Нам Швеція лише сниться…

У квітні на сторінках «ОВ» ми розповідали про велике прибирання горіхового гаю в Захарівці. Сюди десятиліттями звозили сміття і всілякий непотріб, тож засмічення набуло такого масштабу, що звичайним жителям райцентру стало соромно перед приїжджими та перед собою – величезний смітник відкривається очам всіх, хто курсує до Захарівки. Відтак і створюється перше враження про населений пункт та його жителів.

Організаторами великого суботника стали місцевий нотаріус Ірина Романова зі своїми колегами. У соцмережах вони поширили заклик до всіх небайдужих односельців: прийти і прибрати горіховий гай. Усі сподівалися, що цілий день роботи дасть результат. Але сміття та парослі виявилося так багато, що довелося організовувати щонайменше п’ять суботників. 

До прибирання долучилися сотні людей – різного віку та соціального статусу. Всі об’єдналися заради того, щоб ліквідувати цей жахливий стихійний смітник і зробити в’їзд до рідного селища чистим та привабливим.

До однієї з толок долучився і наш земляк Олег Дудник. Разом з дружиною і сином-одинадцятикласником він проживає в Ізмаїлі Одеської області, а працює у мальовничій Швеції – тут зі своїм партнером Олег відкрив будівельну фірму, тож практично весь час проводить за кордоном. Проте часто приїжджає до родини в Ізмаїл та до своєї матері у Захарівку.

Дізнавшись із соціальних мереж про прибирання горіхового гаю, чоловік вирішив зробити і свій внесок у впорядкування рідного краю. Під час короткого перебування в Україні він спеціально приїхав до Захарівки, аби долучитися до спільної справи.

Цінують час і людську працю

У перервах між роботою всі розговорилися і з цікавістю стали слухати розповіді Олега Дудника про те, як у Швеції поводяться зі сміттям, як дотримуються законодавства та дбають про умови праці людей.

– Вперше я поїхав до Швеції у 2013 році, – розповів Олег. – До цього 12 літ ходив у море на екскурсійних кораблях. Потім займався ремонтом автомобілів, добре знаюся також у ремонті будинків, проектуванні та виготовленні меблів та маю багато інших захоплень. Якось товариш запропонував мені поїхати до Швеції на будівництво. Мовляв, там є знайомі, які допоможуть з працевлаштуванням та житлом, тож я і погодився. Поїхали ми на півроку. Із самого початку я був вражений якістю будівельних робіт, що виконуються в Швеції. Все робиться на совість, за максимумом використовуються інструменти і механізми, які полегшують працю будівельників. Вже згодом я зрозумів, що все настільки автоматизовано тому, що шведи надзвичайно цінують час і людську працю. До того ж вони дуже дбають про умови праці, техніку безпеки тощо. Тай оплата нас приємно вразила – тоді ми заробляли по 10 євро за годину. При цьому трудилися не більше восьми годин на добу та з двома вихідними на тиждень - у суботу і неділю.

Вдруге Олег поїхав до Швеції вже на рік, а зараз має Карту побиту, що дає можливість безперешкодно перетинати кордони держави, відкривати власний бізнес тощо. Чоловік бачив: займатися підприємницькою діяльністю у Швеції просто і прозоро. Плати податки - і працюй собі спокійно. Тому разом з партнером вирішили відкрити будівельну фірму (акціонерне товариство). Зареєстрували її протягом місяця. При цьому весь документообіг йшов через електронну пошту – було майже виключене спілкування з чиновниками. Одразу ж придбали кілька одиниць техніки в лізинг. Держава стимулює діяльність приватного сектору – все, що купує фірма, не обкладається податками. 

– У Швеції податкова інспекція пильно стежить за працівниками, – продовжив Олег Дудник. – Кожен приходить на робоче місце, проводить електронною карткою по спеціальному терміналу, і в податковій вже зафіксовано: людина розпочала трудовий день. Так само і при виході. Якщо приходиш у вихідний – зарплата збільшується у два рази. 

Що стосується перевірок на виробництві, то, наприклад, пожежники можуть проводити їх коли завгодно і без попередження. Інспектор просто приходить на будівництво і натискає кнопку пожежної сигналізації. Незалежно від того, де перебуває працівник, він має кинути все і швидко з’явитися на виході. Тут за електронним списком перевіряється кількість людей, які прийшли вранці на роботу, і фіксується час, за яким всі вийшли з приміщення. Якщо вклалися у відведені нормативи – фірма перевірку пройшла. Такі інспекції можуть бути раз на місяць, а можуть і через день. Ніхто нікого не попереджає. 

При середній зарплаті у 2-3 тисячі євро шведи платять за комуналку приблизно 150-200 євро. Люди масово купують в кредит нові автомобілі з салону, мають можливість взяти позику на придбання житла. Є й соціальна допомога в розмірі 500 євро для тих, хто з якихось причин не працює і не має пенсії. На цю суму не порозкошуєш, але її цілком достатньо на життя. 

Сортування сміття – понад усе

У кожному районі є власні прийомні пункти для сміття. Звичайні жителі приватного сектору сортують відходи в окремі контейнери для скла, пластику, паперу, харчових відходів тощо. При цьому вони щільно закриті, що унеможливлює розмноження мух чи пацюків. Немає жодного неприємного запаху, бо все вчасно вивозиться на сміттєпереробні заводи. Для більш габаритного сміття є невеликі приміщення, куди люди можуть віднести непотрібну побутову техніку або меблі. У міру накопичення непотребу його також вивозять на утилізацію.

