Ще у 1990 році Програмою розвитку Організації Об'єднаних Націй (ПРООН) до міжнародного політичного і наукового обігу було введено такий показник, як індекс людського розвитку (ІЛР), що з того часу використовується для оцінки і порівняння рівня соціально-економічного розвитку країн або регіонів. ІЛР – це зведений показник розвитку людського потенціалу. Він враховує демографію, ринок праці, матеріальний добробут людей, умови їхнього проживання, рівень розвитку охорони здоров'я і освіти, соціальне середовище, фінансування людського розвитку і екологічну ситуацію. За цими показниками країни і регіони розподіляються на високий (ІЛР дорівнює 0,895), середній (ІЛР – 0,718) і низький (ІЛР – 0,486) рівень людського розвитку. Таким чином, у 2006 році індекс людського розвитку в Одеській області дорівнював 0,469, що наближало його за міжнародною шкалою рангів до «відсталих регіонів». А за такою важливою складовою ІЛР, як матеріальний добробут, куди входять і доходи населення, вона посідала 15-те місце серед інших областей України.
Про це та інше йшла мова на черговій прес-конференції, яку провела начальник Головного управління статистики в Одеській області Тетяна Стоянова.
Але через рік ситуація стрімко змінюється. Вже у 2007 році доходи населення зросли на 28,7% і склали в цілому 28891 млн гривень, а заробітна плата збільшилася на 31,1 відсотка. І, таким чином, у загальній структурі доходів вона склала 43,2 відсотка. Інші 56,8% – соціальна допомога і поточні трансферти, прибуток і суміжні доходи.
– За даними статистики праці, номінальна середньомісячна заробітна плата одного працівника у 2007 році становила 1226 гривень, що в середньому на 26,9 відсотка більше, ніж була в попередньому році, – говорить Тетяна Стоянова. – У рейтингу регіонів за цим показником Одеська область вже посідала 9-те місце в Україні. Причому першість за рівнем середньомісячної заробітної плати тримали працівники фінансових установ, транспорту, державного управління, а серед промислових видів діяльності – зайняті на підприємствах хімічної індустрії. Розмір заробітної плати в цих сферах діяльності перевищував середній показник по економіці в цілому в 1,5-2,4 раза.
Разом з тим набагато нижчий рівень заробітної плати торік був у працівників рибної галузі, сільського і лісового господарства, охорони здоров'я і соціальної допомоги, а також колективних та індивідуальних послуг, у сфері культури і спорту. Її рівень не перевищував 72,8 відсотка від середнього показника по економіці області.
– У цілому темпи приросту середньомісячної заробітної плати у 2007 році у порівнянні з 2006 роком зайнятих у вищезгаданих видах діяльності, коливалися від 24,5 до 33,7 відсотка, що пояснюється значною кількістю низькооплачуваних працівників, які підпадали під дію Закону України «Про Державний бюджет України», – говорить Т. Стоянова. – Відповідно до його розмір мінімальної заробітної плати збільшився усього на 15 відсотків – з 400 у грудні 2006-го до 460 гривень із 1 жовтня 2007 року.
З урахуванням усього цього реальна заробітна плата торік збільшилася усього на 10,9 відсотка. А оскільки в останні роки вона значно випереджала зростання ВВП (у порівняльних цінах), то можна констатувати, що її зростання, на жаль, стало можливим не завдяки результатам підвищення продуктивності праці, а, скоріше, збільшенню обсягів проїдання ресурсів майбутніх поколінь.
Цікавий і такий факт, відзначений статистикою: витрати населення тільки на продукти харчування торік досягли 61 відсотка. (Для порівняння, у розвинених країнах Заходу цей показник не перевищує 30, у Росії – 40 відсотків). Причому це не означає, що українці стали харчуватися краще і якісніше, ніж середньостатистичний європеєць чи росіянин. А до цього варто додати ще і збільшення витрат на квартплату, комунальні послуги і енергоносії.
Таким чином, говорячи про зростання доходів і витрат населення у 2007 році, можна стверджувати, що заможні стали ще заможнішими, а бідні – ще біднішими. І ця тенденція зберігається, на жаль, і цього року.
