Відповідно до п. 2 ст. 34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності»: «У разі сталої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК, Фонд соціального страхування від нещасних випадків провадить одноразову страхову виплату потерпілому. Однак, якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров’я настало не тільки з вини роботодавця, а й внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги зменшується на підставі висновку цієї комісії, але не більше, ніж на 50 відсотків».
Тобто, комісія з розслідування нещасного випадку на виробництві при очікуваній втраті професійної працездатності повинна складати висновки провини роботодавця та потерпілого (их) відповідних нормативних актів з охорони праці. Часто у комісії при складанні цих висновків виникають розбіжності та різні міркування, що призводять до необ’єктивних оцінок вини потерпілого.
Тому я пропоную з метою обгрунтованого висновку провини роботодавця та потерпілого відповідних нормативних актів щодо охорони праці комісії з розслідування нещасного випадку складати протокол, в якому відповідно до матеріалів розслідування викладати таке:
– відомості про потерпілого (потерпілих) та осіб причетних до нещасного випадку: ПІБ, рік народження, посада або професія, загальний стаж роботи та загальний стаж професійної роботи або вид робіт, при якому стався нещасний випадок, стаж повних років та місяців; дата закінчення навчального закладу, професія – спеціальність по закінченні; навчання та перевірка знань з охорони праці, стажування – за необхідності, дата інструктажу або перевірка знань з охорони праці; хто є керівником при виконанні особливо небезпечних та небезпечних робіт; довідки про нещасні випадки на виробництві та порушення правил охорони праці потерпілим до настання нещасного випадку;
– технічні причини – осіб, винних у технічних причинах, що порушено; витяги із нормативних документів охорони праці та технічних формулярів;
– організаційні причини: хто винен в організаційних причинах, що порушено, витяги із нормативних документів щодо охорони праці; посадових інструкцій;
– психофізіологічні причини: хто винен у психофізіологічних причинах; висновки спеціалістів відповідних установ; витяги із правил внутрішнього трудового розпорядку;
– клас ризику, при якому виконувалась робота та розмір страхового тарифу;
– небезпечні прийоми, відповідно до інструкції з охорони праці для професії, видів робіт, технології робіт, експлуатації машин, механізмів, приладів, інструментів, експлуатації транспортних засобів тощо.
Що це дає:
– по-перше, комісія з розслідування нещасного випадку, співпрацюючи з потерпілим або його представником, на стадії складання акту розслідування, має можливість доводити та уточнювати обставини, причини та перелік конкретних порушень, як особисто потерпілим, так і осіб, причетних до нещасного випадку на виробництві, тобто, значніша повнота та якість актів розслідування;
– по-друге, будуть виключені у подальшому скарги та незадоволеність потерпілого результатом розгляду міри його провини;
– по-третє, потерпілий або інвалід, відвідуючи підприємство або установу, особисто доводить своїм прикладом, як необхідно працювати дотримуючись вимог інструкцій з охорони праці, щоб не отримати травму.
Це дозволить комісії, яка рекомендує відсоток зменшення розміру одноразової допомоги потерпілому, ухвалювати рішення обгрунтоване і вірне.
Відповідно до п. 3.5.3 «Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат», затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27.04.2007 року № 24, комісія з розслідування нещасного випадку висновки щодо зменшення одноразової допомоги потерпілому надає до комісії з питань охорони праці підприємства, відповідно до «Типового положення про комісію з питань охорони праці підприємства», затвердженого наказом Держкомітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.03.2007 р № 55, а в разі, якщо вона не створена, комісії з питань вирішення спорів при робочих органах виконавчої дирекції Фонду.
Пропоную комісії з питань охорони праці підприємства за участю страхового експерта з охорони праці відділення виконавчої дирекції Фонду або комісії з питань вирішення спорів при робочих органах виконавчої дирекції Фонду розглядати матеріали нещасного випадку та протокол з висновками комісії з розслідування нещасного випадку для зменшення одноразової допомоги потерпілому про те на цей термін не маючи на це обгрунтованих критеріїв.
Обгрунтоване визначення ступеня провини потерпілого внаслідок порушення ним нормативних актів з охорони праці та посадових інструкцій потребує механізму оцінки провини потерпілого.
Багаторічний досвід показує, що обгрунтованими критеріями є:
– досвід роботи – стаж роботи за професією або видами робіт, при якій стався нещасний випадок, до загального стажу;
– ступінь небезпеки – відповідний страховий тариф при виконанні якої роботи стався нещасний випадок, відповідно до класу професійного ризику за видами економічної діяльності;
– співвідношення кількості порушених пунктів нормативних актів з охорони праці та посадових інструкцій потерпілим та робітниками підприємства, установи, при цьому важливість порушеного(их) пункту(ів) до уваги не береться у зв’язку з тим, що при однакових обставин випадків та пунктів порушень різна тяжкість травми у потерпілого.
З метою спрощення та об’єктивнішого встановлення розміру ступеня провини потерпілого на практиці може застосовуватись порядок визначення ступеня провини потерпілого, який буде прийнятий колективом та відображений у колективній угоді підприємства.
Пропоную порядок визначення ступеня провини потерпілого.
1. Ступінь провини потерпілого визначається:
В=(Кп х Кс х Кр) х 100%, де
В-ступінь провини потерпілого;
Кп-коефіціент порушень;
Кс-коефіціент професійної роботи потерпілого, при якій стався нещасний випадок;
Кр-коефіцієнт ризику у відсотках.
1.1. Коефіціент порушень:
Кп=Рпп/Рпо, де
Рпп-кількість пунктів порушень нормативних актів з охорони праці, посадової інструкції при нещасному випадку потерпілим;
Рпо – сума пунктів порушень нормативних актів з охорони праці, посадових інструкцій осіб, причетних до нещасного випадку;
Примітка:порушення потерпілим вимог нормативних актів з охорони праці, висновків з результатів атестації робочих місць, та інструкції з охорони праці, з якими він (вона) не був(ла) ознайомлений або не пройшов(ла) навчання та перевірки знань з охорони праці, а також виконання робіт під керівництвом керівника робіт не є підставою для зменшення розміру одноразової допомоги потерпілому. Вік потерпілого, пора року та доби, за яких стався нещасний випадок до уваги не береться.
1.2. Коефіціент професійної роботи потерпілого:
Кс= Ппс/Пзс, де
Ппс – загальний стаж професійної роботи потерпілого або вид робіт, при якій стався нещасний випадок, стаж повних років та місяців;
Пзс – загальний стаж виробничої роботи потерпілого, стаж повних років та місяців;
1.3. Коефіцієнт ризику:
Кр-розмір страхового тарифу відповідно до класу ризику діяльності, при якому стався нещасний випадок, розмір страхового тарифу знаходяться відповідно Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, які спричинили втрату працездатності»;
Примітка:страховий тариф брати повний, без пільгової знижки.
2. Приклад обгрунтування розміру ступеня провини потерпілого.
2.1. Потерпілий А. – тракторист; загальний стаж роботи – 12 років; стаж роботи трактористом – 4 роки; робота з комбайном щодо збирання кукурудзи, нещасний випадок стався при очищенні транспортера комбайна від качанів; клас професійного ризику – 22; страховий тариф (повний) – 0,99%; порушено пунктів з охорони праці інструкції з експлуатації комбайна:
– потерпілим – 1;
– особами підприємства, причетних до випадку – 2
В= (1:2 х 4:12 х 0,99) х 100 = 16,6%
Ступінь провини потерпілого А.-16,6%
2.2. Підприємство автомобільного вантажного транспорту.
Потерпілий Б – водій; загальний стаж – 25 років; стаж роботи водієм – 21 рік 10 місяців;
Виконувалась робота щодо заводського ремонту вантажного автомобіля; сумарний стаж роботи на ремонті авто – 3 роки 2 місяці; клас професійного ризику автомобільного транспорту – 33; клас авторемонтного підприємства – 54; страховий тариф на ремонті – 2,37%; порушено пунктів інструкції з охорони праці:
– потерпілим – 2;
– особами підприємства, причетного до випадку – 1
В = (2:1 х 3,(2:12): 25 х 2,37) х 100 = 60,1%
Відповідно до Закону України ступінь провини потерпілого Б.-50%.
