Дві романтики

Щонайменше дванадцять дискваліфікацій відбулося на щорічному фестивалі верблюдів у Саудівській Аравії, оскільки власники тварин накололи різні частини тіла своїх підопічних ботоксом, розповідає американська газета «Нью-Йорк Таймс». Призовий фонд традиційного огляду-змагання чималенький – 57 мільйонів доларів. Участь беруть до тридцяти тисяч тварин, а з людського боку цей захід збирає вдесятеро більше гостей. Програма передбачає перегони та конкурс краси, на який виділяється більша частина призового фонду – майже 32 мільйони доларів. Строгою умовою для участі є принципи, добре відомі з міжнародної спортивної практики в застосуванні до людей, – у даному ж разі йдеться про невикористання штучних поліпшувачів зовнішнього вигляду та фізичного стану тварин. Воно й зрозуміло: адже конкурс – це не просто собі розвага його куратора, короля Саудівської Аравії, а спосіб підтримати успішних селекціонерів – аби й далі розквітало розведення верблюдів, які є невід’ємною складовою тисячоліттями усталеного арабського стилю життя. 

Даний випадок – не єдиний у царині взаємин людей з тваринами, що зацікавив газету останнім часом. Мало не сенсаційним стало повідомлення з Китаю, де, якщо вірити запевненням шанхайських учених, вдалося клонувати двох мавпочок – за тією самою технологією, що й овечку Доллі в Шотландії 22 роки тому. Макаки Жун-Жун і Хуа Хуа вирощені з клітин, що розвивалися в лабораторному спецпосуді – так званій Чашці Петрі. Близнюки несуть у собі ДНК однієї й тієї ж мавпи. 

Багато які дослідники вважали клонування неможливим, аж поки не вдався експеримент із Доллі. І тоді мовби саме собою постало питання про спроби з іншими видами, особливо з тими, що вважаються найспорідненішими до гомо сапієнса. Тому, попри те, що після овечки науковцям пощастило з двадцятьма трьома видами ссавців, включаючи велику рогату худобу, кішок, оленів, собак, коней, мулів, биків, кроликів, пацюків, нинішнє досягнення є особливим. Це перший клонований примат. А отже, романтиків від науки охоплює повторний трепет, який вже встиг дещо загаснути після перших повідомлень про успіхи клонування: вікова мрія, що тягнеться з середньовічних оповідей про гомункулюсів, големів і таких інших персонажів «гуманоїдної інженерії», знову заблищала примарою своєї реальності. Власне, з людськими клітинами спроби вже робилися. Газета розповідає про відповідні експерименти в університеті здоров’я й науки штату Орегон, США. Але успіхи тамтешніх науковців зрозумілі хіба що фахівцям. А от показати щось далекій від науки публіці орегонські «чорнокнижники» поки що не можуть. Втім, їхній керівник вважає, що й китайці не надто підійшли «в чистому вигляді» до клонування людини.

Постає питання: то чи так уже варто організаторам фестивалю в Саудівській Аравії перейматися порушеннями конкурсантів? Адже ті, бодай і на дещо наївному рівні, вдаються по суті до тих самих методів, що й успішні та повсюдно схвалювані науковці у провідних країнах світу. Так, амбіції у них скромніші – здобути перемогу над суперниками у змаганнях, а не над законами природи. Але якщо завтра вчені мужі запропонують ефективну методику поліпшення породи тих же верблюдів у лабораторних умовах, то який сенс підтримувати традиційні методи селекції тварин? Хіба що йдеться про, так би мовити, культурологічний аспект: зберегти незайманим типовий краєвид із караванами шляхетних «кораблів пустелі», які, крокуючи по піску, з гордовитою грацією переставляють не клоновані й не накачані ботоксом, а втім усе-таки гарні ноги. Теж свого роду романтика.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті