Виходить глухий кут

Ще на початку становлення Україна за рівнем науково-технічного розвитку посідала сьоме місце серед європейських країн. На сьогоднішній день ситуація стрімко змінилася, і наша держава перемістилася на друге місце. Але лише з кінця. Обігнавши при цьому кількістю та якістю реалізації наукових ідей тільки сусідню Молдову. При цьому науковий потенціал у нашій країні досить вагомий. І хоча з багатьма європейськими країнами йому, на жаль, вже не зрівнятися, все ж таки результати технічного розвитку могли б бути набагато кращими. У цьому впевнені учасники обласної науково-технічної ради, яка 22 грудня зібралася у Одеській обласній державній адміністрації, щоб підбити підсумки року, а також затвердити Проект регіональної цільової економічної програми "Створення в Одеській області інноваційної інфраструктури на 2009 – 2013 роки".

Незважаючи на те, що серед розробок одеських вчених є багато досить перспективних та цілком затребуваних наукових відкриттів і винаходів, їх прикладне використання в наших умовах майже неможливе. У більшості вітчизняних підприємств, навіть приватної форми власності, просто бракує грошей на технічне переозброєння свого виробництва. Тому спливають патенти на винаходи українців за океан, часто захоплюючи за собою і розробників. Однак, незважаючи на такі несприятливі умови, в Одеському регіоні постійно працюють 830 докторів наук і понад три з половиною тисячі кандидатів.

Керівник Південного наукового центру НАН України, директор Фізико-хімічного інституту ім. Богатського Сергій Андронаті заявив:

– У нас є дуже гідні наукові результати. Але їх дуже складно впровадити, тому що потрібно у 20 разів більше витратити грошей на освоєння проекту та організацію самого процесу. Виходить глухий кут, куди загнано усіх наших вчених та фахівців.

Він також підкреслив, що у цивілізованому світі саме підприємці зацікавлені у тому, щоб зробити свій бізнес технологічнішим, а отже – прибутковішим. У нашій же країні чомусь цей принцип працює не завжди. Крім того, за останні 17 років економіка працювала більше на розпродаж того, що колись приносило прибуток.

У свою чергу, голова обласної ради Микола Скорик відзначив, що питання не стільки у відсутності обігових коштів для впровадження у промисловість нових технологій, скільки у нерозумінні такого кроку. Прикладів, коли олігархи витрачали божевільні кошти на розкіш і не вкладали гроші у розвиток виробництва, у нашій країні задосить. Більшість вітчизняних підприємств сьогодні просто неконкурентоспроможні.

Проблема занепаду вітчизняного виробництва тривалий час відсувалася на другий план. Сьогодні ж розуміння її актуальності змусило не лише власників промислових підприємств замислитися над подальшою стратегією розвитку свого виробництва, але й саму державу – вживати рішучих заходів. Одним з таких кроків і стала регіональна Програма щодо створення в області інноваційної інфраструктури на 2009 – 2013 роки. Однак, на думку начальника управління освіти та наукової діяльності облдержадміністрації Дмитра Демченка, ухвалення програми самої по собі не дасть жодних результатів. Адже обсяги фінансування цієї програми – 280 мільйонів на усі 5 років. Зокрема – із Державного бюджету буде виділено 104 мільйони. Демченко вважає, що це не допоможе щось змінити, якщо не буде вжито конкретних заходів на регіональному рівні. Як саме на обласному рівні буде підтримуватися програма щодо розвитку технічного потенціалу регіону, на сьогоднішній день поки що не ясно. Не викликає сумнівів лише той факт, що сама по собі програма може так і залишитися черговим папером, високі підписи на якій згодом покриє товстий шар канцелярського пилу.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті