Останній тиждень перед Великим постом здавна називається Масницею, яку ще величають проводами зими. Але чи знаємо ми про всітонкощіінюанси цього народного обрядового свята? Швидше за все, ні. Але ж у ньому стільки прекрасного, пізнавального, що дозволяєзаглянути вглиб віків... Велику роботу провели співробітники Ізмаїльського історико-краєзнавчого музею. Вони відновили цей обряд у первісному його виглядііпротягом усієїМасниціпоказували його учням черговоїізмаїльськоїшколи.
Чи слід говорити, з якою увагою дивилися діти міні-виставу, у якій головною героїнею була сама Масниця. Як брали активну участь у конкурсах, де змагалися між собою команди, які зображували Зиму і Весну? Як услід за ведучими завчали найменування днів тижня свята? Споруджували опудало Масниці із дуже різних підручних матеріалів. Дізнавалися в подробицях – що ж собою символізують млинці – великі так малі?
– Співробітники Ізмаїльського краєзнавчого музею «Придунав’я» провадять велику роботу щодо збереження, відтворення і популяризації стародавніх обрядів і традицій, – сказала в.о. директора музею Альона Барановська після чергової міні-вистави. – Наш край багатий своєю історією і культурою. Сьогодні, у час кризи, не дуже-то легко працювати. Але ми не звикли говорити про труднощі. Ми зайняті великою дослідницькою роботою. Адже колектив музею – це справжні ентузіасти, виховані нашим ветераном, – створювачкою і натхненницею музею Раїсою Петрівною Шишкіною, яка багато років очолювала його, а сьогодні є заступником директора з питань науки. І для нас немає важливішого завдання виховувати в людях, починаючи з дитинства, любов до своєї історії, культури, обрядів, усього того, що пов’язує людину з минулим і робить її духовно багатшою. Адже недарма кажуть, що без сьогодення немає майбутнього.
До речі, півроку тому музей випустив у світ книжку першого краєзнавчого вісника, на підході – друга і готується до випуску третя.
