В умовах фінансово-економічної кризи, що поглиблюється, усе частіше можна почути запитання про те, чи варто взагалі сплачувати страхові пенсійні внески, адже до пенсії ще дожити треба? Чи краще, думаючи винятково про день сьогоднішній, одержувати зарплату «у конвертах», нічого не сплачуючи до Пенсійного фонду? Ми адресували запитання першому заступникові начальника управління ПФУ у Суворовському районі міста Одеси О.М. Журавлю.

– Олександре Михайловичу, давайте нагадаємо про суть самих страхових внесків і чи встановлюються по них пільги.

– Страхові внески – це цільові загальнообов'язкові платежі, які здійснюються по усій території України.

За своєю природою страхові платежі у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування мають винятково цільове призначення і повинні бути персоніфікованими, оскільки у подальшому, залежно від розміру і тривалості їх оплати, вони повинні бути повернуті застрахованій особі у вигляді пенсійної виплати.

Основним об'єктом нарахування страхових внесків для роботодавців є витрати на оплату праці найманих робітників.

Якщо роботодавець (страхувальник) несвоєчасно або не у повному обсязі сплачує страхові внески, до нього застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом. А посадові особи, винні у порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.

– А якщо підприємство перебуває у скрутному фінансовому становищі?

– Страхові внески підлягають оплаті незалежно від фінансового становища платника страхових внесків. Це, до речі, захищає працівників таких підприємств.

– Не секрет, що часто люди скаржаться на надання роботодавцями до ПФУ недостовірної інформації про їхню заробітну плату та виробничий стаж.

– Надавати первинну, поточну, у зв'язку зі змінами, інформацію для внесення до системи персоніфікованого обліку щодо застрахованої особи, за який або на користь якого оплачуються страхові внески, справді зобов'язаний роботодавець (страховик).

У той же час застрахована особа має право чекати від страхувальника (роботодавця) достовірного та своєчасного надання територіальному органу Пенсійного фонду первинних та скоригованих даних про себе до системи персоніфікованого обліку.

Для забезпечення ефективної взаємодії застрахованої особи та страховика законодавство передбачає чіткий перелік прав та відповідальності застрахованих осіб і їхніх страховиків, зокрема стосовно СПОВ (система персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб).

Згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове та державне пенсійне страхування", органи Пенсійного фонду ведуть персоніфікований облік надходження страхових внесків, створюють та забезпечують функціонування єдиного державного банку відомостей застрахованих осіб. На кожну застраховану особу відкривається персональна картка із вказуванням прізвища, імені, по батькові, дати народження та інших особистих даних. Головне ж завдання – забезпечення збереження інформації про розміри страхових внесків, сум заробітної плати, з яких сплачувалися внески.

Відомості, які зберігаються у системі персоніфікованого обліку, використовуються органами Пенсійного фонду для підтвердження участі застрахованої особи у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, визначення прав застрахованої особи або членів його сім’ї на одержання пенсійних виплат.

У Законі України "Про загальнообов'язкове та державне пенсійне страхування" чітко визначено (стаття 40), що дані персоніфікованого обліку за період з 1 липня 2000 року використовуються для нарахування та перерахунку пенсій. А отже, інформація, яка перебуває у системі персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України, безпосередньо впливає на розмір пенсій, зокрема й тих, хто буде оформляти її нескоро. Тому конче потрібно, щоб зібрані дані були реальними та відповідали вимогам законодавства.

– Олександре Михайловичу, від чого сьогодні залежить розмір пенсій?

– Розмір пенсії зараз залежить від розміру заробітної плати, від того, скільки і як довго людина сплачувала внески до Пенсійного фонду. І якщо вам виплачують заробітну плату у "конвертах", показуючи та сплачуючи внески до Пенсійного фонду із розміру мінімальної заробітної плати, то це може вплинути на розмір призначуваної пенсії.

– А як перевірити надавану інформацію?

– Для того, щоб перевірити, який розмір заробітної плати та внесків показує на вас роботодавець, можна звернутися до управління Пенсійного фонду у Суворовському районі м. Одеси (вул. Чорноморського козацтва, 95, при собі треба мати паспорт та страхове свідоцтво.

Відповідно до "Порядку формування та надання органами Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, які використовуються у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування" № 7-6, до 1 квітня поточного року персоніфіковану звітність за минулий рік подають усі роботодавці-страхувальники (включаючи тих, хто обрав особливий спосіб оподатковування) за найманих робітників. Крім того, за самих себе її надають приватні підприємці, адвокати, приватні нотаріуси та інші самозайняті особи. Здавання звіту до відділу персоніфікації, згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове та державне пенсійне страхування", обов'язкове для юридичних осіб, а також фізичних осіб. Зокрема, для тих, хто працює як за спрощеною системою оподатковування, так і на загальних підставах, що використовують найману працю, а також фізичних осіб, що працюють самостійно (єдиний, фіксований патент).

Неподання звітності або несвоєчасне її подання підприємцями та юридичними підприємствами призводить до накладення штрафних санкцій.

Комплект документів первинної звітності системи персоніфікованого обліку повинні подавати особи, на яких наказом по підприємству покладено відповідальність за формування та подання звітності до відділу персоніфікованого обліку та інформаційних систем (ПОІС). Приватні підприємці подають звітність самостійно.

Вже зараз страхувальник може відправляти звітність до відділу персоніфікації з місця роботи у електронному вигляді, використовуючи електронний підпис та печатку.

– Які переваги при цьому одержують страхувальники?

– Їх декілька. Немає необхідності заповнювати, друкувати, підписувати та ставити печатки на десятках, сотнях, а для деяких великих підприємств і тисячах або десятках тисяч персональних звітів. Заощаджуються кошти на папір, амортизацію техніки, транспортні витрати, а головне – робочий час керівників та бухгалтерів підприємств. Прискорюється також обробка звітів, і, як результат, користувачеві вчасно надаються протоколи перевірки звіту для усунення можливих помилок.

– Які санкції передбачені до несумлінних страхувальників?

– За неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірних відомостей, які використовуються в системі персоніфікованого обліку, або іншої звітності, передбаченої законодавством, територіальним органом Пенсійного фонду на страхувальника накладається штраф у розмірі 10% суми страхових внесків за відповідний звітний період, за кожен повний або неповний місяць затримки надання відомостей, звітності, але не менше десяти оподатковуваних мінімумів доходів громадян. А у разі повторного протягом року такого порушення – у розмірі 20% зазначених сум, і не менше двадцяти оподатковуваних мінімумів доходів громадян.