Одеський будинок поета
Як швидко, все ж таки, летить час... Здавалося, зовсім недавно ми відзначали 200-річчя від дня народження Олександра Сергійовича Пушкіна, а от уже і 210-та річниця. В Одесі ж з однією ювілейною пушкінською датою збіглася друга: 50 років від дня відкриття літературно-меморіального музею поета – у будинку № 13 на вулиці Пушкінській. Тут, у готелі «Північний» Карла Сікара, на Італійській вулиці, він прожив недовго під час свого перебування в нашому молодому тоді місті. Спочатку нинішній ювіляр входив до складу історико-краєзнавчого музею, нині є філією літературного музею.
Відзначали ювілей 26 травня, і обрана ця дата була, звичайно ж, не випадково – за старим стилем цього дня народився Олександр Сергійович Пушкін.
День народження, як, втім, і інші свята, найкраще відзначати із друзями. У тому, що у пушкінського музею їх багато, можна було переконатися і на виставці, що відкрилася в одній з його залів, і на урочистому засіданні, що відбулося в літературному музеї. Виставка знайомить із іншими музеями України, присвяченими Пушкіну. Їх у нашій країні, крім одеського, три: у Києві, Гурзуфі і Кам'янці (Черкаська область). Останній розташовується в колишньому маєтку Давидових-Раєвських, де у 1820 – 1822 рр. бував Пушкін, а кілька десятиліть потому – Петро Ілліч Чайковський (тому і називається він «Літературно-меморіальний музей О.С. Пушкіна і П.І. Чайковського»). Крім цілком зрозумілого інтересу до матеріалів, що експонуються, ця виставка викликає почуття вдячності одеським музейникам за те, що не забули в день свого ювілею колег і ніби запросили їх таким чином розділити свято. Ну, а шанувальники творчості Олександра Сергійовича Пушкіна «відвідали» місця, де бував поет.
У Золотій залі літературного музею офіційна частина ювілею почалася зі звістки про заслужену нагороду: заступник голови Одеської облдержадміністрації А.М. Ткачук вручив Почесну відзнаку губернатора директору музею-ювіляру Аллі Михайлівні Нірші. Почесними грамотами облради, облдержадміністрації, обласного управління культури і туризму нагороджено співробітників музею. Хоча у свято не прийнято говорити про неприємне, директор літературного музею Тетяна Ліптуга під час свого привітання порушила цю традицію, розповівши про серйозні проблеми з будинком музею. Справа в тому, що у зв'язку з роботами щодо реконструкції розташованого по-сусідству (буквально впритул!) готелю «Красная», у ньому з'явилися тріщини та інші характерні ознаки руйнування. Це тим більше прикро, що десять років тому, до 200-річного ювілею О.С. Пушкіна, музей було капітально відремонтовано. Зараз, якщо вчасно не почати необхідних дій з порятунку будинку, наслідки можуть стати незворотними. У відповідь на цю тривожну інформацію, Андрій Ткачук запевнив, що докладе, зі свого боку, всіх зусиль, щоб необхідні на ремонтні роботи кошти були знайдені.
Серед численних колег і друзів, які прийшли привітати ювіляра, була французька художниця, Почесний громадянин Одеси Сюзанна Саварі. Цього року вона, разом із чоловіком Андре Полідорі, приїхала до Одеси в сороковий раз – і, як завжди, з подарунками для музеїв, вузів, бібліотек. Символічним було привітання юних художників, учнів Клавдії Михайлівни Боголюбової, – вони подарували свої ілюстрації до творів Пушкіна. Літературні і музичні підношення ювіляри одержали від майстра художнього слова Олени Куклової і гітариста Анатолія Шевченка.
…Після ювілейних урочистостей життя музею увійде у звичне русло, але його не можна назвати буденним. Адже його діяльність не обмежується експозиційною, виставковою, дослідницькою роботою. У літературно-меморіальному музеї О.С. Пушкіна працює дитяча школа мистецтв «Музейон», провадяться творчі вечори, конкурси, зустрічі. Тут не забувають, що музей – це храм Муз – покровительок різних видів мистецтв.
Ірина ГОЛЯЄВА,«Одеські вісті»
Незвичайна аура звичайної школи
Одеська ЗОШ № 90 носить ім'я Олександра Сергійовича Пушкіна. Музей поета – гордість не лише школи, але й Одеси у цілому.
– Це почесне ім'я було присвоєно постановою Ради Міністрів України у 1949 році, – говорить директор школи Ігор Іванович Стеценко. – Наші учні разом із вчителями регулярно проводять Пушкінські читання, літературні вечори, позакласні заходи. Ретельно добиралися матеріали для шкільного музею, біля джерел якого стояла досвідчений педагог-вихователь Надія Альбертівна Боровська. Серед учнів школи, а це 800 чоловік, мабуть, немає байдужих до творчості Олександра Сергійовича Пушкіна, любов до якого їм прищепили вчителі.
Ледве переступивши поріг шкільного музею, відчуваєш непередавану атмосферу "пушкінського духу". Хоча музей займає невелике приміщення, усі експонати акуратно розставлені, класифіковані. У центрі залу піднімається макет літака Як-7 "В", побудованого під час війни на кошти, зібрані письменником І. Новиковим – автором книжки "Пушкин на юге". Назвали літак "Александр Пушкин". Серед експонатів – погруддя поета, безліч ілюстрацій до його творів, колекції марок, значків, зокрема закордонних. Є автограф праправнука О.С. Пушкіна, який надіслав із Бельгії примірник повісті "Капитанская дочка" французькою мовою . Особливе місце посідають твори О.С. Пушкіна – російською, українською, мовах далекого й близького зарубіжжя, є книжки-крихітки і навіть видання на есперанто та книжки для невидющих. Знайшли у експозиції своє місце і унікальні фотознімки пам'ятників О.С. Пушкіну, встановлених у різних країнах світу.
Про історію одного із експонатів – "троянда зі снаряда" – розповіла під час екскурсії директор музею, завуч школи з виховної роботи Надія Альбертівна Боровська. Травень 1945 року, Німеччина. З репродуктора доносяться заклики: "Війна закінчилася, здавайтеся!" Німецький солдат підняв руки вгору, і у цей час "свої" випустили по ньому автоматну чергу. Залишилося в солдата лише три пальці на двох руках. Після війни він працював у розарії і якось із відстріляної гільзи виготовив – трьома пальцями(!) – цю металеву троянду.
Активну діяльність провадить Рада музею – це популяризація пушкінської спадщини, листування зі школами, вузами України та зарубіжжя. Бували учні та вчителі у поїздках по пушкінських місцях. А екскурсії в музеї провадить не лише директор, але й самі учні, які пройшли спеціальну підготовку.
У 90-й школі діти ґрунтовно вивчають творчість Олександра Сергійовича Пушкіна, беруть участь у конкурсах ілюстрацій до його казок, літературних конкурсах. Є серед них і лауреати. Одним словом, ця звичайна школа сповнена незвичайної аури та "пушкінської енергетики".
Валентин АВЕЛІЧЕВ, член Національної спілки журналістів України
