Зауваження до окремих іменників

Іменників у нашій мові дуже багато. Ясна річ, ми не будемо розглядати їх усі – для цього маємо словники. Візьмемо «під мікроскоп» лише ті, в ужитку яких окреслились усякі неправильності. І робитимемо це, весь час озираючись на російську мову, оскільки переважна більшість сучасних іменникових неправильностей у мові засобів масової інформації сформувалася саме під пресом російщини. А винні в цьому насамперед самоперекладачі. Тому:

Слово до самоперекладачів

Хто вони такі? Звичайні собі люди, замордовані системою недавньої радянської освіти так, що вже й чуття рідної мови втратили і думати чужою почали. Працюючи тепер у пресі, в ефірі, у школі та вищих навчальних закладах і маючи дедалі більшу потребу в українських текстах, вони цих текстів українською мовою не компонують, а самоперекладають те, що вже склалось у голові по-російському. Виходять прекумедні речі: Наприклад, така: він розташував її до себе. Це написав журналіст, тримаючи очевидно, в голові рос. он расположил ее к себе.

Щоб позбутися двомовної «каші», яка на кожному кроці руйнує саме рідну мову, треба затямити ОСНОВНИЙ ЗАКОН ПЕРЕКЛАДУ: перед тим, як братися до роботи, слід досконало вивчити сферу застосування слова як у тій мові, з якої перекладається, так і в мові, якою перекладаєте.

Звичайно, це ідеал. Наблизитись до нього допоможе лише вдосконалення або навіть перегляд набутих на дорогах освіти знань. Чи багато серед сьогоднішніх самоперекладачів знайдеться охочих до цього? Гадаємо, не дуже. Бо засмиканим щоденною роботою людям бракує часу не тільки на те, щоб прочитати словникову статтю до кінця, а й на те, щоб хоч зазирнути до цього словника, – їм треба клепати рядки. Та рано чи пізно, а все ж доведеться впорядковувати кашу двомовності в головах. Тож чом не почати цього процесу хоч би з того, щоб запам’ятати значеннєву різницю між однозвучними словами української та російської мов? Для цього пропонуємо паралелі:

рос. арбуз укр. кавун

укр. гарбуз, кабак рос. тыква

укр. тиква (інші назви: рос. кубышка (лат. Nuphar L)

горлянка, жовті глечики,

лат. Nuphar L)

рос. кабак (питейное

заведение) укр. корчма, шинок

рос. баня укр. лазня (Парко, як у лазні)

укр. баня 1 (високий дах зовні) рос. купол

укр. баня 2 (Ішов гуцул з полонини,

а гуцулка з бані) рос. минеральный источник

рос. купол (вид изнутри) укр. склепіння (Під склепінням цирку)

укр. безголов’я (…поки

безголов’я ворон рос. беда, бедствие,

прокричить– Шевченко) погибель

рос. безголовье укр. нетямущість, дурість

укр. врода, урода,

вродливий (про людину) рос. красота, красивый

рос. урод, уродливый укр. почвара, потвора,

(о человеке, явлении) потворний, огидний

укр. город (садки та городи) рос. огород (сады и огороды)

рос. город, град місто (поетично) город, град

рос. место (под солнцем) укр. місце (під сонцем)

рос. грач (птица) укр. грак (Чорнявий, як грак– М. Вовчок)

укр. грач 1 (Ні грач,

ні помагач– приказка) рос. игрок

укр. грач 2 (Які грачі,

такі й танці) рос. музыкант

рос. груда (груда битого кирпича)укр. купа, стос(купа битої цегли)

укр. груда (збірне поняття – про

щойно зоране і не заволочене поле,

про перетоптану, а тепер рос. глыба, глыбы

замерзлу дорогу) (вывороченные плугом)

укр. деревня (деревня на хату) рос. строительный лес

рос. деревня укр. село

укр. дитина (Дівчина-дитина–

Шевченко) рос. ребенок

рос. детина укр. здоровань, здоровило

укр. заплата (Яка праця,

така й заплата) рос. плата, вознаграждение

рос. заплата укр. латка (Латка на латці,

латкою поганяє– приказка)

