Серпень, п'ятнадцяте число. День трагічної загибелі Віктора Цоя. Щороку цього дня у Рені, в міському парку, під відкритим зоряним небом відбувається концерт пам'яті соліста групи "Кіно".
Скільки колективів я бачила за минулі 18 років! Ті юнаки, які заснували традицію провадження вечорів авторської пісні, давно змужніли і перестали на лавах у дворах терзати свої гітари. Сашко Ломов, Олексій Волков, Сашко Малина... А як раділи дівчата, коли на імпровізовану сцену виходили Рома Коршик та Ваня Нірвана (пардон, не знаю прізвищ цих хлопців)! Пам'ятаю, як мій маленький син із захватом, із захопленням дивився на рокерів у чорному, і ось... І ось він сам стоїть на цій же сцені з гітарою. Час збігає – Віктор Цой залишається.
Щоб відбувся черговий концерт, щоб не впустити естафетної палички, хлопці бігали на репетиції, придумували, імпровізували, сварилися і навіть билися. Самі майстрували ілюмінацію, паяли проводку в підсилювачах, "скидалися" на афіші та струни, тягали на собі апаратуру.
Цього року концерт пам'яті Віктора Цоя організувала і провела група "Космічний пил", що працює при Ренійському районному Будинку культури під керівництвом Сергія Малогловця. По три репетиції на тиждень, а перед концертами щодня – такий графік учасників ансамблю: молодого судноводія Ренійського портофлоту Сашка Рубана, студентів Темура Ахмедова та Артура Кузьмича, гімназистів Олексія Казанаклі та Артема Бондарева, "кочегара" ренійських будівництв Едика Мирного.
Як завжди, концерт розпочався із виконання авторських пісень ренійських хлопців. Багато з них – плід колективної творчості. І вже дев'ятим валом емоцій стали незабутні пісні групи "Кіно". Вони, як і раніше, близькі молодим серцям. Тому що щирі й чесні. А ще – актуальні. "Завтра кто-то, вернувшись домой, застанет в руинах свои города", – ці рядки у виконанні Темура Ахмедова, уродженця сонячної Грузії, звучать із особливим болем. І як його розуміють друзі – барабанщик Едик, який приїхав з Росії, гітарист Сашко із Києва, та й ренійські хлопці, у венах яких намішано стільки різної крові. Роз'єднують політики, а музика Віктора Цоя поєднує – найрізноманітніших людей.
Не можна було не помітити, що до парку на традиційний концерт прийшли не лише старшокласники та студенти – було багато людей дорослих, зрілих. І кожний зі слухачів міг сказати, що група "Кіно" – це пісні його молодості. Якщо "Бітлз" – пісні молоді шістдесятих, "АББА" – сімдесятих, "Модерн Токінг" – вісімдесятих, то Віктора Цоя вважає своїм кожне наступне покоління.
А це означає, що наступного року в Рені народиться нова молодіжна група і концерт знову відбудеться.
На завершення хочеться привітати віртуозного гітариста ансамблю Олексія Казанаклі, який цього року вступив до музичного училища.
