(Продовження) Родовий відмінок з дієсловами

На кінець розділу – кілька паралелей, що переконають остаточно: компонуючи речення, не слід орієнтуватися лише на російську складню (слог) і вживати лише тих прийменників, якими послуговуються росіяни. Кожна мова має своє.

Ми кажемо: Росіяни кажуть

Говорити до когоговорить с кем

(Чого сидиш та не ореш, чом до мене

не говориш?– пісня). Одеське

уточнення: Чтоб оно ко мне

стихами говорило!

здоровкатися, вітатися до когоздороваться с кем

(Чоловік їхав і поздоровкавсь

до нього– Нечуй-Левицький)

знати з чогознать в лицо

(Я йогоз лицязнаю– М. Вовчок)

пізнавати з чогоузнавать по чему

(узнать по походке)

(Я його ще здалеку, з ходи пізнала–

М. Вовчок)

кланятися, відклонитися до когокланяться кому,

раскланиваться с кем

(З України до дівчини козак

відклонився– пісня)

писати до когописать кому

схожий до когопохож на кого

(Дитина точнісінько до нього схожа,

а він каже, що не його – з живих уст)

користуватися з чогопользоваться чем

(Якби ми вміли користуватися з городу,

як німці– Грінченко)

багатитися, багатшати з чогобогатеть на чем, обогащаться чем

(Була їм честь і порада тільки з самої

землі багатитись– П. Куліш)

усміхатися до когоулыбаться кому

Ну що, кохані наші читачі? Ви дуже розсердилися. Читаючи ці паралелі? Ви уже побігли по приклади до Шевченка (Вітре, буйний! Ти з морем говориш), до Лесі Українки (Садовські тобі кланяються) чи до когось іншого, щоб спіймати нас. Авторів, на неуцтві? Заспокойтеся. Ми добре знаємо, що наша стилістика дозволяє в даному разі українцеві будувати фрази й так, як це роблять і росіяни, – говорити, вітатися, здоровкатисяз ким, кланятись, усміхатисякому, користуватисячим(тільки не авторитетом: авторитет у нас МАЮТЬ, а користуютьсяним лише люди лихі), бути схожимна кого; пізнаватипо чому(Видно пана, по халявах) тощо. Але ми ще краще знаємо, що наші ЗМІ послуговуються в своїй щоденній практиці лише російськоподібним. Тож і виставили на перше місце призабуте, щоб привернути до нього увагу та підказати шлях до збагачення сучасного мовно-стилістичного арсеналу.