Перше вересня – день знань

Радощі першого дзвінка та новосілля

До початку нового навчального року в області здані в експлуатацію нові та капітально реконструйовані приміщення чотирьох сільських шкіл. На відкритті двох з них – Бакшанської загальноосвітньої школи-садка та Куяльницької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів побували керівники регіональної влади.

Село Бакша Савранського району із населенням понад тисячу чоловік розташоване за 17 км від райцентру. Будівництво нової школи тут розпочалося ще наприкінці 80-х років минулого сторіччя силами колишнього колгоспу "Росія". На початку 90-х через відсутність фінансування будівельні роботи зупинилися на тривалий час. Питання про їхнє поновлення почало вирішуватися у 2001-2002 роках. До цього часу районній та обласній владі довелося змінювати проектно-кошторисну документацію відповідно до сучасних нормативних вимог. Практичне завершення будівництва припало на 2006 – 2009 роки. На сьогодні нове приміщення школи розраховано на 276 учнів та 30 дошкільників дитсадка. У новобудові передбачено достатньо класних кімнат, спортивна та актова зали, харчоблок і їдальня, кабінет медсестри, господарські та технологічні приміщення. Школа укомплектована новими партами та стільцями, обладнані майстерні, кабінети хімії та фізики, укомплектовано комп'ютерний клас. Педагоги, батьки та усі бакшанці сподіваються, що із появою такої школи-садка відкриється нова яскрава сторінка в історії села, почнеться його відродження.

– Ми багато говоримо про майбутнє України, про відродження національних традицій. Дуже приємно, що сьогоднішня подія стала тим самим внеском у розвиток країни та майбутнє наших дітей. Я вітаю усіх із цим святом і хочу висловити велику подяку усім, хто доклав зусиль, щоб цей об'єкт був побудований, – відзначив у привітальній промові голова Одеської обласної державної адміністрації Микола Сердюк.

У подарунок школі до нового навчального року губернатор області та голова обласної ради привезли по телевізору.

– Особливо хочеться привітати та побажати успіхів першокласникам, – додав голова облради Микола Скорик. – Вони мають провести у цих стінах 12 шкільних років. Гадаю, це будуть кращі роки у їхньому житті, протягом яких вони знайдуть найближчих, найвірніших та найвідданіших друзів, набудуть знань та досвіду, які допоможуть їм у подальшому житті. Бажаю усім школярам щастя, здоров'я та усього найкращого. Тому що такі чудові та прекрасні діти із такими одухотвореними очима заслуговують на найкраще майбутнє.

Не менш радісним видалося свято 1 вересня і для жителів села Куяльник Котовського району. Урочиста лінійка та перші уроки тут розпочалися у реконструйованому, а точніше – майже новоспорудженому приміщенні школи. До цього заняття для 1 – 4-х та 5 – 9-х класів провадилися у двох різних приміщеннях, розташованих на відстані 300 метрів одне від одного. У 2003 році у зв'язку із невідповідністю старої будівлі вимогам до умов здобуття дітьми освіти було ухвалено рішення щодо реконструкції даної школи. За період із грудня 2003-го по січень 2009 року у с. Куяльник побудовано нове приміщення школи, котельня, очисні споруди, упорядкована навколишня територія, придбані меблі та устаткування для шкільних кабінетів. Сьогодні в школі займається 140 учнів 1 – 9 класів. Нові умови дають можливість у найближчому майбутньому розширити освіту до 11-12-ти класів.

– Ми дуже чекали спортзалу, за неї особливе спасибі. Гарні, великі, просторі та теплі класи. Тепер чекаємо на другу чергу – спорудження та устаткування шкільних майстерень. У нових стінах будемо намагатися поліпшити якість знань наших учнів. Педколектив складається із 16-ти чоловік і є одним з найкваліфікованіших у районі. Четверо учителів мають звання "старший вчитель" майже в усіх інших – вища категорія, – стверджує директор Куяльницької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Олександр Іскров.

Відзначимо, що завершення будівництва Бакшанської школи обійшлося у майже 9 млн грн, на будівництво Куяльницької витрачено близько 8 млн. Значну частину цих робіт виконано на кошти обласного бюджету і, як стверджує начальник Головного управління капітального будівництва облдержадміністрації В'ячеслав Маркін, ці школи ввели в експлуатацію за відносно невеликі на сьогодні гроші.

– Школа такого рівня як у Куяльнику коштує на сьогодні близько 15 – 18 млн грн. А ціна робіт по школі в с. Бакша на 200 місць складе вже близько 25 – 30 млн грн. Тому завершення будівництва цих об'єктів – це подвиг обласної та місцевої влади разом із нашими підрядниками, – підкреслив В'ячеслав Володимирович.

– Дуже приємно, що бюджетні гроші освоєні, і вони перетворилися у такі чудові об'єкти, які, впевнений, будуть приносити радість вчителям, учням, батькам та користь своїм селам. Адже школи і лікарні – це наріжний камінь соціальної інфраструктури для сільської місцевості. І тішить те, що рівень цих шкіл практично не відрізняється від рівня міських шкіл, – відзначив із цього приводу Микола Скорик.

Прес-служба обласної ради

Два свята в одному університеті

УрочистацеремоніяначестьприсвоєнняПівденноукраїнськомупедагогічномууніверситетуіменіКостянтинаДмитровичаУшинськогозвання«національний», атакожпосвятавчорашніхшколярівустуденти-першокурсникивідбуласявостаннійденьліта, 31 серпня.

У залі Одеського українського драматичного театру, де відбувалася церемонія, був цілковитий аншлаг, і панувала атмосфера справжнього свята. Викладачі університету, новоспечені студенти, їхні батьки, а також почесні гості одного з найдавніших вузів Одеси, заповнили усі місця у партері і на балконах театральної зали.

Кілька слів від імені першокурсників першого набору вже національного університету, сказала Валерія Гордієнко:

– Ми прийшли в університет за покликом душі. Постараємося зберігати і далі розвивати його найкращі традиції, добре навчатися", – пообіцяла юна студентка.

Після численних привітань, щирих, теплих побажань і вручення першокурсникам величезного студентського квитка (поки що лише символічного), розпочався концерт університетської самодіяльності. Судячи з реакції зали, всі були у захваті від різноманітності творчих талантів майбутніх учителів.

Своїми спогадами про роки навчання (тоді ще в Одеському педагогічному інституті імені К.Д. Ушинського) поділився почесний випускник 1993 року Олександр Мазур:

– Насправді було дуже важко. Тільки розвалилася країна, при якій ми вступали до інституту, будували свої плани на майбутнє. Незважаючи на те, що наше покоління називають романтиками, на мій погляд, нам були властиві і прагматичні якості. Нас, як і сьогоднішніх хлопців і дівчат, цікавило, скільки платять вчителеві, яка надбавка за класне керівництво, за перевірку зошитів. Чи зможемо ми, ставши вчителями, утримувати свої майбутні сім’ї. Всі наші сподівання, прогнози, розрахунки пішли прахом. Не стало СРСР. З'явилася нова держава – незалежна Україна. Розпочалася страшенна інфляція, і зарплата викладачів перебувала далеко за межею бідності. Але, все ж, навчатися, навіть у цей складний час, було дуже цікаво. У нашому інституті успішно працював студентський театр, була і своя команда КВК. Ми їздили по всьому (уже колишньому) Радянському Союзу. Мінськ, Москва, Ленінград, Казахстан. Хотілося б побажати, щоб сьогоднішні студенти вступали до вузів з тією ж мотивацією, з якою ішли і ми. Педагогічну освіту можна розцінювати як найуніверсальнішу. Навіть універсальнішу, ніж юридичну. Я можу про це судити, тому що пізніше здобув спеціальність юриста. Мені довелося керувати великими колективами, брати участь у громадському і політичному житті, виступати перед величезною аудиторією. Але і тепер я можу сказати, що той, хто хоч раз у житті увійшов до шкільного класу, і, опинившись під обстрілом кількох десятків допитливих і навіть насмішкуватих очей, вийшов звідти "живим", не зганьбленим, це справжній потенційний керівник високого класу, – додав Олександр Львович.

Одеський університет недарма називають флагманом педагогічної освіти і науки на півдні України. Це один з найдавніших вузів Одеси, який незабаром відзначить своє 195-річчя. У його стінах здобули освіту понад 100 тисяч фахівців. Університет має хорошу матеріальну навчально-технічну базу, яка нараховує 9 навчальних корпусів, 5 гуртожитків, кілька спортивних споруд, а також оздоровчо-реабілітаційний центр "Буревісник".

– Але головна гордість університету – його викладачі, студенти і випускники, серед яких народні вчителі, заслужені тренери і спортсмени, всесвітньо відомі художники і артисти, ректори навчальних закладів і директори науково-дослідних інститутів, – сказав ректор університету Олексій Чебикін.

А нещодавно університет одержав диплом І ступеня і Золоту медаль Всеукраїнського конкурсу "Вища школа-2008" у номінації "Підготовка науково-викладацьких кадрів" і сьогодні є за даними Міністерства освіти і науки постійним лідером серед вузів своєї групи.

Вікторія ЄРЬОМЕНКО,«Одеські вісті»

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті