Делегати трьох країн, розташованих у Нижньому Дунаї, 14 липня зібралися в Одесі, щоб зустріти 10-річний ювілей цього найбільшого територіально і найдинамічнішого у розвитку єврорегіону.
Влітку 1998 року в румунському місті Галаці три сторони – Україна, Молдова та Румунія – підписали угоду про транскордонну співпрацю, а також затвердили статут і регламент єврорегіону "Нижній Дунай". Делегати сусідніх країн, керівники Одеської області, а також представники науки і громадських організацій, співпричетних до процесів євроінтеграції, зустрілися за «круглим столом» на міжнародній науково-практичній конференції для підбиття підсумків і обговорення перспектив подальшого спільного розвитку.
З привітальним словом до її учасників звернувся голова Ради єврорегіону «Нижній Дунай» голова Одеської облради Микола Скорик. Він, зокрема, відзначив:
– Єврорегіон "Нижній Дунай" діє ось уже 10 років. Але, на жаль, за цей час ми більше згаяли, ніж зробили. Сподіваюся, що завтра відбудеться підписання доленосного у житті нашої міжнародної організації документа – про надання єврорегіону статусу юридичної особи. Це дозволить організації жити за законами Європейського союзу і залучати кошти європейських фондів на різні програми, важливі для соціально-економічного розвитку регіонів трьох країн. У нас вже є певні напрацювання (реально діючий і фінансований проект у сфері водокористування), переходить, нарешті, у практичну фазу питання поромної переправи Орлівка-Ісакча. Я сподіваюся, що у зв'язку з набуттям статусу юридичної особи робота єврорегіону "Нижній Дунай" стане дійовішою, і наші громадяни зможуть відчути її конкретні прикладні результати вже у найближчому майбутньому.
Як юридична особа єврорегіон буде зареєстрований у Галаці. Це було дискусійне питання, але у підсумку ми вирішили піти назустріч румунським колегам. Їхні аргументи полягали у тому, що таким чином єврорегіон "Нижній Дунай" буде реальним суб'єктом життя ЄС. Гарантія української сторони полягає у тому, що будь-яке рішення єврорегіону ухвалюється виключно стовідсотковим голосуванням. Звичайно, можна було б "піти в амбіцію", наполягати, щоб юрисдикція була в Одесі або якось переміщувалася, але нам важливіше не задоволення амбіцій, а конкретна робота. Поки що за весь час існування "Нижнього Дунаю" було зроблено досить багато, але від реальних фінансів і можливостей, які має ЄС, ми були збоку. Таким чином, умовно кажучи, ми нічого не втрачаємо, є чіткі гарантії наших інтересів, і ми можемо знайти тільки "плюси" у частині більш активної співпраці з Євросоюзом і його інвестиційними фондами.
У доповіді професора Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова Олександра Топчієва акцентною тезою стала пропозиція об'єднати всі національні зони біосферного заповідника Придунав’я у єдиний природний регіон. У цьому році завершено формування міжнаціональної концепції розвитку і охорони природних багатств цього краю. З наукової точки зору, заповідник повинен стати ядром майбутньої екологічної мережі, а з адміністративно-політичної – способом форсування євроінтеграції.
Важливим процесом, який вже почав і у подальшому все відчутніше впливатиме на стратегію взаємин між країнами ЄР, було названо посилення транзиту енергоносіїв. Насамперед, це належить до трансляції газу з Азербайджану до Ісакчі. З цією метою задіяно газопровід Єлець – Ананьїв – Тарутине – Орлівка, який проходить по Одеській області.
З 2009 року повинна підсилитися подача нафти, що пов'язано зі збільшенням її обсягів по вже традиційній лінії подачі з Росії, безпосередньо з Каспію та Близького Сходу, а також з перекачуванням "чорного золота" з-під Керчі, де незабаром повинна розпочатися нова розробка знайдених покладів. Оптимальним шляхом перевезення нафти багатьом бачиться використання річкових танкерів на Дунаї, який, перетинаючи всю Європу, каналом у своїх верхів'ях з'єднаний з Північним морем. Це підвищить роль малотоннажного флоту і підвищить кількість замовлень на будівництво річкових танкерів.
До порядку денного також були винесені питання реконструкції доріг на прикордонних територіях, використання перевантажувальних потенціалів морських портів Рені і Тулча, організація сполучення за маршрутом Ізмаїл – Рені – Джурджулешть – Галац.
Критичним був виступ виконавчого директора Центру регіональних досліджень Ігоря Студеникова. Він не заперечував необхідності довготермінових інвестицій для здійснення стратегічних завдань ЄР. Але зробив уточнення щодо сфер вкладення залучених капіталів. На його думку, розвиток повинен відбуватися не за рахунок підтримки "на плаву" депресивних районів, а за рахунок фінансового насичення провідних районів і галузей. Він також запропонував не ототожнювати поняття периферійний і відсталий, щоб не створювати дисбалансу між сильним центром і слабкою провінцією.
Представник ЄР "Верхній Прут" Гакман, який репрезентував молдовську сторону, відзначив, що в Україні у керівному складі єврорегіону тільки держслужбовці, а вони, внаслідок свого становища, скуті в ухваленні самостійних рішень. До штату управління корисно було б ввести вчених, громадських діячів, а також депутатів і працівників ЗМІ.
Результатом засідання Ради єврорегіону стало підписання 15 липня 2008 року Угоди про визнання ЄР "Нижній Дунай" юридичною особою. Були також ухвалені Угода про заснування Асоціації транскордонної співпраці "Єврорегіон "Нижній Дунай", і Статут єврорегіону у новій редакції.
