Багате на народних умільців Придунав’я. Недарма інколи говорять, що в місцевих жителів на усе свій, особливий погляд. Погляд творчих людей. Сприяють цьому різноманітна природа дельти Дунаю, сплав багатьох культур та традицій. Художня вишивка, плетіння із рогози, декоративно-прикладне мистецтво, сувеніри, іграшки, обереги, кераміка, вироби із природного матеріалу, виготовлені місцевими майстрами прикрасять будь-яку виставку, будь-який будинок та офіс.
Так-то воно так, але донедавна умільці були покинуті напризволяще. Займалися улюбленою справою тільки для душі, не виходячи у великий світ. І тому не інакше, як шляхетною, не назвеш місію, яку взяв на себе Ізмаїльський фонд підтримки підприємництва у співпраці із Придунайським інформаційно-туристичним центром м. Вилкового. За фінансової підтримки Фонду "Євразія" було розроблено проект, спрямований на розвиток підприємництва у сфері виробництва сувенірної продукції в Придунав’ї.
– За час дії проекту, – розповіла директор Фонду підтримки підприємництва Валентина Стойкова при провадженні однієї із нещодавніх виставок народного ремесла, – виконано велику роботу щодо складання баз даних про існуючих майстрів декоративно-прикладного мистецтва та фактичного їхнього об'єднання. Гадаю, усім, хто долучився до проекту, багато дали робочі зустрічі із цільовою групою проекту, бізнес-тренінги, кілька виставок-продаж сувенірної продукції. І це далеко не усе. Понад 100 чоловік навчено не лише основам виробництва сувенірної продукції, але й азам маркетингу, вмінню знаходити замовників, забезпечувати збут своїм виробам. Отримані навички допомагають одержати додатковий заробіток. І знайти нову якість життя. Саме завдяки цьому, можна сказати, піднеслися духом, відчули свою затребуваність, а ще, що дуже важливо, можуть сьогодні ґрунтовно поповнювати свій бюджет близько сорока інвалідів І та ІІ групи, учасників проекту.
Народні умільці активно спілкуються між собою, обмінюються секретами майстерності, спільно розробляють нові види сувенірної продукції і обмірковують плани на майбутнє. Ухвалено рішення щодо створення асоціації майстрів-сувенірників, що дозволить їм вийти на новий рівень, разом вирішувати питання формування каналів збуту, розробки та реалізації спільної маркетингової стратегії. До речі, самій Валентині Стойковій до душі виготовлення ляльок. Свого часу її навчила цьому матір Зінаїда Миколаївна.
Спектр жанрів народної творчості дуже широкий. Кожна робота неповторна, як неповторні у своїй єдності й бессарабці. Ось чарівні капелюхи, кепки із рогози, виготовлені майстринею із Нової Некрасівки Ізмаїльського району Софією Андріяновою. Кошики, сумки із кукурудзяного листя у виконанні Євдокії Вербанової з села Табаки Болградського району. Картини-вишивки Тетяни Гайдаржи та бісероплетіння Олени Федосєєвої із Кілії... Сувеніри із натурального каміння ізмаїльчанки Тетяни Галицької. Розпис на камінні Тетяни Швець із Ізмаїла... Усього в проекті взяло участь понад 300 чоловік.
– У найближчих планах, – підсумувала розмову Валентина Стойкова, – обмін досвідом із колегами з Молдови та Румунії, освоєння забутих народних промислів. І, звичайно, нові виставки.