укр. застава 1 (Оддав у

заставу коня вороного) рос. залог

укр. застава 2 (прикордонна

варта) рос. застава (пограничная стража)

рос. злодей укр. лиходій, лихочинець, злочинець

укр. злодій (Не спіймавши,

не кажи злодій– приказка) рос. вор (Не пойман не вор)

рос. калитка (дверь в заборе) укр. хвіртка, фіртка (Піп у хвіртку, чорт у дірку)

рос. фортка, форточка (в окне) укр. кватирка (Подивився козак

Нечай у нову кватирку– пісня)

укр. калитка (Поможись –

не поможись, а калиточка

розв’яжись– жартівлива

примовка про лікарів) рос. кошелек, мошна

рос. луна, месяц укр. місяць (Місяць яснесенький,

промінь тихесенький кинув

до нас – Л. Українка)

укр. луна (Пішла луна гаєм–

Шевченко) рос. эхо

рос. рожа (о лице) укр. пика, мармиза

укр. рожа рос. роза, мальва

рос. шар (геометрическая

фигура) укр. куля (земна куля)

укр. шар (шар капусти, шар яблук) рос. слой, пласт

укр. куля (Чоловік стріляє,

а Бог кулі носить– приказка) рос. пуля

Вивчивши лише цей список (його можна зробити набагато-багато довшим – спробуйте переконатися в цьому самі), самоперекладач зрозуміє:

а) не можна керуватися самою співзвучністю – треба додивлятися до змісту і контексту;

б) не можна щось вигадувати задля співзвучності, як, наприклад, вигадав один з авторів, перетлумачивши рос. благоустраиватьна благовлаштувати, – треба шукати адекватного слова.

І не маємо на сьогодні іншого місця для цих шукань, як тритомний перекладний Словник.

– Словник? – перепитає читач. Та ви ж самі писали, що він зрусифікований. Яка з нього користь?

– Дуже велика, – скажемо ми і додамо: – Тільки не для ледачих, не для тих, хто спиняється на першій позиції словникової статті, де часто-густо стоїть саме калька, а читає цю статтю до кінця. Там, серед синонімів, завжди можна знайти слово, що відповідає вашому текстові. Недарма ж серед укладачів та членів редколегії Словника був Максим Рильський, а серед рецензентів – Борис Антоненко-Давидович! Єдине, до чого слід пильніше придивлятися сучасному користувачеві, це до позначок устар. (застаріле), редк. (рідко вживане), арх. (архаїчне), обл. (діалектне), з допомогою яких русифікатори намагалися вивести з ужитку суто українські слова.

Висновок. Якщо хтось поставить собі мету скоротити відстань від недолугого самоперекладача до обізнаного перекладача, звідки недалеко вже й до свідомого очищення своєї мови од русифікаторської осуги, – тритомного перекладного Словника слід не ігнорувати, а ревно його вивчати. І звідси випливе ПЕРШИЙ ЗАКОН ПЕРЕКЛАДУ: ПЕРЕД ТИМ, ЯК БРАТИСЯ ДО РОБОТИ, ТРЕБА ДОСКОНАЛО ВИВЧИТИ СФЕРУ ЗАСТОСУВАННЯ ТОГО ЧИ ТОГО СЛОВА ЯК У МОВІ, З ЯКОЇ ПЕРЕКЛАДАЄТЕ, ТАК І В МОВІ, ЯКОЮ ПЕРЕКЛАДАЄТЕ.Особливо це стосується мов близьких. Бо хоч вони ніби й родичі, а кожна свої нюанси має.

А поряд з тим ПОСТАНЕ ДРУГИЙ ЗАКОН ПЕРЕКЛАДУ: НЕ МОЖНА ПЕРЕТЛУМАЧУВАТИ СВОЇМИ СЛОВАМИ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ, ІДІОМ, ПРИКАЗОК І ПРИСЛІВ’ЇВ – ТРЕБА ЗНАХОДИТИ ЇМ ВІДПОВІДНИКИ В МОВІ, ЯКОЮ ПЕРЕКЛАДАЄМО.