«Ну, подумаешь укол, укололи – и пошел» – саме ці слова з дитячого віршика послужили назвою статті, опублікованої в «Комсомольской правде» у 80-х роках. Тоді журналістський матеріал викликав величезний резонанс, тому що вперше піднімав завісу таємниці під назвою «обов'язкова вакцинація». У статті журналістка розповідала, якими небезпечними можуть бути наслідки щеплень. Потім пішли масові відмови від вакцинації. Через якийсь час країну захльоснула епідемія дифтерії, перед якою неприщеплені люди були зовсім беззахисними. У ті далекі роки працівникам Міністерства охорони здоров’я треба було кілька років, щоб отямитися від такого удару. Але, у остаточному підсумку, люди знову почали робити вакцинацію.
Перенесемося на кілька десятиріч вперед. Що ми спостерігаємо сьогодні? А спостерігаємо ми сьогодні знайому ситуацію. Кілька випадків із летальним результатом призвели до того, що питання про доцільність щеплень знову постало особливо гостро. До того ж наближається зима, яка відома не тільки настанням холодів, але й пробудженням різних хвороботворних організмів. Від яких захищає... правильно, вакцина.
То ж варто чи не варто робити дітям щеплення?
18 вересня у прес-центрі ІА "Мост-Одеса" це питання активно обговорювалося працівниками управління охорони здоров’я Одеської міської ради та журналістами.
Лікар-епідеміолог обласної санітарно-епідеміологічної служби Галина Шевченко заявила, що на сьогодні епідеміологічна ситуація в області благополучна.
– 8 років у нас не реєструється правець, три роки немає випадків захворювання на дифтерію, – підкреслила Галина Олександрівна. – Лише одна людина минулого року захворіла на кір. Минулого року зафіксовано лише 6 випадків захворювання на краснуху. Захворюваність впала. Більше того, із 1958 року в нас немає поліомієліту. І це тому, що люди щеплені. До речі, Україна одержала сертифікат від Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), як країни, що вільна від поліомієліту.
Необхідно відзначити, що благополучна ситуація щодо керованих інфекцій (саме так іменують захворювання, які входять до списку обов'язкової вакцинації) не завжди була такою. Але завдяки зусиллям епідеміологів сьогодні негативні показники наближені до нульової позначки.
Головний епідеміолог управління охорони здоров’я Одеської міської ради Віктор Бакал твердо заявив:
– Скільки б не сперечалися щодо необхідності або небезпеки щеплень, робити їх будуть, тому що людство ще не придумало їм альтернативи.
До слова, у світі налічується 27 обов'язкових щеплень проти інфекційних захворювань, у Європі – проти 15 хвороб, в Україні – проти 10.
Обговорення будь-якої проблеми, як правило, супроводжується суперечками та доказами правоти своєї точки зору. А це означає, що думок із приводу обговорюваної теми має бути як мінімум дві. Дана прес-конференція не стала винятком.
Сергій Дібров, журналіст, який присвятив даній проблематиці цикл матеріалів та журналістських розслідувань, сказав:
– В Україні з імунопрофілактики ВООЗ застосовує стратегію для країн третього світу. Тобто: прибуває чергова порція вакцини, дітей збирають і роблять їм щеплення. При цьому жодна з них належним чином не перевірена. Більше того, не завжди медпрацівники дотримуються обов'язкових запобіжних заходів. Наприклад, вакцинують дитину, яка нещодавно перенесла застуду. Насправді ж після легкого ОРЗ повинно пройти три тижні, щоб маляті можна було робити щеплення, а після кору – 2 місяці. Але деякі медпрацівники не вважають за потрібне вичікувати цей час, тому що потрібно заново робити необхідні аналізи та замовляти вакцину. Крім того, сьогоднішні вакцини не вивчені до кінця. І ми не усе знаємо про їхню дію та наслідки. Докладно вивчивши документи про вакцину та відповідні сайти у мережі інтернет, я, як батько, користуюся правом на відмову від вакцинації своєї дитини.
Звичайно, така заява стала приводом для палкої дискусії між працівниками управління охорони здоров’я міськради та журналістом.
Головний фахівець-педіатр управління охорони здоров’я Одеської міської ради Тетяна Прокопенко рішуче заперечила Сергію Діброву:
– У кожному дошкільному або загальноосвітньому навчальному закладі до кожної дитини – індивідуальний підхід. Вона обов'язково проходить медичний огляд. Завчасно ми попереджаємо батьків. Крім того, наші лікарі щомісяця здають звіти про поствакцинальний період. Одеська область одна з небагатьох, у якій це робиться.
– Минулого року було щеплено 89% населення області, – підкреслила Галина Олександрівна. – Але ми не вважаємо це досягненням, оскільки бачимо, що 11% людей не вакциновані. За ситуацією за вісім місяців цього року ми маємо цифру 45% тих, хто пройшов вакцинацію, із 64%. Якщо люди й надалі будуть відмовлятися від щеплень, то ми ризикуємо повернутися до ситуації 80-х років, коли керовані інфекції сталі некерованими.
Що ж робити, щоб відмов від щеплень не було? Галина Шевченко відповіла на це запитання так:
– Необхідно налагодити довірчі відносини "лікар – батьки", показувати матері та батьку дитини умови зберігання препаратів, наявність одноразових шприців тощо.
І ще одна інформація до міркування: жоден лікар в Одеській області у дисциплінарному плані не був покараний за недбалість або безвідповідальність у сфері імунізації.
