Цього разу він здобув офіційний статус міжнародного, а його почесним гостем вперше став Башкан (Голова) Гагаузької Автономії в Молдові Михайло Формузал.
Незважаючи на те, що в Ренійському районі компактне проживання гагаузького населення не найзначніше (є всього одне село, у якому превалює ця національність – Котловина), саме в Рені прописався цей самобутній фестиваль, що демонструє щиру любов до свого народу, до своїх коренів, культури, мови і звичаїв.
Наприкінці лютого – уп’яте! – відбувся фестиваль гагаузької культури «Буджак ілдизи» («Зірка Буджака»). Вперше за увесь час свого існування він здобув офіційний статус міжнародного. Багато чого на цьому фестивалі було вперше, і це з цілковитою підставою можна назвати добрим знаком. Вперше ренійці побачили виступ колективу, який називають візитною карткою гагаузького народу – ансамблю «Дюз ава» з Комрата. Вперше побачили і почули одного з найвідоміших у Гагаузії людей, начальника Головного управління культури і туризму Автономії Дмитра Камбура.
Як згодом буде сказано, фестиваль гагаузької культури зародився з невеличкої вечірки в кафе. І тоді, п’ять років тому, мало хто припускав, до яких масштабів він виросте. Спочатку він був районним, потім став регіональним (минулого року ренійські гагаузи приймали у себе представників Болградського району і братнього кримсько-татарського народу з міста Старий Крим). І от – офіційний міжнародний статус. Сам факт того, що «Буджак ілдизи» звернув на себе увагу керівництва Гагаузької Автономії, яке відгукнулося на запрошення приїхати, говорить про одне – про зростання значимості і престижу фестивалю, його високий професійний рівень.
Голова Ренійської райдержадміністрації А.М. Булгаров, який відкрив фестиваль, відзначив, що вже стало традицією, що Ренійський район перетворюється на центр культурного життя, де щорічно проходять фестивалі як гагаузької, так і болгарської, і молдавської культур.
Втішно, що тут зібралися представники всіх поколінь, і молодь ніколи не забуде ті традиції, які несло із собою старше покоління, відзначила у своєму привітальному слові заступник голови Ренійської райради Н.О. Воронова.
Башкан Гагаузії М.М. Формузал подякував А.М. Булгарову за це запрошення на фестиваль – він вперше приїхав до Рені. Не у кожного народу є державність, підкреслив Михайло Макарович, а у гагаузів вона є – Автономне Територіальне Утворення Гагаузія в складі Республіки Молдова. М.М. Формузал позитивно оцінив ті зв’язки, які налагоджені у Гагаузії з керівництвом Одеської області, де живе близько 40 тисяч представників цієї національності, і от тепер і з адміністрацією Ренійського району.
Башкан Гагаузії привіз із собою комплект книжок, виданих у Гагаузії гагаузькою і російською мовами, які поповнять фонд бібліотеки Котловинської школи,
Привітальне послання губернатора Одеської області М.Д. Сердюка зачитала на урочистостях начальник обласного управління у справах національностей і релігій облдержадміністрації Я.О. Різникова, яка високо оцінила професійний рівень і масштаби фестивалю. Учасників фестивалю привітали керівники всеукраїнських і обласного гагаузьких товариств Д.Ф. Арнаут і П.Г. Волков, а також їхні колеги з районних товариств болгар і молдаван – Є.Л. Чебан і О.К. Бурля.
Серед численних учасників концертної програми фестивалю хотілося б виділити ансамблі «Севда гюлю» (Котловинський БК), «Церенкуца» і «Роден край» обласного центру національних культур у м. Рені, «котловинського Езопа», автора байок і гуморесок рідною гагаузькою мовою Василя Узунова і талановитого молодого виконавця Миколи Чолака з Котловини. Башкан Гагаузії був настільки захоплений творчістю В. Узунова, що пообіцяв на державні кошти Автономії видати збірник його творів.
Є в Болградському районі одне із найбільших сіл України, гагаузько-болгарське село Червоноармійське (Кубей), а там чудовий самодіяльний ансамбль «Кадинжа», заснований у 1979 році. Він також показав на сцені свою неперевершену майстерність. Котловинці – майстри не лише вокального і хореографічного мистецтва, але і театралізованих вистав. Просто «на ура» були зустрінуті веселі гуморески, особливий колорит яким надавала народна мова, вона звучала, що називається, без купюр. Помітним явищем на фестивальному тлі став ансамбль пісні і танцю «Дюз ава», створений у Комраті на базі невеликого колективу.
Як і в минулі роки, на фестиваль не було витрачено ані копійки бюджетних грошей – він відбувся на добровільні пожертви спонсорів, серед яких відомі в Ренійському районі люди – М.М. Маринов, І.М. Дімчев, І.Д. Келіогло, О.П. Калайджи, С.П. Черкес, В.Я. Заболотний, А.К. Донєв та інші. Але заступник голови РДА І.О. Стадников, який назвав кожного за прізвищем,скромно замовчав про власну роль в організації фестивалю. Але ж він – не лише головний ініціатор свят гагаузької культури, але і їх «локомотив», рушійна сила. Дуже допомагали йому Н.Н. Саранді і Ю.К. Терзі. Голова Ренійської райради В.В. Чумаченко вручив І.О. Стадникову грамоту за вагомий внесок у розвиток національної культури. Дипломів фестивалю удостоєні вчитель гагаузької мови Котловинської ЗОШ Л.Н. Арабаджи та її колеги З.Г. Бозаджи і М.Л. Хаджиогло, а також директор Котловинського БК і художній керівник народного ансамблю «Севда полю» Г.І. Булгар (вона вела свято разом із сином Василем, юним і талановитим самодіяльним артистом), художній керівник Котловинського БК Н.І. Дейнека, самоді
