Повідомити про позицію Блоку Юлії Тимошенко у нинішній внутрішньополітичній ситуації до Одеси приїхав її соратник, народний депутат, одесит Юрій Крук. Під час прес-конференції він наголосив на тому, що вона, як лідер фракції і як Прем’єр-міністр України, не вважає за потрібне висувати обвинувачення Президентові України або комусь ще. Хоча не згодна з багатьма його діями.
Зокрема, за словами Ю. Крука, більшість депутатів сходяться на тому, що уряду не було надано можливості нормально працювати. Він згадав, що Віктор Ющенко під час свого перебування Прем’єром палко переживав будь-яке втручання у діяльність очолюваного ним Кабміну. Проте тепер сам змушує страждати колегу, постійно зриваючи її плани. Він скасував, поклав під сукно, іншими словами – «зарубав» ухвалення понад 60 важливих постанов. І таким чином обмеживши ініціативи уряду, потім вказав йому на його бездіяльність.
Услід за цим Віктор Андрійович перестав бачити в особі Ю. Тимошенко партнера, з яким разом робив революцію, а також спільника по коаліції. І в результаті звинуватив її у державній зраді.
Ці слова Прем’єр-міністр України розцінює як образу і чекає від Президента України вибачень. Після цього вона згодна далі співпрацювати. Ю. Крук сказав, що вона налаштована зберегти коаліцію, а до чуток про її намір об’єднатися з Партією регіонів ставиться лише як до неправдивих.
Проте, безліч громадян, зокрема, тих, хто були присутні у залі, вважають, що насправді йдеться не про примирення. У наявності боротьба двох лідерів, наділених високою владою, за першість на політичному Олімпі. Захоплені своїми маневрами, вони забули про народ, який розглядається не більше як електорат: за сьогоднішніх обставин – багаторазової дії. Люди втратили віру до чиновників всіх рівнів, а у калейдоскопі висунутих законопроектів, які одразу відкидаються, перестають орієнтуватися, який з них підтримувати.
Громадяни не можуть розібратися у логіці відносин між двома вищезгаданими персонами. Спочатку вони стоять пліч-о-пліч на майдані і говорять в унісон. Потім Ю. Тимошенко одержує прем’єрство. Її робота супроводжується компліментарними відгуками Глави держави. Але услід за цим у 2005 році її команда раптово одержує відставку. Втім, звіту від неї ніхто не вимагає. Потім цих державних діячів знову зводить разом парламентська коаліція. Причому для розколу обрано час, коли, нарешті, Верховна Рада України після 8 місяців «зависання» мобілізувала свої зусилля на законотворчості. Що ж це, якщо не конкурс інтересів?
– Юлію Володимирівну немає за що звинувачувати! – говорить Ю. Крук. – Вона готова сісти за стіл переговорів з Президентом. Ключ від виходу із ситуації – у його руках.
Не знімається лише джентльменська умова: вибачитися перед дамою! Тим більше, що настільки серйозна заява йде від самого гаранта Конституції, тому вже звучить як офіційне звинувачення. З другого боку, воно також накладає відповідальність надати докази, які повинні розглядати не депутати, а Конституційний суд. Проте з цього приводу досі не обнародувано жодних викривальних матеріалів, і заява першої особи країни виглядає тільки як ексцентричне вираження емоцій. Втім, як випливає з новин телеефіру, Ю. Тимошенко за словом у кишеню не полізла, а парирувала не менш відвертою заявою про зраду, нібито вчинену тим, хто її звинуватив.
На запитання, як поставитися до цього факту, Ю. Крук пояснив, що, говорячи про зраду Віктора Андрійовича, Юлія Володимирівна мала на увазі розбіжності щодо економічних питань. Зокрема, щодо розробки шельфу з газовими родовищами в Азовському морі та щодо роботи нафтопроводу «Одеса – Броди».
Хоча?.. Чи далеко, за нинішніх часів господарські питання виживання держави стоять від політичних пристрастей? У цьому ракурсі неоднозначно сприймаються передані з посланцем БЮТ, який приїхав до Одеси, слова Ю. Тимошенко про те, що не потрібно турбуватися, чи правильно зробили Грузія чи Росія. А потрібно подумати про себе, про Україну.
Загалом це правильно. Але – зокрема: та ситуація, у якій опинилася країна, не може розглядатися поза цим конфліктом. Чого вартий тільки непрошений візит кораблів американського військового флоту до Криму! Виявляється, для транспортування гуманітарної допомоги найбільше підходять не торговельні судна, а крейсери.
Тому події на Кавказі зобов’язують до випрацювання своєї певної лінії політичної поведінки. І чвари між двома лідерами Української держави анітрохи цьому не сприяють. Наслідки, наприклад, енергетичні, можуть бути для України сумними!
У чому можна беззастережно погодитися з озвученою на прес-конференції думкою БЮТ, це з тим, що розпуск парламенту, який поставить мільйони людей перед необхідністю знову йти на виборчі дільниці, буде зустрінутий як вкрай непопулярне президентське рішення. Хоча таке право і можливість ним скористатися в нього є. Люди втомилися. Люди чекають обіцяної їм уваги до їхніх насущних соціальних проблем, зокрема, і фінансової...