– Що стосується моєї фірми, де багато будівельного сміття, то ми можемо вантажити його на причеп автомобіля і самостійно везти на прийомні пункти або складати у величезні мішки (беги), які потім забере спеціальна техніка, – розповідає Олег. – В обох випадках ми повинні заплатити за утилізацію відходів. Тут все прозоро –  купуємо у підприємства картку, що дає можливість 10 разів привезти певну кількість відходів, і спокійно позбавляємося непотребу. Якщо веземо сміття самі, то на прийомному пункті заїжджаємо на такий собі постамент у центрі приміщення. Навкруги нього розташовані контейнери, і ми починаємо сортування. Окремо складається дерево на гілки, чисте дерево, фарбоване дерево, деревина, що просочена, наприклад, купоросом. Все це переробляється окремо. Так само робимо з гіпсокартоном, плиткою, бетоном, пластиком, твердим пластиком, залізом, шматочками дротів тощо. Якщо ти не знаєш куди що кинути – на пункті є люди, які контролюють весь процес сортування, – вони підкажуть. 

Коли фірма ухвалює рішення сортувати сміття безпосередньо на будівництві, то розставляються мішки (беги) для різного сміття – окремо дерево, ізоляція, камінь, плитка, черепиця тощо. Якщо беги вже повні – телефонують на прийомний пункт, і приїжджає спеціальна машина з краном, що може дістати мішок звідусіль. За вивезення одного бегу фірма має заплатити близько 50 євро. Це вигідно, бо ці витрати передбачені фірмою і вони не оподатковуються. Можна скинути все сміття в один бег, але тоді доведеться заплатити удвічі більше, адже його сортуватимуть працівники пункту.

– А в Швеції можна викинути сміття у посадці чи за селом? – провокаційно запитую Олега.

– Ну що ви? В жодному разі! Всі дороги там освітлені, всюди є камери відеоспотереження, і навіть коли їдеш легковим автомобілем – просто так не зупинишся, де тобі заманеться. Для цього є спеціальні місця. Якщо є потреба стати у невстановленому місці – до тебе майже одразу під’їде патруль і поцікавиться, що ти тут робиш. А за викинуте сміття взагалі мови не йде. Простіше заплатити за утилізацію, ніж наразитися на штраф і потрапити у чорний список. Про порушника одразу повідомляють його роботодавцю (можна й без роботи залишитися), потім ти не матимеш права взяти кредит чи скористатися якимись іншим благами. Корінні шведи знають про це змалку. Та й приїжджі з часом розуміють: краще жити за законом, ніж виплутуватися з неприємної ситуації. 

Коли фірма Олега Дудника лише має намір будувати віллу чи лікарню – з керівництвом району (комуни) підписується багато документів про зобов’язання дотримуватися всіх екологічних норм. Відійти від цих зобов’язань не вийде, тож жодних порушень й бути не може.

У Швеції теж є суботники

За роки роботи у Швеції Олег не помітив на вулицях жодного двірника. Всі роботи з прибирання виконують машини-пилососи. Спочатку вони видувають листя з кущів і одразу ж засмоктують у відсік вантажного автомобіля. Все тихо, без зайвого шуму і пилу. У Швеції всюди ідеальна чистота.

А от біля власних будинків жителі прибирають самостійно. Навесні місцева влада оголошує суботник. На вулицях з’являється великий контейнер. Всі люди мають вийти на цей суботник – вони підрізають власні приватні дерева, кущі і всі садові відходи несуть до контейнера. Він стоїть ще тиждень (може хтось не встиг), тобто дається ще одна субота. За цей час всі повинні прибрати. При цьому вапном ніхто не користується і такого явища, як біленькі стовбури дерев чи білосніжні бордюри, у Швеції нема. Тут багато живих загороджень і низеньких метрових штахетників біля будинків і зовсім не будуються високі глухі ворота чи огорожа. Немає і присадибних ділянок, де можна вирощувати картоплю чи інші овочі – лише газонна трава на невеличкому майданчику поперед житла. 

Біля дому можуть бути яблуні, черешні, і місцеві жителі за ними добре доглядають, але не їдять. Достиглі фрукти падають на землю, і їх просто викидають у контейнери для сміття або залишають для білок, зайців, косуль чи фазанів, які спокійно ходять вулицями великих та малих міст. Тварин ніхто не відганяє. А фрукти не споживаються людьми через те, що шведи не звикли їсти неперевірені харчі. Їм простіше придбати ті ж яблука у супермаркеті – на них є сертифікати якості. Так само і з грибами – у Швеції їх можуть збирати для інтересу, але в жодному разі не їстимуть, бо вони не перевірені на якість.

В Україні все добре 

Насамкінець нашої доволі довгої розмови Олег Дудник зауважив, що й Україна має всі шанси зробити життя своїх громадян більш комфортним. Треба лише викорінити корупцію і підвищити людям зарплати. Тут ціни справді європейські – на комуналку, продукти харчування, промислові товари тощо. Але загальне зубожіння від того, що заробітні плати не відповідають європейським.

Та й громадянам нашої прекрасної держави не завадило б розпочати із себе – не порушувати закони, не давати хабарів, не смітити, працювати чесно і жити по совісті. І тоді все у нас буде добре!

На знімку: Олег Дудник на суботнику в горіховому гаю

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті