Саме так вирішили мешканці села Гулянка Красноокнянського району. Бо у 50-ті роки минулого століття храм, який існував тут, перетворили на клуб, а потім взагалі зруйнували. Історична і духовна справедливість вимагали спорудження нового храму. 2006 року була заснована релігійна громада, з’явився дитячий церковний хор і зведення храму вже не видавалося таким неможливим і далеким.
На сьогодні райдержадміністрація в особі її голови Василя Петровича Арнаута та виконувачки обов’язків заступника голови Галини Степанівни Обручнікової всіляко підтримують отця Ігоря Орсуляка, представника УПЦ Київського Патріархату. Адже він, уродженець міста Трускавця Львівської області, вихованець Луцької духовної семінарії, залишив Одесу, де ніс службу у великому храмі, і приїхав до дуже віддаленого села Красноокнянського району. Спочатку їм – отцю Ігорю з дружиною та донькою – довелося орендувати житло, потім вдалося купити зовсім невеличке, майже зруйноване, помешкання. Так виходить, що і церкву, і власне житло вони будують одночасно.
Місце, де буде побудовано храм Покрови Пресвятої Богородиці, обрали на перехресті трьох шляхів. Два роки тому освятив і благословив будівництво єпископ Одесько-Балтський владика Яків.
Поки що є лише фундамент храму. Але поряд, у пристосованому приміщенні, ікони та рушники для якого отець Ігор збирав сам, йдуть богослужіння, вінчання. Люди приходять до ікон, що лікують онкологічні захворювання, наркоманію.
Отець Ігор мріє про живі дзвони, які лунатимуть вулицями села, розпочнуть новий відлік часу його історії. Він не сприймає комп’ютерний дзвін. З дзвонами, на його думку, обов’язково повинна поратися підготовлена людина.
Він добре розуміє: більшість священиків хоче працювати у великих містах, де легше підтримувати церковне життя. Але хтось повинен торувати й сільські шляхи, нести слово Боже до мешканців невеличких сіл.
Отець Ігор надовго замислився, коли я сказала, що не всім випадає велика честь і велика відповідальність у молодому віці будувати храм від початку. Адже це, мабуть, найскладніше випробування, яка може випасти на долю людини, яка обрала шлях священика.
