але сприяти їх зниженню держава не квапиться

З 1 березня ВАТ «Одеський коровай» підвищило ціни на хлібобулочні вироби на 2 – 10%.

Про те, що це неминуче станеться, ще наприкінці минулого року говорили керівники хлібопекарської галузі, обґрунтовано доводячи, що держава заганяє підприємства у глухий кут, перекладаючи на їхні плечі всі пов'язані з виробництвом витрати. А це дуже серйозний вантаж. Спробуємо зрозуміти, який він, на прикладі "Одеського короваю".

Отже, у порівнянні з минулим роком, ціна на газ зросла удвічі, на електроенергію – на 40%, тарифи на використання води – на 95%. Наприкінці минулого року курс долара стосовно гривні зріс на 60%, що збільшило кредитне навантаження на підприємство в 1,6 раза. В результаті, за підсумками роботи у 2008 році, збиток тільки від зростання курсу іноземної валюти склав 35 млн грн. Але ж кредити залучалися "Одеським короваєм" на формування регіональних запасів зерна, реалізацію проектів щодо впровадження енергозберігаючих технологій, проведення реконструкцій виробничих ліній, тобто на заходи, спрямовані на підвищення якості продукції, що випускається.

ВАТ "Одеський коровай" повідомило про підвищення цін на свою продукцію Одеську обласну державну адміністрацію, Одеську міську адміністрацію, Державну інспекцію з контролю за цінами, територіальне відділення АМКУ в Одеській області і надало економічне обґрунтування.

– Держава сьогодні пішла шляхом застосування сили до хлібопекарської галузі, – вважає президент холдингу "ТіС" (до його складу входить ВАТ "Одеський коровай") Володимир Слабовський. – Пам’ятаєте, в одному з міст пограбували відділення "Ощадбанку", вкрали 7 тисяч гривень? Про це розповіли практично всі телеканали. А коли "Одеса-банк" не повернув "Одеському короваю" 5 мільйонів (двомісячний фонд зарплати підприємства), у цьому навіть не знайшли складу злочину.

Крім того, ціна на борошно з Аграрного фонду у січні зросла на п'ятнадцять відсотків. Сьогодні вона вища, ніж на ринку, на 10 – 20%. Та й продає її Аграрний фонд підприємствам лише за умов передоплати. Ну невже, за умов кризи, щоб підтримати хлібозаводи, не можна ввести відстрочку платежу на місяць?

У Верховній Раді вже давно лежить законопроект про перекредитування валютних кредитів, взятих підприємствами, у гривню за старим курсом. Надій на його підписання найближчим часом немає. А банки тим часом не лише перекредитували кредити за новим курсом, але й процентні ставки підняли. Держава на це не звертає жодної уваги, хоча багато підприємств можуть бути в результаті такої непродуманої політики розореними.

3 березня у Києві відбулися І Всеукраїнські збори голів профспілкових комітетів підприємств хлібопекарської галузі. Його основні теми – захист економіки галузі і соціально-економічних прав працюючих.

Серед першочергових заходів – якнайшвидше прийняття вже згаданого законопроекту, введення відстрочки платежів за зерно і борошно з Аграрного фонду, впровадження механізму, який дозволяв би підприємствам спрямовувати ПДВ на власний розвиток. Листи з відповідними пропозиціями відправлено Прем'єр-міністрові, міністрам економіки та аграрної політики України. У випадку, якщо до 18 березня необхідні для порятунку галузі заходи вжиті не будуть, 19 березня пекарі проведуть Всеукраїнські збори. На них ще раз обговорять стан справ, що склався. І на підставі рішень первинних профспілкових організацій, Спільний представницький орган Всеукраїнських профспілок АПК в Україні може вступити у колективний трудовий спір з Кабінетом Міністрів України, про що буде сповіщено Національну службу посередництва і примирення.

Поки що наш регіон став вісімнадцятим регіоном, де зросли ціни на хліб. Їх рівень поки що нижчий, ніж у більшості областей. Але якщо дійових заходів щодо надання допомоги пекарям ухвалено не буде, це підвищення стане лише черговим.