 мільйони 700 тисяч гривень було закуплено апарати штучної вентиляції легень, наглядаюча апаратура, кювези, компресори, апарати УЗД, з 6 до 12 ліжок розширено відділення реанімації новонароджених, – говорить Віталій Сафронович. – Його очолює Марина Ігнатенко. Досвідчений спеціаліст, який виріс у нашому пологовому будинку. Все це значною мірою допомагає медикам у наданні необхідної сучасної допомоги вагітним, породіллям та новонародженим. Величезне спасибі і депутатам Одеської міської ради, які кошти із свого депутатського фонду (всього 595 тисяч гривень) віддали нам на оснащення відділення реанімації новонароджених. Справді, останнім часом пологовий будинок буквально перетворився. Все популярнішими стають пологи в індивідуальних пологових залах, де жінки перебувають самі, без сусідів по палаті, від часу надходження до часу виписування з новонародженим.
Вже через півгодини після пологів четвертої дитини (а всього дітей тепер у сім’ї шестеро) Олена Болдирєва телефонувала безпосередньо з індивідуальної пологової зали по мобільному телефону додому, розповідаючи про те, який Гліб розумник: справжній чоловік, зовсім не плаче, намагаючись не турбувати маму.
Наталя Шер та Дмитро Лобашевський обрали так звані партнерські пологи, під час яких чоловік весь час перебував поруч, надаючи, насамперед, моральну підтримку дружині. Це випробування, яке виявляється під силу лише справді сильним чоловікам, які люблять своїх дружин.
– Вона мені навіть руку прокусила, – посміхаючись говорить Дмитро. – Я відчував, як Наталі було боляче! Але тепер все позаду, і у нас є наш Олексійко.
Дивлячись на щасливі обличчя Олени, Наталі та Дмитра, мимоволі подумалося про те, що напередодні професійного свята медичних працівників хочеться побажати людям, яким довіряють життя майбутніх мам та їхніх новонароджених дітей, побільше щирої участі і розуміння з боку тих, кому під силу нашу охорону здоров’я підтримати. Забезпечити пологовий будинок всім, що може знадобитися за будь-якої нештатної ситуації. Тоді співробітники пологового будинку – хоронителі життів, які збираються прийти у цей світ, справляться з будь-якою, навіть найскладнішою проблемою в ім’я щастя головних людей на Землі – матері і дитини.
Світлана МАРШИНА
